Справа № 22Ц-3491/11Головуючий в суді першої інстанції:Семко Г.В.

Категорія: 53  Доповідач: Марчук В. С.

                   АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                            УХВАЛА

                                 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21.11.2011 м. Вінниця

колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Марчук В.С.

суддів: Чуприни В.О., Жданкіна В.В.

при секретарі: Топольській В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 21 жовтня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Одеської залізниці про стягнення невиплачених при звільненні коштів за простій не  з вини працівника  , -

В С Т А Н О В И В :

21.10.2011 року  Томашпільський районний суд Вінницької області ухвалив рішення по справі за позовом  ОСОБА_2 до Одеської залізниці про стягнення невиплачених при звільненні коштів за простій не  з вини працівника. Даним рішенням у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено, оскільки,  суд дійшов висновку про недоведенність позивачем простою  у період з 4 по 19 тавня 2006 року.

 ОСОБА_2 не погодився з рішенням суду і звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати дане рішення та ухвалити нове, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду І інстанції в межах доводів апеляційної карги та вимог заявлених у суді, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у позові, суд І інстанції правильно керувався ч. 3 ст. 61 ЦПК України, опраючись на рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 29.10.2008 року, яке є законним та підтвердженим ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 27.12.2008 року і ухвалою Верховного суду України від 29.04.2009 року (а.с.8,60); на рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 15.12.2006 року (а.с.27).

У зазначених вище процесуальних документах йде мова про неоплачені, на думку  ОСОБА_2, робочі дні в період з 4 по 19 травня 2006 року, а отже - цей  період часу був предметом вивчення у судових засіданнях суду І інстанції  при ухваленні ним від 29.10.2008 року, як би його  ОСОБА_2 не називав у своїх  позовах: невиплачна заробітна плата; невиплачений середній заробіток за  час проходження медичної комісії, чи кошти за простій не з вини працівника.

У вказаних процесуальних документах встановлено, що  апелянту була проведена виплата заробітної плати в повному обсязі до дня його звільнення -19.05.2006  року. Це ж встановлено і рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 15.12.2006 року.

Тому колегія суддів, теж керуючись ч. 3 ст. 61 ЦПК України, вважає, що ці обставини не повинні доказуватися  при розгляді інших справ, а отже і при розгляді даної справи.

З огляду на зазначене, підстави для скасування рішення суду І інстанції і ухвалення нового рішення передбачені ст. 309 ЦПК України – відсутні.

На підставі викладеного колегія вважає, що рішення законне і обгрунтоване, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесульного права, і що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись  ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 21 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення  та може бути оскаржена в касаційному порядку  протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом вірно: