Справа № 22Ц-3090/11Головуючий в суді першої інстанції:КОПЧИНСЬКИЙ В.І.
Категорія: 57 Доповідач: Чорний В. І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.11.2011 м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого: Чорного В.І.,
суддів: Медвецького С.К., Оніщука В.В.,
при секретарі: Черепановій В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 13 вересня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування жилого будинку та земельної ділянки, визнання незаконним та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки,
в с т а н о в и л а :
В лютому 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, який у процесі розгляду справи доповнив, посилаючись на те, що в момент укладення договору дарування він помилився щодо обставин його укладення, тобто вважав, що підписує договір довічного утримання, згідно якого відповідачка зобов’язалась доглядати його, допомагати по господарству, прибирати, готувати їжу та інше. Після смерті дружини відносини з племінницею погіршились. Так як договір укладений ним під впливом помилки внаслідок своєї неграмотності позивач просив задовольнити позов.
Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 13 вересня 2011 року в позові ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суд скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити його позовні вимоги.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності; результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що волевиявлення позивача ОСОБА_2 на укладення договору дарування будинку та земельної ділянки в 2001 році було вільним і відповідало його внутрішній волі.
З таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Встановлено, що 12.04.2001 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір дарування, згідно якого ОСОБА_2 подарував ОСОБА_3 будинок АДРЕСА_1. В цей же день згідно договору дарування ОСОБА_2 подарував ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,6040 га, що знаходиться на території с. Чернятин Чернятинської сільської ради Калинівського району, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель 0,2500 га, ведення особистого підсобного господарства 0,3540 га.
Із пояснень ОСОБА_2 та інших матеріалів справи видно, що позивач зазначений договір дарування на будинок та земельну ділянку вчинив під впливом помилки, тому як останній із-за свого віку, недостатньої компетентності та специфічної поведінки контрагента, неправильно сприйняв предмет та інші істотні умови укладеної угоди і дана помилка вплинула на його волевиявлення, тобто має місце помилка щодо обставин, які мають значення і що відповідно до вимог ст. 56 ЦК України в редакції 1963 року є підставою для визнання правочину недійсним.
Виходячи із вищевикладеного однією із загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину є те, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, однак в даному випадку зазначена вимога не дотримана і що відповідно до зазначеної норми закону є підставою для визнання правочину недійсним.
Твердження відповідача про необхідність застосування строку позовної давності, судова колегія до уваги не приймає, оскільки позивачу лише в 2010 році стало відомо, що між сторонами був укладений договір дарування, а не договір довічного утримання, що не суперечить правилам ст. 76 ЦПК України (в редакції 1964 року).
З огляду на наведене та враховуючи, що судом неправильно застосовані норми матеріального права й допущені порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому судове рішення підлягає скасуванню й ухваленню нового рішення про задоволення позовних вимог.
Оскільки питання про розподіл судових витрат не порушувалось, то їх необхідно залишити за сторонами.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів –
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 13 вересня 2011 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Визнати недійсним договір дарування від 12.04.2001 року будинку АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Калинівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 за №1217. Повернути у власність ОСОБА_2 будинок АДРЕСА_1.
Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки від 12.04.2001 року площею 0,6040 га, що знаходиться на території с. Чернятин, Чернятинської сільської ради, Калинівського району, Вінницької області, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд 0,2500 га, ведення особистого підсобного господарства 0,3540 га, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Калинівського районного нотаріального округу ОСОБА_4, реєстр №1219.
Застосувати правові наслідки недійсності правочину та повернути у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,6040 га, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель 0,2500га, ведення особистого підсобного господарства 0,3540 га, що знаходиться на території с. Чернятин, Чернятинської сільської ради, Калинівського району, Вінницької області.
Визнати незаконним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №962727 на ім’я ОСОБА_3, площею 0,2500 га, що розташована в АДРЕСА_1, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, який зареєстрований 26 червня 2007 року у Калинівському районному відділі земельних ресурсів в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №010789000017 (кадастровий номер земельної ділянки 0521689003:01:006:0008).
Визнати незаконним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ962728, на ім’я ОСОБА_3, площею 0,3540га, що розташована в АДРЕСА_1, для ведення особистого селянського господарства, який зареєстрований 26.06.2007 року у Калинівському районному відділі земельних ресурсів в книзі записівраєстрації державних актів на право власності на землю за №010189000018 (кадастровий номер земельної ділянки 0521689003:01:006:0009). Судові витрати залишити за сторонами.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді:
З оригіналом вірно :