Справа № 199/9963/24

                                                                       (2/199/1033/25)

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

14.03.2025 року         Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі головуючого судді – Авраменка А.М.,

при секретарі судового засідання – Циганок К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, –

ВСТАНОВИВ:

До Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська через свого представника звернулась позивач із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого послалась на те, що сторони з 07 вересня 2011 року перебувають у зареєстрованому шлюбі. Подружжя має спільних дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначає, що через відсутність взаєморозуміння, протилежні погляди на сімейне життя стосунки в сім`ї почали погіршуватись, сторони припинили шлюбно-сімейні відносини та ведення спільного господарства. За викладених обставин шлюб між сторонами існує лише формально і позивач вважає, що подальше збереження шлюбу є неможливим та таким, що суперечить її інтересам та інтересам спільної дитини, рішення про розірвання шлюбу прийнято нею остаточно.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 грудня 2024 року було витребувано інформацію у Міністерства соціальної політики України з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відносно ОСОБА_2 ..

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач у судове засідання не з`явилась, однак через свого представника направила до суду клопотання про розгляд справи у її відсутність та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, правом на подання відзиву не скористався.

За таких обставин у відповідності до ст.ст.211, 223, 240, 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності сторін та здійснити розгляд справи по суті в заочному порядку відповідно до Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України, а також без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису у відповідності до положень ст.247 ч.2 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 07 вересня 2011 року між сторонами у справі було укладено шлюб, зареєстрований Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області за актовим записом №559, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 .

Від шлюбу сторони мають спільних дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідними копіями свідоцтв про народження.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, не спростовується матеріалами справи і не заперечувалось сторонами, шлюбні відносини між позивачем та відповідачем наразі остаточно припинені вже тривалий час, подружжя проживає окремо, спільного господарства сторони не веде, не підтримує тісних стосунків, притаманних подружжю та сім`ї, що зробило збереження шлюбу в кінцевому рахунку неможливим.

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Конституції України, СК України.

Так, відповідно до ст.ст.7, 18 СК України кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист. Кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Способом захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення.

Положеннями ст.3 СК України передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється і на підставі шлюбу.

Відповідно до ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Нормами ст.ст.24, 56 СК України, ст.51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість.

Згідно ст.104 СК України підставою для припинення шлюбу є його розірвання.

За змістом ст.ст.105-107, 109, 110 СК України така форма припинення шлюбу як його розірвання у випадку наявності у подружжя спільних неповнолітніх дітей, небажання подружжя за обопільною згодою подати до суду заяви про розірвання шлюбу можлива за позовною заявою одного з подружжя на підставі рішення суду.

У відповідності до ст.112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.ст.114, 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та приймаючи до уваги ту обставину, що подружжя стосунки не підтримує, шлюбні відносини між позивачем та відповідачем фактично вже припинені та більше не відновлювались, позивач наполягає на розірванні шлюбу, зберігати шлюб не бажає, враховуючи інтереси кожного з подружжя та їх спільних дітей, суд приходить до висновку, що шлюб сторін по даній справі розпався остаточно, відновлений бути не може, а тому підлягає розірванню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі, які складаються зі сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору в розмірі 1211,20 гривень, керуючись положеннями ст.ст.133, 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені останньою при зверненні до суду судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1211,20 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.51 конституції України, ст.ст.3, 7, 18, 21, 24, 56, 104-107, 109, 110, 112-115 СК України, ст.ст.4, 5, 10, 12, 13, 76-82, 89, 133, 141, 211, 223, 240, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281, 289, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ), зареєстрований 07 вересня 2011 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області за актовим записом №559, – розірвати.

У порядку розподілу судових витрат по справі стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ), судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя         А.М. Авраменко