2-4/11  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

  29 липня  2011 року  Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судії: Кутьї С.Д.,

cекретарів: Мизникової Т.І., Сапронової М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Комунальне підприємство «Служба єдиного замовника»Воршиловського району міста Донецька, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Комунальне підприємство «Служба єдиного замовника»Ворошиловського району міста Донецька про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Обґрунтували вимоги тим, що є власниками АДРЕСА_1. 13 серпня 2006 року позивачам стало відомо про залиття гарячою водою належної їм квартири, майна в квартирі. Внаслідок залиття позивачам завдано матеріальної шкоди в розмірі 200 000грн. та моральної шкоди в розмірі 60 000грн. Винним у спричиненні матеріальної та моральної шкоди позивачі вважають власника квартири АДРЕСА_2, ОСОБА_5, квартира якого знаходиться поверхом вище. В підтвердження цих фактів позивачі надали суду акти, складені комісією ЖЕК №7.

В процесі розгляду справи позивачі зменшили розмір позовних вимог, просили стягнути з відповідача ОСОБА_5 на їх користь суму завданої матеріальної шкоди в розмірі 91 290, 23 грн. та суму завданої моральної шкоди в розмірі 50 000, 00 грн., витрати пов’язані з проведенням експертиз в розмірі 1 763грн. 00 коп. В підтвердження розмірів завданої матеріальної та моральної шкоди надали суду: 1) висновок спеціаліста будівельно-технічної експертизи № 20-10/06/23 від 14.11.2006р; 2) висновок спеціаліста будівельно –технічної експертизи № 50/08 від 23 квітня 2008 року; 3) висновок спеціаліста ДНІСЕ № 5307/26 від 22.11.2006 року; 4) акти, складені ТОВ «Ворошиловський техно-сервісний центр «Побутрадіотехніка»; 5) акти, складені комісією ЖЕК №7.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити. Дала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, показала що починаючи з 2004 року вона мешкає в квартирі АДРЕСА_1. Квартира №8 розташована на 4-му поверсі, над нею на 5-му поверсі знаходиться квартира №12, яка належить ОСОБА_5 Однак, тривалий час ОСОБА_5 в квартирі не проживає. На початку серпня 2006 року вона поїхала відпочивати разом із родиною до Автономної Республіки Крим. В неділю,    13 серпня 2006 року її батькові ОСОБА_4 зателефонував консьєрж ОСОБА_7 та повідомив, що зі стелі квартири №4 тече холодна вода. ОСОБА_2 одразу зателефонувала своїй племінниці і попросила її приїхати на квартиру. Подзвонивши цього дня племінниці, вона дізналась, що залиття сталось з вини власника квартири №12, як наслідок, всі кімнати в їх квартирі залиті, води дуже багато, зіпсовані меблі, побутова техніка. 14 серпня 2006 року ОСОБА_2 повернулась до м. Донецька. Увійшовши в квартиру вона була вражена наслідками залиття, квартиру неможливо було впізнати, сліди залиття були на стелях,  стінах  майже в усіх кімнатах. Оглянувши квартиру, вона  з’ясувала, що залиті меблі, не працювала побутова техніка, електрокотел був зіпсований, ванна не функціонувала. Цього ж дня вона ходила до КП «ЖЕК-7» ознайомлюватись зі змістом акту залиття. З обставинами встановленими в акті була згодна. В цей же день зателефонувала ОСОБА_8 –тещі власника квартири АДРЕСА_1 –ОСОБА_5, запросила її до себе. ОСОБА_8 прийшла до неї в квартиру, оглянула її і просила не повідомляти про наслідки залиття її зятю ОСОБА_5 ОСОБА_8 запропонувала надати фінансову допомогу у розмірі 30 000,00 грн., оскільки визнала свою вину. ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_8, що має намір запрошувати експертів для встановлення розміру завданої шкоди. ОСОБА_10 також про день, коли має прийти експерт, проте вона не захотіла брати участь ні при огляді квартири експертами, ні при складанні повторного акту комісією КП «ЖЕК-7». Фінансову допомогу з відшкодування завданої залиттям шкоди не надала. Власник квартири №12, ОСОБА_5, приїхавши восени до м.Донецька взагалі відмовився спілкуватися із ОСОБА_2

В подальшому, після проведення огляду квартири, меблів та побутової техніки експертами, ОСОБА_2 деякі електричні пристрої відремонтувала, інші замінила на нові.

Представники позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_11 та ОСОБА_12, з’явившись до судового засідання, підтримали заявлені позовні вимоги, наполягали на їх задоволенні.

Співпозивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до судового засідання не з’явились, надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі, тому суд вважає можливим розгляд справи у їх відсутність.

Відповідач ОСОБА_5 до судового засідання не з’явився. Представники відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_13, ОСОБА_14, з’явившись до судового засідання, позовні вимоги не визнали, надали суду письмові заперечення проти позову. Обґрунтували заперечення: а) недоведеністю вини відповідача в залитті квартири;          б) недоведеністю факту належності майна визначеного позивачем таким що пошкоджено внаслідок залиття квартири, саме позивачеві; в) відсутністю причинно-наслідкового звязку між залиттям квартири та пошкодженням майна; г) недоведеністю розмірів завданої матеріальної та моральної шкоди.

Відповідач ОСОБА_6 до судового засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що є підставою для вирішення справи виходячи із наявних  у ній даних та доказів.  

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, Комунального підприємства «Служба єдиного замовника»Ворошиловського району міста Донецька –ОСОБА_15, з’явившись до судового засідання пояснив, що КП СЕЗ Ворошиловського району м.Донецька обслуговує буд. 107 по вул. Челюскінцев у м. Донецьку, будинок знаходиться у нього на балансі. У даному випадку сталось залиття квартири АДРЕСА_1, з приводу чого викликали працівників ЖЕК, які виходили на адресу та фіксували факт залиття. Причиною залиття визначили розрив ексцентрика в квартирі №12. Дана кватира приватизована, а власність зобов’язує, тому відповідальність за залиття повинен нести власник квартири АДРЕСА_2. Заявка до КП СЕЗ на заміну ексцентрика від власників квартири № 12 не надходила. У випадку залиття перекривається стояк водопостачання. Пояснити чи перекривався стояк водопостачання у даному випадку не зміг. Доступ до стояка мають аварійні бригади. Журнал, в якому реєструються заявки, зберігається протягом одного року.  

Свідок ОСОБА_8, зявившись до судового засідання, пояснила що є тещею власника квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_5 Починаючи з 1997 року і станом на 13 серпня 2006 року вона здійснювала нагляд за квартирою №12, оскільки ОСОБА_5 разом із сім’єю мешкає у Ізраїлі. Готуючись до приїзду ОСОБА_5 на Україну, вона вирішила навести лад у квартирі та замінити кран гарячої води у ванній кімнаті. Придбавши кран на базарі, вона звернулась до свого знайомого майстра-продавця магазину «Шик»ОСОБА_16 з проханням встановити кран. 20 липня 2006р. ОСОБА_16 в її присутності замінив кран гарячої води в квартирі №12. До Комунального підприємства «Житлово –експлуатаційна контора - 7»Ворошиловського району м. Донецька з письмовою заявою для надання дозволу для перекриття води на час монтажу крана вона не зверталась. Після установки крана, відвідувала квартиру зятя та користувалась гарячою водою, протікання води з крана не бачила. В неділю, 13 серпня 2006р. вона перебувала в гостях у брата, приблизно о 8 год. 20 хв. їй зателефонувала мати та повідомила, що дзвонили мешканці будинку АДРЕСА_1, сказали, що сталося залиття квартир №8 та №4, просили терміново приїхати. Приблизно о 9 годині вона разом із братом була біля будинку АДРЕСА_1. Разом із консьєржем ОСОБА_7 увійшовши в квартиру №12, побачили воду у ванній кімнаті, вітальні та спальні, одразу перекрили міжквартирний вентиль і зупинили постачання гарячої води. Вода на підлозі була кімнатної температури, її було небагато приблизно 2-3 см, тому вона разом із братом та консьєржем ОСОБА_7 дуже швидко її зібрали. В квартиру №8 в день залиття вона не заходила. В понеділок, 14 серпня 2006р. її запросили до квартири №8 в будинку АДРЕСА_1 в м. Донецьку для складання акту залиття квартири. Під час огляду квартири окрім неї була присутня племінниця власниці квартири ОСОБА_2 та два майстра Комунального підприємства «Житлово –експлуатаційна контора - 7»Ворошиловського району м.Донецька. Здійснюючи огляд всієї квартири, вона помітила сліди залиття у ванній кімнаті, залита була декоративна стіна, у спальні також була залита стіна, ламінат на підлозі від ванної кімнати до спальні був вологим, на меблях ознак пошкодження не побачила, до меблів не торкалась, на диван, крісла стільці не сідала, речей, які б сушились на балконах не було. Взагалі в квартирі було дуже чисто, оскільки племінниця власниці квартири напередодні ретельно все прибрала. Під час огляду квартири працівники КП «ЖЕК №7»уважно оглядали кімнати, заміри слідив залиття не робили, заносячи данні до проекту акта повідомляли про їх розміри вголос. Вона погоджувалась із площею залиття, яку вказували майстри КП «ЖЕК №7». 14 серпня 2006р. акт залиття складено не було, працівники КП «ЖЕК №7»повідомили, що ознайомитись з його змістом можна буде 15 серпня 2006р. 15 серпня 2006р. вона пішла до КП «ЖЕК №7», майстрів, які складали акт не було, тому повідомила диспетчеру, що не буде підписувати акт, оскільки вважає, що необхідно вирішити проблему шляхом домовленостей із родиною ОСОБА_2. У вівторок 15 серпня 2006р. приїхала із Автономної Республіки Крим в Донецьк власниця квартири ОСОБА_2 та запросила її до себе. ОСОБА_8 одразу запропонувала допомогу, оскільки терміново потрібно було розбирати залитий ламінат. ОСОБА_2 від допомоги не відмовилась і повідомила, що з метою встановлення розміру завданої шкоди буде запрошувати експерта. Експерт був запрошений на 16 серпня, ОСОБА_2 запропонувала ОСОБА_8 бути присутньою при огляді експертом квартири. Однак, зателефонувавши ОСОБА_2 16 серпня 2006р., дізналась, що експерт цього дня не прийде. В подальшому, квартиру №8 вона не відвідувала, при складанні повторного акту працівниками КП «ЖЕК №7»та підчас огляду квартири експертами не була присутньою.

Свідок ОСОБА_7, з’явившись до судового засідання, пояснив, що в серпні 2006 року він на добровільних засадах виконував обов’язки консьєржа в будинку АДРЕСА_1 в м. Донецьку. В неділю, 13 серпня 2006 року о 6 годині ранку він заступив на чергування. Приблизно о 7 годині 30 хвилин до нього прийшла наймач квартири № 4 та повідомила, що у ванній кімнаті зі стелі капає вода. Напередодні він допомагав їй відремонтувати кран у ванній, тому дуже здивувався чому зі стелі тече вода. Він пішов до квартири №4 та упевнився, що саме із стелі тече вода. Оскільки в нього зберігались ключі від підвалу, де перекривається постачання холодної води до будинку, він одразу перекрив воду. Однак, вода зі стелі квартири №4  продовжувала капати. ОСОБА_7 почав дзвонити мешканцям квартири №8 та № 12, які розташовані на 4-му та 5-му поверхах. Він зміг додзвонитися до матері ОСОБА_8, яка здійснювала нагляд за квартирою №12, та до власника квартири №8 ОСОБА_4 ОСОБА_4 приїхати не міг, оскільки разом із родиною перебував у Криму, попросив свою доньку ОСОБА_2 подзвонити племінниці, яка в той час була в м.Донецьку.  Через деякий час, перехожий чоловік підійшов до місця чергування і повідомив ОСОБА_7, що з балкона квартири, яка розташована на 4-му поверсі тече гаряча вода. Зупинити постачання гарячої води до будинку не міг, оскільки перекрити гарячу воду можна тільки в приміщенні банку, який розташований на першому поверсі, а в неділю потрапити до приміщення банку  не можливо. Першою приїхала племінниця ОСОБА_2 Він піднявся з нею до квартири №8. Увійшовши в квартиру, вони побачили велику кількість води на підлозі (10-15см), вода стікала зі стель і була у всіх кімнатах. Разом із племінницею ОСОБА_2 почав збирати воду. Приблизно о 10 годині разом із братом приїхала ОСОБА_8 - теща власника квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_5. ОСОБА_7 разом із ОСОБА_8 та її братом, увійшов до квартири № 12, вода була у всіх кімнатах, а у ванній з-під вентиля крана гарячої води текла вода. ОСОБА_7 одразу перекрив постачання гарячої води та допомагав збирати воду тазом. При складанні 14 серпня 2006 року акту залиття квартири АДРЕСА_1 участі не брав.

Свідок ОСОБА_18, зявившись до судового засідання, пояснила що станом на 14 серпня 2006 року працювала майстром Комунального підприємства «Житлово –експлуатаційна контора - 7»Ворошиловського району м. Донецька. За дорученням начальника КП «ЖЕК-7», з метою складання акта про залиття, брала участь при огляді квартири АДРЕСА_1. Огляд квартири здійснювався 14 серпня 2006 року в присутності племінниці власниці квартири № 8 та мешканки квартири №12 ОСОБА_8 Заміри слідів залиття не робились, оскільки виконуючи обов’язки майстра ЖЕКа протягом тривалого часу, майже щодня приходилось фіксувати розміри слідів залиття, тому площу п’ятен встановлювали без вимірювальних пристроїв. Оглядаючи кімнати квартири, площу залиття називали вголос, заперечень щодо даних, занесених до проекту акта ні від племінниці власниці квартири, ні від ОСОБА_8 не надходило. В актах, які складаються при залитті квартири, свідок ніколи не зазначає рухоме майно (меблі, речі), яке зазнало пошкоджень, оскільки це не входить до її компетенції. Акт не повинен містити подібних відомостей. 14 серпня 2006 року акт не складався, лише проект. З метою ознайомлення зі змістом акту особи присутні при огляді квартири були запрошені до КП «ЖЕК-7». 28 серпня 2006 року разом із майстром КП «ЖЕК -7»ОСОБА_19 брала участь при повторному огляді квартири АДРЕСА_2. ОСОБА_8 відмовилась брати участь при огляді квартири. Результати повторного огляду квартири відобразила в акті від 28 серпня 2006 року. 31 жовтня 2006 року вона разом  із майстром КП «ЖЕК -7»ОСОБА_20, електриком ОСОБА_21 в присутності ОСОБА_2 здійснювали огляд квартири АДРЕСА_2. Результати огляду квартири зафіксували в акті від 31 жовтня 2006 року.

Експерт Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_22, зявившись до судового засідання, пояснила що 21 січня 2008 року в Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз надійшла ухвала Ворошиловського районного суду м.Донецька від 17.01.2008р. про призначення металознавчої експертизи, матеріали справи №2-88/08 та  ексцентрик. Проведення експертизи було доручено їй. Дослідження проводилось візуальним оглядом за допомогою лупи та в полі зору мікроскопа. Дослідивши ексцентрик, вона дійшла висновку, що руйнування наданого на дослідження різьбового з’єднання ексцентрик-перехідник обумовлене перезатягуванням при складанні різьбового з’єднання ексцентрик-перехідник, про що зазначила у Висновку металознавчої експертизи №284/14 від 14.02.2008р.

Суд вислухавши пояснення позивача, представників позивача, відповідача, представників відповідача, представника третьої особи, свідків, експерта, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до ст.122 Цивільно-процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Тому, в межах заявлених позовних вимог, відповідно до ст.11 Цивільного процесуального кодексу України, суд встановив наступне.

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 є співвласниками квартири АДРЕСА_1. Це підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру від 10.01.1994 року та даними КП БТІ м. Донецька від 31.07.2008 року № 1422.  (а.с. 13, 180).

13 серпня 2011 року відбулось залиття квартири АДРЕСА_1. Цей факт підтверджується актами КП «Житлово – експлуатаційної контори - 7»Ворошиловського району м. Донецька від 15.08.2006 року 28.08.2006 року, 31.10.2006 року, показами свідків та визнається сторонами.

Згідно актам КП «Житлово –експлуатаційна контора - 7»Ворошиловського району м. Донецька від 15.08.2006 року 28.08.2006 року, 31.10.2006 року, причиною залиття є розрив ексцентрика (заводський брак) на змішувачі гарячого водопостачання у вище розташованій квартирі АДРЕСА_2.

Згідно висновку металознавчої експертизи Донецького науково –дослідного інституту судових експертиз № 284/14 від 14.02.2008 року, проведеної на виконання ухвали Ворошиловського районного суду м. Донецька від 17.01.2008 року, руйнування наданого на дослідження різьбового з’єднання ексцентрик –перехідник обумовлене перезатягуванням при складанні різьбового з’єднання ексцентрик –перехідник (а.с. 150 - 154).

Враховуючи наведені докази, пояснення свідків, сторін по справі, суд дійшов висновків що залиття квартири АДРЕСА_1 сталось внаслідок руйнування різьбового з’єднання ексцентрик –перехідник. Причиною руйнування є перезатягування при складанні різьбового з’єднання ексцентрик –перехідник.

Стаття 319 Цивільного кодексу передбачає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч.1); власність зобов’язує (ч.4); власник не може використовувати право власності на шкоду правам громадян (ч.5).

Згідно до вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків –власники квартир зобов’язані забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків. При появі несправностей квартири вжити заходів до їх усунення власними силами або силами підприємств по обслуговуванню житла.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Власником квартири АДРЕСА_2 являється ОСОБА_5, на підставі договору купівлі –продажу від 29.04.1993 року, посвідченого Першою державною нотаріальною конторою, реєстраційний № 1-758. Цей факт підтверджується даними КП БТІ м. Донецька від 29.09.2006 року № 1-2000 (а.с. 42).

Виходячи із встановленого, на підставі аналізу змісту ст. 1166 Цивільного кодексу України, за умовами якої шкода відшкодовується за наявності складу цивільного правопорушення, а саме таких його елементів: а) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи); б) шкідливого результату такої поведінки (шкоди); в) причинного зв’язку між протиправною поведінкою і шкодою; г) вини особи, яка заподіяла шкоду та враховуючи приписи ч.1 ст. 1190 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку щодо підтвердження наявними в матеріалах справи доказами в діях відповідача ОСОБА_5 складу цивільного правопорушення, що є підставою для відшкодування останнім шкоди завданої позивачам.

При цьому, доводи представника відповідача щодо наявності вини Комунального підприємства «Служба єдиного замовника»Воршиловського району міста Донецька не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні. Відповідачем суду не надано доказів обізнаності Комунального підприємства «Служба єдиного замовника»залиття квартири до перекриття постачання гарячої води в квартирі №12, доказів звернення до аварійної служби з цього приводу, а відповідно не доведена бездіяльність підприємства, внаслідок якої міг збільшитися розмір завданої позивачеві шкоди. В свою чергу, ч. 2 ст.1166 Цивільного кодексу України покладає саме на особу, яка завдала шкоду, обов’язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Доводи представника відповідача щодо можливості пориву ексцентрика внаслідок гідроудару також не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки спростовуються відповіддю Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа»від 20.12.2006 року № 3932 (а.с.59), висновком металознавчої експертизи Донецького науково –дослідного інституту судових експертиз № 284/14 від 14.02.2008 року, поясненнями експерта наданими у судовому засіданні.

Згідно наведеної відповіді, на житловий будинок АДРЕСА_1 здійснюється подача гарячої води котельною м-р.18 Ворошиловського теплового району з постійним тиском протягом доби (8-8,5 кГс/куб.см). Підвищення тиску у мережі гарячого водопостачання неможливе, так як  вказаний тиск  - технічно максимальний. У період з 12.08.2006 року по 14.08.2006 рік аварійних зупинок котельні м-р.18 Ворошиловського теплового району і аварій на теплових мережах гарячого водопостачання до житлового будинку АДРЕСА_1 не було.

При цьому, суд не приймає доводи відповідача стосовно суперечності відповіді Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа»від 20.12.2006 року № 3932 поясненням свідків ОСОБА_7, ОСОБА_18, позивача ОСОБА_2 щодо здійснення постачання гарячої води з 5 години ранку до 23 години. Наведена відповідь не містить даних щодо графіку постачання гарячої води, а містить дані щодо тиску у мережі гарячого водопостачання та технічно максимальний тиск.

Доводи представника відповідача щодо: а) наявності причинного зв’язку між початком подачі гарячої води та поривом ексцентрика, з приводу чого слід по справі призначити комплексну судову технічну та експертизу; б) суперечності відповіді Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа»показам свідків; розцінюються судом як дії направлені на затягування розгляду справи та ухилення від настання відповідальності. Наявних матеріалів справи достатньо для висновку щодо відсутності зв’язку між поривом ексцентрика та початком постачання гарячої води.

Доводи щодо відсутності вини ОСОБА_5 внаслідок здійснення заміни крана його тещею ОСОБА_8., також не приймаються судом.

Власність, відповідно до ч. 4 ст. 319 Цивільного кодексу України, зобов’язує. Статтею 151 Житлового кодексу України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру) зобов’язані забезпечувати його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.

За таких обставин, враховуючи наведене та зміст ст. 13 Цивільного кодексу України, відсутність відповідача ОСОБА_5 на території України, на момент заміни крана, не звільняє останнього від відповідальності за забезпечення належного використання власного майна.

Відповідно до ч.3 ст. 386 Цивільного кодексу України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Судом встановлені наступні ушкодження в кв.8 в буд. АДРЕСА_1, з вини відповідача:

1.

1)          приміщення літ. 3 (дитяча кімната):

–відслоєння шпакльовано –фарбованого слою на гіпсокартоні по контуру декоративної відділки стелі;

- на стіні суміжній з приміщенням літ. 4 та балконом –зміна кольору на фарбованому слої;

- тріщина на фарбованому слої ніши під радіатором;

- деформація ламінатного покриття полу по стику дошок по всій площі приміщення;

2)          приміщення літ. 4 (кімната):

-          деформація ламінатного покриття підлоги по стикам дошок по всій площі приміщення;

3)          балкон суміжний з приміщенням літ. 4:

-          деформація ламінатного покриття підлоги по стикам дошок по всій площі балкону;

4)          приміщення літ.5 (спальня):

-          на стіні суміжній з приміщенням літ. 4 зміна кольору та відслоєння шпакльовачного і фарбованого слоїв;

-          на стелі в районі стіни суміжній з приміщенням літ. 4 зміна кольору і тріщини на фарбованому слої;

-          деформація двірного налічника у верхній частині;

-          деформація двірного полотна;

-          деформація ламінарного покриття підлоги по стикам дошок по всій площі приміщення;

5)          балкон суміжний із  приміщенням літ.5:

-          деформація ламінатного покриття підлоги по стикам дошок по всій площі балкону;

6)          приміщення літ.6:

-          на стелі окремим місцями відслоєння фарбованого слою і тріщини по гіпсокартону;

-          на стіні суміжній із приміщенням літ.5 – зміна кольору на фарбованому слої;

-          тріщина на фарбованому слої ніши під радіатором;

-          деформація ламінатного покриття підлоги по стикам дошок по всій площі приміщення;

7)          приміщення літ.1:

-          на стелі в районі вхідної двері до санвузлу - зміна кольору фарбованого слою і тріщина по гіпсокартону;

-          на стіні суміжній із санвузлом над двірним пройомом –зміна кольору на фарбованому слої, тріщини на фарбованому слої двірних відкосів;

8)          приміщення літ. 2 (санвузел):

-          відслоєння фарбованого слою окремими місцями на дверному полотні;

-          відслоєння по всій площі фарбованого і шпакльовачного слоїв в ніші;

9) 22 світильників та шести ламп накалювання.

Завдання квартирі позивачів зазначених ушкоджень підтверджується матеріалами справи, показами свідків, висновком спеціаліста № 20-10/06/23 від 14.11.2006 року судової будівельно-технічної експертизи (а.с. 113 - 128).

Відповідно до ст. 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов?язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно висновку спеціаліста № 20-10/06/23 від 14.11.2006 року судової будівельно-технічної експертизи, вартість ремонтно-будівельних робіт, пов’язаних із залиттям квартири АДРЕСА_1, із урахуванням вартості матеріалів, аналогічних тим що прийшли у негідність, складає 14 911грн. 00коп.

Суд вважає, що даний висновок реально відображає суми, які потрібні для поновлення порушеного права позивачів, не спростований належними доказами, не зважаючи на те, що відповідач мав реальну можливість надати такі докази, але не скористувався своїм правом.

При цьому, судом в ході розгляду справи були виконані вимоги ч.4 ст. 10 ЦПК України, роз’яснено право та порядок призначення експертизи, якими відповідач не визнаючи позов не скористався.

У той же час, доводи відповідача щодо розбіжностей між даними зафіксованими в актах КП «Житлово –експлуатаційна контора - 7»Ворошиловського району м. Донецька від 15.08.2006 року 28.08.2006 року, 31.10.2006 року та висновком спеціаліста не спростовують, на думку суду, факту пошкодження вищезазначеного майна відповідача.

На підставі аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновків, що різниця між площами залиття зазначеними в актах та висновку спеціаліста, обумовлена способами огляду та заміру приміщень, пошкоджених залиттям. Як вбачається із висновку спеціаліста, заміри останнім при проведенні дослідження здійснювались за допомогою рулетки. У той же час, майстер житлово – експлуатаційної організації, виходячи із її пояснень наданих у судовому засіданні, при складанні актів керувалась візуальним оглядом приміщень.

Тому, суд вважає належним доказом по справі висновок спеціаліста № 20-10/06/23 від 14.11.2006 року судової будівельно-технічної експертизи, оскільки він відповідає встановленим у судовому засіданні обставинам справи, поясненням свідків. При цьому, пояснення свідка ОСОБА_8 щодо залиття в квартирі позивачів лише однієї кімнати, не приймаються судом, оскільки спростовуються поясненнями інших свідків, допитаних у судовому засіданні, матеріалами справи. Крім того, ОСОБА_8 є тещею відповідача ОСОБА_5, що дає підстави критично ставитись до її пояснень та розцінювати їх як намір огородження відповідача від відповідальності.

Враховуючи наведене, суд вважає що з відповідача на користь позивачів підлягає стягненню шкода, завдана позивачам внаслідок ушкодження вищезазначеного майна в АДРЕСА_1, в розмірі 14 911грн. 00коп.

2. Також судом встановлено пошкодження підлоги в АДРЕСА_1, з вини відповідача, а саме:

- електропідігріву підлоги;

- ламінованого паркету в приміщеннях 1, 3-6, який покоробився та деформувався на стиках;

- деформацію в приміщенні 6 біля 2 квадратних метрів планок;

Факт пошкодження підлоги підтверджується:

-          актами КП «Житлово –експлуатаційної контори - 7»Ворошиловського району               м. Донецька від 15.08.2006 року, від 28.08.2006 року, від 31.10.2006 року;

-          актом електрика від 24.06.2010 року (Т.2 а.с.13), згідно до якого було здійснено замір ізоляції системи, а саме нагрівних елементів, що знаходяться під настельною кафельною плитою, замір опору ізоляції. Електропідігрів підлоги перебуває у неробочому стані. Для усунення недоліків необхідно здійснити вскриття підлоги та здійснити заміну теплонагрівних елементів;

-          висновком спеціаліста № 50/08 від 23 квітня 2008 року будівельно-технічної експертизи;

При цьому, доводи представника відповідача щодо відсутності причинно-наслідкового зв’язку між залиттям та не функціонуванням підлоги із підігрівом спростовуються доказами наданими позивачем та не підтверджуються належними доказами по справі.

В свою чергу, ч. 2 ст.1166 Цивільного кодексу України покладає саме на особу, яка завдала шкоду, обов’язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Ч.1 ст. 60 ЦПК України зобов’язує кожну сторону довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно висновку спеціаліста № 50/08 від 23.04.2008 року будівельно-технічної експертизи, вартість ремонтно-будівельних робіт підлоги, пов’язаних із залиттям квартири АДРЕСА_1, без урахування скритих дефектів, складає 40 565 грн. 00 коп.

Суд вважає, що даний висновок реально відображає суми, які потрібні для поновлення порушеного права позивачів, не спростований належними доказами, не зважаючи на те, що відповідач мав реальну можливість надати такі докази, але не скористувався своїм правом.

При цьому, судом в ході розгляду справи були виконані вимоги ч.4 ст. 10 ЦПК України, роз’яснено право та порядок призначення експертизи, якими відповідач не визнаючи позов не скористався.

В свою чергу, висновок кандидата технічних наук, доцента ОСОБА_24, наданий представником відповідача в опротестування позовних вимог, не є належним доказом по справі, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України,

Враховуючи наведене, суд вважає що з відповідача на користь позивачів підлягає стягненню шкода завдана позивачам внаслідок ушкодження підлоги в АДРЕСА_1, в розмірі 40 565грн. 00коп.

Також судом встановлено, внаслідок залиття, пошкодження наступного рухомого майна що знаходилось в АДРЕСА_1:

№Перелік майна Залишкова вартість майна в грн.Завдана шкода в грн.

1.Ліжко подвійне з матрацем1785,00892,50

2.Шафа купе6400,001920,00

3.Тумба під телевізор для техніки1620,00486,00

4.Набір корпусної меблі для кухні28200,005640,00

5.Набор меблі, для столової6480,001296,00

6.Дитяче ліжко900,00180,00

7.Комплект гардин7980,003192,00

8.Кондиціонер2618,85                           2618,85

9.Кондиціонер3182,91                          3182,91

10.Холодильник4420,00                           1768,00

11.Музичний центр1204,00286,00

12.Дзеркало над умивальником1530,00459,00

13.Пральна машина288,00240,00

14.Телевізори416,00

18,00120,00

250,00

15.Меблі у спальні1440,00576,00

16.ДВД358,80                              358,80

17.МХ піч374,00148,00

18.Чайник120,00                             120,00

19.Обігрівач440,22156,00

20.Відеокамера780,00                            780,00

21.Набор м’якої меблі2720,001632,00

22.Комплект для ліжка743,42515,62

23.Пилосос188,00

24.Відеомагнітофон64,40         180,00

Обставини пошкодження зазначеного майна, з вини відповідача, вартість відновлювального ремонту підтверджуються:

-          актами складеними комісією в складі голови ТОВ «Ворошиловський техно - сервісний центр «Побутрадіотехніки»(а.с. 188 - 200);

-          висновком спеціаліста № 5307/26 від 22.11.2006 року, відповідно до якого вищезазначене майно пошкоджено внаслідок залиття (а.с. 107 - 112);

При цьому, відсутність в актах складених КП «Житлово –експлуатаційної контори - 7»Ворошиловського району м. Донецька від 15.08.2006 року, від 28.08.2006 року, від 31.10.2006 року вищезазначеного переліку рухомого майна не спростовує факт його пошкодження внаслідок залиття. Як встановлено у судовому засіданні з пояснень майстра Комунального підприємства «Житлово –експлуатаційна контора - 7»Ворошиловського району м. Донецька ОСОБА_18, підпис якої міститься на актах, при складенні актів нею не зазначалось рухоме майно (техніка, меблі, речі та інше), пошкоджене внаслідок залиття, оскільки це не входить до компетенції, а акт не повинен містити подібних відомостей.

Доводи представника відповідача щодо відсутності доказів належності зазначеного рухомого майна позивачам на праві власності не приймаються судом, оскільки спростовуються наданими суду технічними паспортами та інструкціями на майно, висновком спеціаліста № 5307/26 від 22.11.2006 року, за яким огляд майна здійснювався спеціалістом за місцем його знаходження, в АДРЕСА_1, яка належить на праві власності позивачам.

Відповідно до ч.2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна.

За таких обставин, враховуючи зміст ч.2 ст. 328, ч.1 ст. 334 Цивільного кодексу України та знаходження майна, на момент огляду спеціалістом, в АДРЕСА_1, у суда відсутні сумніви у належності майна, заявленого  як пошкодженого внаслідок залиття, позивачам на праві власності.  

Також із матеріалів справи та пояснень сторін, свідків по справі, судом встановлено, що між стелею та навісною стелею із гіпсокартону в квартирі АДРЕСА_1 існує відстань, яка надала можливість в проміжку між стелями зосередитися воді та поширитись по всій площі стелі квартири.

За таких обставин, судом не приймаються доводи представника відповідача щодо неможливості залиття усієї поверхні стелі в квартирі №8 та майна, внаслідок його знаходження в різних кімнатах, за обставин течі води в кв. 12 лише у ванній кімнаті, що виключає можливість розповсюдження води по усім кімнатам квартири №8, оскільки вони суперечать матеріалам справи та обставинам встановленим судом у судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до повідомлення Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз № 512/26 від 09.02.2011 року, яке надійшло на виконання ухвали суду від 21.12.2010 року, якою було задоволено клопотання представника відповідача щодо призначення по справі комплексної судової товарознавчої і електротехнічної експертизи:

-          проведення електротехнічної експертизи неможливе, оскільки інститут не має спеціалістів у сфері електротехніки;

-          встановити розмір матеріальної шкоди, завданої майну, неможливо, внаслідок відсутності об’єктивної цінової інформації щодо ринкової вартості пошкодженого майна та його фактичного стану.

За даних обставин суд дійшов до висновків що відповідач своєчасно не використав надані йому законом права, не спростував належними доказами заявлені позивачами позовні вимоги, хоча суд сприяв всебічному і повному зясуванню обставин справи, відповідно до ч.4 ст. 10 ЦПК України.

За таких підстав, клопотання про призначення по справі комплексної судової товарознавчої і електротехнічної експертизи  та доручення її проведення Харківському НДІ судових експертиз розцінюється судом як намір на ухилення від відповідальності та затягування розгляду справи, провадження за якою було відкрите у 2006 році.  

Відповідно до висновку спеціаліста Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз № 5307/26 від 22.11.2006 року, сума поновлювального ремонту вищезазначеного майна складає 1568,00 грн, сума матеріальної шкоди, завданої майну, складає 27 185,67 грн, вартість із урахуванням процента зносу майна яке поновленню не підлягає, складає 7060,56 грн.

Виходячи із цього, стягненню із відповідача на користь позивачів підлягає 35 814,23 грн.

Таким чином, загальна сума матеріальної шкоди складає:

               ( 35814,23+40565+14911) = 91290,23 грн.

Відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з п.3 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

П.5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.2005 року №4 «Про судову практику по справам про відшкодування моральної шкоди», для стягнення моральної шкоди необхідно встановити елементи складу правопорушення, а саме: шкоду, протиправність дій, причинний зв'язок та вину.

Враховуючи вищенаведені встановлені обставини, суд вбачає в діях ОСОБА_5 склад правопорушення, внаслідок якого було завдано моральної шкоди позивачам.

У судовому засіданні знайшли своє підтвердження обставини того, що квартира родини ОСОБА_2 після залиття, з серпня 2006 року, находиться у неналежному стані, електрична проводка постійно вибиває, підлога із елементами електричного підігріву не може експлуатуватись, оскільки електронагрівальні елементи в підлозі не підлягають поновленню та інше. Ремонт в квартирі, після залиття, позивачем не проводився, внаслідок відсутності на це коштів.

Визначаючи розмір заподіяної моральної шкоди, суд враховує характер винних дій відповідача, характер та обсяг душевних страждань позивачів, їх тривалий стан, виходить із вимог розумності, виваженості та справедливості, приймає до уваги доведеність медичними довідками впливу залиття на стан здоров’я позивачів.

За викладених обставин, стягненню із відповідача ОСОБА_5, в рахунок відшкодування моральної шкоди, підлягає на користь позивача ОСОБА_2 – 10 тис. грн.., на користь позивача ОСОБА_3 –10 тис. грн., на користь позивача ОСОБА_4 –10 тис. грн..  

Згідно до п.4 ст.79 ЦПК України одним із видів судових витрат є витрати пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У зв’язку із цим, стягненню з відповідача на користь позивачів підлягають витрати у розмірі 1763 (одна тисяча сімсот шістдесят три) гривні, понесення яких підтверджується квитанціями що знаходяться в матеріалах справи.

Керуючись ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, 88 ЦПК України, -

                                              ВИРІШИВ:

  Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в солідарному порядку, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 91290,23 грн., а так само судові витрати в сумі 1763 грн.

 Стягнути з ОСОБА_5, в рахунок відшкодування моральної шкоди, на користь: - ОСОБА_2 - 10 тис. грн.; - ОСОБА_3 - 10 тис. грн.; - ОСОБА_4 - 10 тис. грн.

 Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави державне мито в сумі 920,50 грн.

 Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Донецької області в течії 10 днів, після ознайомлення з повним рішенням.

          Суддя