Справа № 448/1468/23                                        Головуючий у 1 інстанції: Кічака Ю.В.

Провадження № 22-ц/811/3237/24                                 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                18 березня 2025 року м. Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого – судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря – Гаврилюк Я.Ю.,

з участю: представника позивача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Мостиського районного суду Львівської області від 26 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини,

встановив:

31 серпня 2023 року ОСОБА_3  звернулася до суду з позовом, в якому просила змінити спосіб стягнення аліментів, присуджених з відповідача ОСОБА_2 на її користь рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 13 листопада 2020 року на утримання дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми на частку, та стягувати аліменти на дитину в розмірі 1/4 (однієї чверті) від заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 13 листопада 2020 року у справі №448/1001/20 присуджено до стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі у розмірі 1800 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.08.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Зазначає, що її матеріальне становище погіршилось, вона втратила роботу в Україні і змушена задовольнятись тимчасовими заробітками від сезонних робіт за межами України.

Водночас, матеріальне становище відповідача покращилось, він був мобілізований до лав Збройних Сил України, проходить військову службу в одній з військових частин та отримує стабільне і високе грошове забезпечення, яке передбачене для військовослужбовців на період воєнного стану.

Тому, з метою покращення матеріального забезпечення їхньої з відповідачем дитини, витрати на яку з віком зросли, вона вирішила скористатися своїм правом на зміну способу стягнення аліментів з твердої суми на частку від доходу відповідача.

Зазначала, що закон не містить прямої заборони щодо зміни способу стягнення аліментів: із твердої грошової суми на частку і навпаки, тому вважає, що за обставин, які склались, в якнайкращих інтересах дитини буде визначення аліментів у частці від заробітку (доходу) відповідача, як платника аліментів, а розмір аліментів, який вона просить визначити, відповідає мінімально визначеному на законодавчому рівні розмірі аліментів на одну дитину.

Рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 26 вересня 2024 року позов задоволено.

Змінено спосіб стягнення аліментів, встановлених рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 13 листопада 2020 року у цивільній справі ЄУН 448/1001/20 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання дитини: дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3  аліменти на утримання дитини: дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (однієї чверті) всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку.

Стягнення аліментів, встановлених даним рішенням, здійснювати з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з  ОСОБА_2 в дохід держави 1073 грн. 60 коп. судового збору.

Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_2 , просить його скасувати з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Звертає увагу, що позивачкою не зазначено, на які саме потреби дитини необхідно сплачувати більшу суму, ніж та, яка була визначена судом раніше.

Наголошує, що добровільно сплачує аліменти на дитину у розмірі 3000 грн., що рахується прожитковим мінімумом для дітей віком від 6 до 18 років, станом на 2024 рік.

Зауважує, що позивачкою не доведено збільшення витрат на дитину, не зазначено суму, яку вона витрачає на харчування, забезпечення дитини одягом, а також, на які саме речі особистого вжитку необхідна більша сума аліментів, ніж та, яку на даний час він добровільно сплачує. Тому, у нього є сумніви щодо цільового використання затребуваної суми.

Додає, що на його утриманні перебувають непрацездатні батьки.

Вважає, що присуджена сума грошового утримання дитини в розмірі 1/4 (однієї чверті) всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно не відповідає засадам справедливості та розумного підходу, оскільки батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своєї дитини.

В судове засідання апеляційного суду, після відкладення розгляду справи за клопотанням представника відповідача – адвоката Лебєдєвої Т.О, сторона відповідача не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена, тому, відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України, розгляд справи проведено у їхній відсутності.

Заслухавши пояснення сторони позивача в заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони у справі є батьками малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 13 листопада 2020 року з відповідача ОСОБА_2 в користь ОСОБА_6 стягуються аліменти на утримання дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1800 грн., щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.08.2020 року і до досягнення дитиною повноліття. 

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 листопада 2021 року місце проживання дитини визначено разом із матір`ю – позивачкою ОСОБА_3 .

Відповідач ОСОБА_2 з 14.04.2016 року працевлаштований в ТОВ «Логістик Груп ЛТД», заробітна плата в період з лютого по травень 2023 року становила 7000 грн., а з червня по серпень 2023 року – 7100 грн.

У березні 2022 року ОСОБА_2 призваний на військову службу під час загальної мобілізації у зв`язку із введенням 24.02.2022 року на території України воєнного стану.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.03.2022 року №60, солдат ОСОБА_2 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . На даний час проходить дійсну військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 .

У період з 17.03.2022 року по 31.05.2024 року сума нарахованого грошового забезпечення становила: у вересні 2023 року – 95899 грн. 73 коп., у жовтні 2023 року – 35899 грн. 73 коп., у листопаді 2023 року – 66383 грн. 60 коп., у грудні 2023 року – 76699 грн. 46 коп., у січні 2024 року – 7100 грн., у лютому 2024 року – 59609 грн. 41 коп., у березні 2024 року – 98641 грн. 66 коп., у квітні 2024 року – 87106 грн. 65 коп., у травні 2024 року – 89472 грн. 93 коп.

Статтею 141 Сімейного кодексу України (далі – СК України) визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

За вимогами статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною першою статті 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (ч.2 ст.181 СК України).

Частиною третьою статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Змінювати спосіб стягнення аліментів, в силу приписів частини третьої статті 181 СК України, є правом одержувача аліментів і таке право є безумовним, тобто можливість реалізації цього права не ставиться в залежність від певних обставин, таких як зміна матеріального або сімейного стану батьків дитини, погіршення або поліпшення їх здоров`я тощо. Реалізація цього права направлена, перш за все, для забезпечення якнайкращих інтересів дитини.

З наведеного слідує, що позивач, як одержувач аліментів за рішенням суду, на законній підставі звернулась до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів із твердої грошової суми на частку від доходу відповідача – батька дитини.

Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, передбачені статтею 182 СК України.

Відповідно до статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; а також інші обставини, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Разом з тим, необхідно враховувати, що законодавцем визначено лише мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину, а тому розмір аліментів, з урахуванням матеріального становища дитини та її стану здоров`я, матеріального становища платника аліментів та інших обставин, які відповідно до статті 182 СК України враховуються судом при визначенні розміру аліментів, може бути більшим для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

При цьому, основним критерієм визначення судом розміру аліментів на дитину має бути достатність аліментів для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Статтею 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Частиною п`ятою статті 183 СК України визначено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Таким чином, сімейне законодавство визначає, що розмір частки доходу платника аліментів на утримання однієї дитини становить 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів.

Враховуючи наведені вище норми матеріального права й те, що визначений судом першої інстанції розмір аліментів відповідає критерію достатності аліментів для забезпечення гармонійного розвитку дитини сторін, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції за наслідками вирішення даного спору і підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги відповідача немає, а тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу – залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Мостиського районного суду Львівської області від 26 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 20 березня 2025 року.

Головуючий                                        С.М. Бойко

Судді:                                                С.М. Копняк

                                А.В. Ніткевич