Судове рішення #19056953

Справа № 22Ц-660/11Головуючий в суді першої інстанції:ЯНКІВ Т.А.

Категорія: 27  Доповідач: Матківська М. В.


                     

                                                      У Х В А Л А

                              Апеляційного суду Вінницької області

                                           від  23 лютого 2011 року

                                            ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ




Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду  Вінницької області в складі :

                                       Головуючого: Матківської М.В.

                                       Суддів : Сопруна В.В., Медяного В.М.

                                       При секретарі : Сніжко О.А.

                                      За участю : представника позивача Черненко С.В., відповідача ОСОБА_3 і її представника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 21 січня  2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -  

                                        В с т а н о в и л а :

У квітні 2010 року ПАТ "КБ "Хрещатик" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 29 058,14 доларів США, що еквівалентно 230 823,34 гр.

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 21 січня 2011 року  позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "КБ "Хрещатик" заборгованість за кредитним договором в сумі 230 823,34 гр., що еквівалентно 29 058,14 доларів США, а також судовий збір в сумі 1 700 гр. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 гр.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

              Зазначила, що рішення суду вважає незаконним і необгрунтованим, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи і судом неправильно застосовані норми матеріального  права, так як застосовано закон, який не поширюється  на встановлені правовідносини.

У судовому засіданні відповідач та її представник підтримали апеляційну скаргу і просять її задовольнити.

               Представник позивача заперечила апеляційну скаргу, просить відхилити її, а рішення суду залишити без зміни.

               Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Суд першої інстанції встановив, що між ПАТ "КБ "Хрещатик" і ОСОБА_3 8 серпня 2007 року укладений кредитний договір №80/763/07/фо, за умовами якого банк надає позичальнику ОСОБА_3  кредит для споживчих цілей в сумі 25 000 доларів США строком на 36 місяців терміном повернення до 7 серпня 2010 року зі сплатою користування кредитом 13 % річних (а. с. 4-5). Дану суму ОСОБА_3 отримала 9 серпня 2007 року (а. с. 9).

Відповідач за умовами договору взяла на себе зобов'язання сплатити банку відсотки за користування кредитом і комісії у розмірі та порядку, передбачених цим договором, та повернути банку суму кредиту в порядку і строки, передбачені цим договором. Погашення кредиту здійснюється не пізніше 7 серпня 2010 року в сумі 25 000 доларів США відповідно до графіку: щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця, починаючи з лютого 2009 року по 31 липня 2009 року включно по 1000 доларів США та з серпня 2009 року по 30 червня 2010 року включно по 1 584 долари США та не пізніше 7 серпня 2010 року 1576 доларів США.

Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором  ОСОБА_3 не виконала, у зв'язку із чим виникла заборгованість, яка станом на 23.03.2010 року складає: 23 671 долар США –сума неповернутого кредиту, 3582,99 доларів США –заборгованості по відсотках,  1 487,79 доларів США –пеня за прострочене тіло кредиту і 316,36 доларів США –пеня за прострочення відсотків кредиту, а разом 29 058,14 доларів США (а.с.102).

Відповідно до  ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За ст. 1048 ЦК України (параграф 1 глави 71 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Позичальник згідно ст. 1049 ЦК України зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За правилами ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язані встановлений строк його виконання, то згідно вимог ст. 530 ЦК України воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За правилами статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Виходячи із встановлених судом обставин, вимог закону і умов кредитного договору, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про повне задоволення позову.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідач не довела на підставі відповідних доказів, визначених статтями 57-59, 64 ЦПК України, тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень, а саме: про своєчасне погашення нею кредитного зобов'язання, а відповідно і про відсутність боргу по кредитному договору від 8 серпня 2007 року. Тому доводи її апеляційної скарги є безпідставними.

За таких обставин рішення суду першої інстанції  ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення позовних вимог, відповідає нормам матеріального і процесуального права, а отже є законним і обгрунтованим, у зв'язку із чим  підстави для його скасування відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 21 січня 2011 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України  з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

                                                            Судді :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація