Справа № 4-5306/11
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2011 року cуддя Печерського районного суду м. Києва Кірєєв Р. В. , за участю секретарів Табала Я.В., Огірко Т.Ю., прокурора Бондура Д.В., представника скаржника ОСОБА_1, розглянувши справу за скаргою ОСОБА_2 на постанову дільничого інспектора міліції Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві Сергійчука В.П. від 30.08.2011 про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_2 відносно ОСОБА_4, за ознаками злочину, передбаченого ст. 296 КК України, та порушення кримінальної справи в порядку ст. 27 КПК України,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернулась зі скаргою на постанову дільничого інспектора міліції Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві Сергійчука В.П. від 30.08.2011 про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_2 відносно ОСОБА_4, за ознаками злочину, передбаченого ст. 296 КК України та порушення кримінальної справи в порядку ст. 27 КПК України.
Згідно наявної в матеріалах справи інформації, при отриманні даної скарги, вона була роз’єднана та, згідно постанови Печерського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2011 року, скаргу залишено без розгляду, та повернена заявнику.
В обґрунтування поданої скарги ОСОБА_2 зазначає, що 24.08.11 до Печерського РУГУ МВС України в м. Києві нею було подано заяву про злочин.
Однак, Печерське РУГУ МВС України в м. Києві від 30.08.2011 виносить постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, посилаючись на п. 2 ст. 6 КПК України - відсутність в діянні складу злочину.
Вважає, що дії ОСОБА_4 мають всі ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, кримінальна справа за яким порушується безпосередньо судом, в порядку приватного обвинувачення, та дільничий невірно визначив ознаки злочину, та помилково послався на ст. 296 КПК України.
Зазначила, що дільничий інспектор міліції мав роз’яснити їй право на звернення до суду з відповідною скаргою або направити її заяву про злочин за належністю.
Скаржник ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_1 неодноразово викликались та будучи належним чином повідомлені, в судове засідання не з’являлись. Про причини неявки суд не повідомили.
В судовому засіданні 21 листопада 2011 року судом визнано можливим розгляд справи у відсутність скаржника ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_1
Прокурор доводи, викладені у скарзі в судовому засіданні не визнав, висловивши свою думку, вважає, що скарга є безпідставною, вважає дотриманими при проведенні перевірки та винесенні постанови вимоги ст. 99 КПК України.
Ознайомившись з наданими суду матеріалами, зареєстрованими в ЖРЗПЗ за № 8857 від 24.08.2011, на підставі яких прийнято рішення про відмову у порушення кримінальної справи, заслухавши думку прокурора, вивчивши матеріали скарги, приходжу до наступних висновків.
Скаржником отримано копію довідки-повідомлення про вирішення заяви про злочин 04.10.2011 (а.м. 17), тому суд вважає, що скарга, направлена до суду поштою 11.10.2011 (а.с. 7), у відповідності та у встановлений ст.236-1 КПК України семиденний строк.
Відповідно до ст. 236-2 КПК України, суддя при розгляді скарг на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи, перевіряє виконання вимог ст. 99 КПК України.
Відповідно до ст. 99-1 КПК України при відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб і підприємства, установи, організації.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, заява ОСОБА_2 зареєстрована в ЖРПЗ № 8857 Печерського РУ ГУМВС України 24.08.2011 (а.м. 2).
Ознаками складу злочину передбаченого ст. 296 КК України є грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони зазначеного злочину є місце його скоєння, а саме - громадське місце.
Зі змісту заяви ОСОБА_2 про злочин, вбачається, що остання не вказує на статтю, за якою просить притягнути ОСОБА_4, та зазначає місцем скоєння злочину - квартиру (а.м.2).
Як вбачається з оскаржуваної постанови від 30.08.2011 та наданих суду матеріалів перевірка заяви ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст. 97, 99 КПК України проведена належним чином. У дізнавача були відсутні підстави для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за ст. 296 КК України.
Відповідно до ст. 236-2 КПК України розглянувши скаргу на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи, суддя приймає одне з таких рішень:
1) скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки;
2) залишає скаргу без задоволення.
Враховуючи викладене, оскільки дізнавачем виконані вимоги ст.99 КПК України, були відсутні підстави для порушення кримінальної справи за ст. 296 КК України, суд приходить до висновку про необхідність залишення скарги без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 236-1, 236-2 КПК України, суддя –
П О С Т А Н О В И В:
Скаргу ОСОБА_2 на постанову дільничого інспектора міліції Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві Сергійчука В.П. від 30.08.2011 про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_2 відносно ОСОБА_4, за ознаками злочину, передбаченого ст. 296 КК України – залишити без задоволення.
На постанову судді може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя Р. В. Кірєєв