Справа № 202/2209/25

Провадження № 1-кп/202/1076/2025

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2025 року                                                                м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді:                                             ОСОБА_1 ,

за участю секретаря                                         ОСОБА_2 ,

прокурора                                                         ОСОБА_3 ,

захисника                                         ОСОБА_4 ,

обвинуваченого                                                 ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду міста Дніпропетровська кримінальне провадження, внесене відомості про яке внесені 27.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025052420000045,   у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красний Лиман, Донецької області, громадянина України, який в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, не одружений, на утриманні малолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, з середньою освітою, зареєстрований та фактично мешкає по АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

       На початку грудня 2024 року, в денний час доби (більш точну дату та час встановити не вдалося), ОСОБА_5 , знаходячись біля двору домоволодіння АДРЕСА_1 , на землі знайшов предмет, візуально схожий на гранату Ф-1 та запал до неї. В цей момент у нього виник злочинний умисел на незаконне придбання зазначеного бойового припасу.

        ОСОБА_5 діючи умисно, реалізуючи свій злочинний намір направлений на придбання бойового припасу, не маючи передбаченого законом дозволу, зазначений предмет, візуально схожий на гранату Ф-1 з запалом до неї підняв, тобто придбав та переніс до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де в подальшому на території домоволодіння незаконно, не маючи передбаченого законом дозволу, умисно зберігав.

       27.01.2025 року, в ході проведення огляду місця події, у період часу з 11:00 по 11:13 на відкритій ділянці місцевості, розташованій поблизу домоволодіння АДРЕСА_1 , за участі ОСОБА_5 в ході якого було виявлено та вилучено корпус гранати Ф-1 та запал до неї.

       Вилучені у ОСОБА_5 предмети є корпусом оборонної осколкової ручної гранати типу Ф-1 та засобом підриву (засобом детонування) уніфікованим запалом ручної гранати модернізованим дистанційної дії типу УЗРГМ-2, які у конструкційному поєднанні являються оборонною осколковою ручною гранатою типу Ф-1, яка відноситься до категорії бойових припасів та придатна для здійснення вибуху.

27.02.2025 року під час досудового розслідування між прокурором Лиманського відділу Слов`янської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та ОСОБА_5 , участю захисника ОСОБА_4 , на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний ОСОБА_5 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення і зобов`язується: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, невідкладно з`являтися за викликом слідчого, прокурора, суду погоджуючись на призначенні покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, зі звільненням від покарання на підставі ст. 75 КК України.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Уклавши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз`яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлена клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Захисник ОСОБА_4 також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між її підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому підозрюваним вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_5 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3  ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо  кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів;  особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України – незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

В силу положення ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачена усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до неї застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченій роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 27.02.2025,  укладеної між прокурором Лиманського відділу Слов`янської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та ОСОБА_5 , участю захисника ОСОБА_4 , відповідає вимогам ст. 468, 469, ст. 472 КПК України.

Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 263 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, який має постійне місце проживання та реєстрації, не одружений, на утриманні неповнолітніх осіб не має, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий в порядяку ст. 89 КК України, з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченої - щире каяття, та відповідно до ст. 67 КК України, відсутності обставин, які обтяжують покарання. Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань - не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлений. Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 474,475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 27.02.2025 року між прокурором Лиманського відділу Слов`янської окружної прокуратури Донецької області  ОСОБА_3 , якому  на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та ОСОБА_5  за участі захисника ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні за №12025052420000045 від 27.01.2025 року за ч. 1 ст. 263 КК України.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_5  до набрання вироком законної сили - не обирати.

Речові докази: осколки після вибуху гранати Ф-1, які містяться у сейф-пакеті №PSP2060906 передані на зберігання до слідчого відділення ВП №3 Краматорського РУП в Донецькій області – знищити;

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/105-25/1009-ВТХ від 10.02.2025 у сумі 6367 (шість тисяч триста шістдесят сім) грн. 20 коп.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Головуючий суддя                                                 ОСОБА_1