Справа №: 385/336/25 Провадження № 3/385/132/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       20.03.2025 року                         м. Гайворон

Суддя Гайворонського районного суду Кіровоградської області Венгрин М. В., розглянувши справу, що надійшла з Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

       за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 08.03.2025 о 11:26 в м. Гайворон по вул. В. Стуса, керував електроскутером FADA, без номерного знака з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук), огляд на визначення стану сп`яніння проводився з його згоди на місці зупинки приладом алкотестер Драгер 6810, тест № 237, результат тесту 0,72 проміле, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, будучи повідомленим належним чином про дату час та місце проведення судового розгляду. Про причини неявки суд не повідомив. Будь яких клопотань не заявляв. Також, суд звертає увагу, що в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не заперечував обставин зазначених в протоколі, зазначивши що згоден з такими. За таких обставин суд вважає правильним провести розгляд справи за його відсутності. При цьому суд звертає увагу, що відповідно до положення ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч 1 ст. 130 КУпАП при розгляді справи не є обов`язковою.

       Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

       Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.        

Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин

       В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 08.03.2025 о 11:26 в м. Гайворон по вул. В. Стуса, керував електроскутером FADA, без номерного знака з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук), огляд на визначення стану сп`яніння проводився з його згоди на місці зупинки приладом алкотестер Драгер 6810, тест № 237, результат тесту 0,72 проміле, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дане правопорушення підтверджується:

       - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 537490 від 08.03.2025, з якого вбачається, що ОСОБА_1 08.03.2025 о 11:26 в м. Гайворон по вул. В. Стуса, керував електро мопедом FADA, без номерного знака з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук), огляд на визначення стану сп`яніння проводився з його згоди на місці зупинки приладом алкотестер Драгер 6810, тест № 237, результат тесту 0,72 проміле;

- результатом тестування на алкоголь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тест №237 від 08.05.2025 о 11:35 год, результат 0,72 проміле;

- актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів в якому зазначено результатом тестування на алкоголь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тест №237 від 08.05.2025 о 11:35 год, результат 0,72 проміле;

       - відеозаписом на долученому уповноваженою особою DVD диску, з якого вбачається, що ОСОБА_1 08.03.2025 о 11:26 в м. Гайворон по вул. В. Стуса, керував електро мопедом FADA, без номерного знака та був зупинений працівниками поліції на пропозицію поліцейського пройшла огляд на стан сп`яніння приладом Алкотест Драгер 6810, тест №237 від 08.05.2025 о 11:35 год, результат 0,72 проміле проміле, заперечень щодо результату огляду не заявляв.

Відповідно до довідки № 17296-2025 від 11.03.2025 начальника ВП №1(м. Гайворон)– ОСОБА_1 ., ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Окремо слід вказати, що пунктом 1.10. ПДР України передбачено, що транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Однак, при цьому, норма ст. 130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.

Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Отже, електроскутери, електросамокати, гіброскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:

- легкий персональний електричний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;

- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Такі зміни були також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».

Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Відтак, Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 № 2956-IX відносить самокати, моноколеса, електроскутери тощо до транспортних засобів.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, яке передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд враховує положення ч. 3 ст. 30 КУпАП, а також правовий висновок Верховного Суду від 04.09.2023 в справі № 702/301/20, відповідно до якого особі, яку визнано винуватою у вчиненні правопорушення, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Суд наголошує на тому, що внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями. При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб`єктивного права), так і покладенням на особу у зв`язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов`язків, а також роз`яснення особі наслідків невиконання покладених обов`язків та ухилення від відбування додаткового покарання. Підхід щодо неможливості призначення покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання (аналогічна думка викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2023 року №702/301/20).

З огляду на викладене доцільно накласти також стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Враховуючи те, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена повністю, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфікується правопорушення, у вигляді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

       У зв`язку з накладення адміністративного стягнення, згідно ст. 4, 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в дохід держави в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

       Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП й накласти на нею адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

       Стягнути з ОСОБА_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

       Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

       Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Гайворонський районний суд Кіровоградської області.

Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.

Суддя : М. В. ВЕНГРИН

Дата документа 20.03.2025