Справа № 22Ц-3249/11Головуючий в суді першої інстанції:МАРЧЕНКО Л.В.
Категорія: 45 Доповідач: Оніщук В. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.10.2011 м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого: Оніщука В.В.
суддів: Медяного В.М., Чорного В.І.,
при секретарі: Черепановій В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 23.02.2011 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Погребищенської міської ради Вінницької області, за участю третіх осіб – ОСОБА_5, ОСОБА_6 про встановлення земельного сервітуту до об’єктів нерухомості, -
в с т а н о в и л а :
В листопаді 2010 року позивачі звернулися в суд з вказаним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві власності належить будівля їдальні-магазину по АДРЕСА_1 а також за вказаною адресою, рішенням виконавчого комітету Погребищенської міської ради №28 від 23.04.2004 року, для будівництва гаража, відведено земельну ділянку ОСОБА_4 і доступ до зазначених об’єктів нерухомості здійснювався через ворота загального користування по земельній ділянці, яка перебуває у комунальній власності Погребищенської міської територіальної громади, однак ОСОБА_5 з посиланням на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 01.07.2010 року, яким визнано дійсним договір купівлі-продажу, заварив вказані ворота загального користування, чим створив перешкоди в користуванні належними їм на праві власності об’єктами нерухомості. У відповіді на заяву до Погребищенської міської ради, їм було рекомендовано звернутись з відповідним позовом до суду, а тому просили встановити їм постійний безоплатний земельний сервітут на право проходу та проїзду всіма видами транспортних засобів до об’єктів нерухомості, які належать позивачам на праві власності.
Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 23.02.2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, позивачами подано апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неповне з’ясування обставин справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.
В судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник, який одночасно представляє інтереси ОСОБА_4, апеляційну скаргу підтримали з посиланням на викладені в ній обставини.
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували, вказавши на її безпідставність та законність і обґрунтованість рішення суду.
Представник Погребищенської міської ради та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином і тому згідно вимог ч.2 ст.305 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи в задоволенні позову, районний суд виходив з того, що позивачі не звертались до міської ради із заявами про виділення їм земельних ділянок для обслуговування об’єктів нерухомості і ними не надано доказів щодо неможливості без обтяження сервітутом, нормального використання даних об’єктів нерухомості.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві власності належить будівля їдальні-магазину по АДРЕСА_1 і рішенням Погребищенської міської ради Вінницької області від 20.05.2009 року за №140, останнім надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою для оформлення права користування земельною ділянкою на якій розташований магазин «Продукти» та незавершене будівництво добудови до будівлі магазину додаткового приміщення, при цьому лише ОСОБА_3 11.12.2009 року було укладено договір тимчасового користування землею, строком на один рік.
На підставі рішень виконавчого комітету Погребищенської міської ради від 23.04.2004 року за №28 та від 20.05.2009 за №141, ОСОБА_4 надано дозвіл на будівництво гаража по АДРЕСА_1, однак фактично земельна ділянка для будівництва гаража не була відведена і у останнього, відповідно до вимог ст. ст.125,126 Земельного Кодексу України, взагалі відсутні документи, які б посвідчували його право на земельну ділянку.
Заявлений позов про встановлення земельного сервітуту, позивачі обґрунтовують наявністю перешкод у використанні належних їм на праві власності об’єктів нерухомості, які створені ОСОБА_5, шляхом закриття воріт загального користування та перекриття доступу до зазначених об’єктів нерухомості.
Зміст права земельного сервітуту викладено в ст. 98 Земельного Кодексу України і ст. 99 даного Кодексу, передбачено види права земельного сервітуту.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають можливість вільно використовувати належні їм на праві власності об’єкти нерухомості зі сторони вул. Б.Хмельницького в м. Погребище і позивачами не надано доказів неможливості без обтяження сервітутом, використання даних об’єктів нерухомості за призначенням, тоді як згідно вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо відсутності підстав для встановлення земельного сервітуту і викладені в апеляційній скарзі посилання, даний висновок суду не спростовують.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тобто постановлене рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 – відхилити.
Рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 23.02.2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
З оригіналом вірно: