Справа № 303/855/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.03.2025                 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,

учасників судового процесу: прокурора – ОСОБА_5 , захисника – адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/149/25 за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 – адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 лютого 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

       Ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 лютого 2025 року частково задоволено клопотання слідчого СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 .

Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 26 квітня 2025 року включно.

Визначено  ОСОБА_7  заставу у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4542000 (чотири мільйони п`ятсот сорок дві тисячі) гривень.

Покладено на підозрюваного  ОСОБА_7  в разі внесення застави певні обов`язки.

З матеріалів клопотання вбачається, що слідчий СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 звернувся до суду із клопотанням, погодженим прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного  ОСОБА_7 , терміном на 60 діб із визначенням застави у розмірі 1650 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя ухвалу мотивував тим, що ОСОБА_7  обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів та існуванням ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які є реальними, триваючими, та об`єктивно існують, тому жоден з більш м`яких запобіжних заходів не можуть запобігти вказаним ризикам та дійшов висновку про наявність підстав для обрання ОСОБА_7  запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Разом з тим, визначаючи розмір застави, слідчий суддя врахував майновий та сімейний стан підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_7  підозрюється, спосіб вчиненого злочину: за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, в період війни, оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та прийшов до висновку що в даному випадку має місце виключний випадок і застава в максимальному розмірі, передбаченому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не в повній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, крім того, взяв до уваги, що досудове слідство триває, не всі докази зібрані, не всі фігуранти кримінального правопорушення ідентифіковані, тому визначив підозрюваному заставу у розмірі - 1500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4542000 грн., оскільки саме такий розмір буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірним для нього.

       Не погоджуючись з даною ухвалою слідчого судді, захисник-адвокат  ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що оскаржувана ухвала слідчого судді є такою, що не відповідає повноті судового розгляду, висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення. Зазначає, що стороною обвинувачення жодним чином не доведено, а слідчим суддею не встановлено обґрунтованість підозри у вказаному кримінальному провадженні. Вважає, що до підзахисного цілком можливим було б застосувати домашній арешт, не порушуючи норми КПК України, а обрання тримання під вартою щодо особи підозрюваної у вчиненні хоч і тяжкого злочину, але такої яка скоїла злочин вперше, є занадто суворим запобіжним заходом і розходиться з практикою ЄСПЛ та практикою України. Просить суд скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді, та ухвалити нову ухвалу, обравши більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання останнього за адресою АДРЕСА_1 , зобов`язавши останнього не залишити місце свого проживання з 22.00 год по 06.00 годину.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення захисника-адвоката ОСОБА_6 , яка підтримала доводи апеляційної скарги, прокурора – ОСОБА_5 , який заперечив доводам апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна особа має право на свободу та особисту недоторканість. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку визначеному законом.

Колегія суддів вважає, що затримання та тримання особи під вартою мають бути законними, з точки зору як матеріального, так і процесуального права. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) констатував, що Конвенція, по суті, відсилає до національного законодавства і встановлює обов`язок забезпечувати дотримання матеріально-правових та процесуальних норм такого законодавства, водночас вимагаючи також, щоб будь-яке позбавлення свободи відповідало меті статті 5 Європейської Конвенції з захисту прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), яка полягає в захисті людини від свавілля. Підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є: а)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення; б) наявність конкретних фактичних та правових підстав.

       Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри  ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, якими є фактичні обставини, наведені у клопотанні слідчого з доданими до нього матеріалами. Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, слідчий суддя правильно визначив, що причетність  ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувальних заходів.

       Отже, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої  ОСОБА_7 підозри, чогось очевидно недопустимого чи безпідставного не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

       Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про їх існування є обґрунтованим з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, характер вчиненого правопорушення, а також тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

       Отже, доводи захисника про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, є непереконливими.

Разом з тим, застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя не в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального законодавства України, а саме не врахував належним чином вимоги ст.ст. 178, 194 КПК України, які вплинули на правильність прийнятого рішення, тобто не в повній мірі врахував дані про особу підозрюваного, хоча вони мають фактично визначальне значення при застосуванні будь-якого запобіжного заходу.

Зокрема, слідчим суддею належним чином не було враховано документи, надані стороною захисту, які характеризують міцність соціальних зв`язків підозрюваного ОСОБА_7 в місті постійного проживання, особу підозрюваного, який має постійне місце проживання. Крім того,  ОСОБА_7 є раніше не судимою особою, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, має офіційне місце роботи – працює вчителем інформатики Фертешолмашської гімназії, Пийтерфолвівської сільської ради Берегівського району. Відповідно до характеристики місця роботи характеризується позитивно, є відповідальним, сумлінним, кваліфікованим, користується повагою серед вчителів, учнів та батьків. ОСОБА_7 перебуває на військовому обліку та має відстрочку як багатодітний батько.

Крім того, колегія суддів вважає, що як слідчий у клопотанні, так і слідчий суддя в ухвалі не вмотивували, перший доводи, а другий висновок про те, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_7 під вартою з урахуванням суспільного інтересу та особливостей кримінального провадження переважує принцип поваги до свободи особистості.

Колегія суддів також вважає, що слідчим суддею на стадії застосування запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_7 під вартою не розглядалось питання про застосування щодо нього інших, більш м`яких запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою.

Так, ОСОБА_7 хоч і підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, але апеляційний суд вважає, що запобіганню можливого переховування від органів досудового розслідування або суду; впливу на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні; перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином чи вчиненню іншого кримінального правопорушення - можливо шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу. При цьому, апеляційний суд враховує долучені до апеляційної скарги копії документів, тому домашній арешт у певний період доби із покладенням відповідних обов`язків зможе забезпечити належну поведінку ОСОБА_7 , сприятиме завданням кримінального провадження, відповідатиме принципам верховенства права.

Наведені обставини в своїй сукупності, як вважає апеляційний суд дають підстави прийти до висновку, що застосування до ОСОБА_7 такого виключного запобіжного заходу як тримання під вартою є невиправдано суворим запобіжним заходом.

При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні залишати своє місце проживання у певний період доби, колегія суддів враховує також положення ст. 2 КПК України у частині завдань кримінального провадження – забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

На думку апеляційного суду, такий запобіжний захід, який слід застосувати, є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред`явленої йому підозри, може забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 - необхідно задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді – скасувати, прийнявши свою, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 домашній арешт і на підставі ст. 194 КПК України, апеляційний суд, вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені п. п. 1, 2, 4, 8 ч.5 цієї статті на необхідний строк.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

       Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 – адвоката ОСОБА_6 , - задовольнити частково.

       Ухвалу слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 лютого 2025 року, якою застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави,- скасувати.

Клопотання слідчого СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 задовольнити частково.

Обрати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання АДРЕСА_1 , зобов`язавши останнього не залишити місце свого проживання з 22.00 год по 06.00 годину.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою; не залишати місце проживання: АДРЕСА_1 в період з 22:00 год. по 06:00 годину наступного дня; утриматися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Строк дії покладених на підозрюваного обов`язків – до 26 квітня 2025 року включно.

Організацію виконання доручити прокурору ОСОБА_5 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді