Справа № 4-5567/11
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2011 року cуддя Печерського районного суду м. Києва Кірєєв Р. В. , при секретарі Огірко Т.Ю., за участю прокурорів Брезіцького В.М., Токарєва К.М., розглянувши справу за скаргою адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 від 08 липня 2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно співробітників УСБ України в м. Києві за ст. 370 КК України, у зв’язку з відсутністю в їх діях складу злочину, -
В С Т А Н О В И В:
Адвокат ОСОБА_1 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 із скаргою на постанову слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 від 08.07.2011 про відмову в порушенні кримінальної справи відносно співробітників УСБ України в м. Києві за ст. 370 КК України у зв’язку з відсутністю в їх діях складу злочину.
Скаржник просить суд скасувати зазначену постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, посилаючись при цьому на те, що постановою вирішено питання в порядку ст. 97 КПК України відносно співробітників Управління Служби безпеки України в м. Києві, хоча ним та ОСОБА_2 була подана спільна скарга на дії працівників ГСУ Генеральної прокуратури України, в тому числі, слідчого ОСОБА_3, а також співробітників Управління Служби безпеки України в м. Києві, зокрема ОСОБА_4, та зазначено прохання прийняти рішення відносно працівників ГСУ Генеральної прокуратури України та УСБ України в м. Києві. Також він зазначає, що оскаржувана постанова винесена не належною особою, оскільки слідчий ОСОБА_3 є зацікавленою особою, відносно якої ставилось питання про порушення кримінальної справи, а також не є прокурором, який здійснює нагляд за дотриманням вимог законодавства працівниками Управління Служби безпеки України в м. Києві.
Також скаржником ОСОБА_1 вказано, що слідчий взагалі не здійснював перевірку викладеної в спільній скарзі інформації, не зібрав жодних даних для перевірки повідомлення про злочин, не опитав працівників УСБ України в м. Києві, зокрема ОСОБА_4, не було встановлено даних працівників УСБ України в м. Києві, стосовно протиправних дій яких було зазначено в скарзі, та не прийнято рішення відносно осіб, прізвища яких прямо вказувались в скарзі – ОСОБА_3 та ОСОБА_4
В судовому засіданні скаржник – адвокат ОСОБА_1 скаргу підтримав, надав суду пояснення, посилаючись на викладені у скарзі обставини, просив скаргу задовольнити і скасувати оскаржувану постанову. Також, скаржник – адвокат ОСОБА_1 заявив клопотання про винесення окремої постанови на адресу Генеральної прокуратури України щодо ненадання ними до суду оригіналів матеріалів, на підставі яких прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, чим, як він вважає, порушено вимоги КПК України та ухвали Апеляційного суду м. Києва від 19.10.2011.
Особа, в інтересах якої подана скарга – ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився. Заяв чи клопотань про неможливість явки в судове засідання не надав. Причини неявки суду не відомі. За згодою учасників судового процесу судом визнано можливим розгляд справи за відсутності ОСОБА_2
Прокурор в судовому засіданні подав письмові заперечення на скаргу, в яких проти доводів скарги заперечує, так як вважає, що оскаржувана постанова винесена законно та на підставі належним чином здійсненої перевірки. Зазначив, що оригінали матеріалів, на підставі яких відмовлено в порушенні справи були приєднані до матеріалів кримінальної справи, яка перебуває в Печерському районному суді м. Києва, на розгляді по суті.
Ознайомившись з наданими суду матеріалами, на підставі яких прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, що були долучені слідчим до кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, копії яких долучені до даної справи, вирішивши можливим розгляд скарги у відсутність особи, в інтересах якої подана скарга, дослідивши матеріали справи за скаргою, заслухавши пояснення скаржника – адвоката ОСОБА_1, думку прокурора, надходжу до наступних висновків.
Постановою слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 від 08.07.2011 в порушенні кримінальної справи відносно співробітників УСБ України в м. Києві, за ст. 370 КК України, відмовлено у зв’язку з відсутністю в їх діях складу злочину.
Відповідно до ст.236-2 КПК України, при розгляді скарг на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи суддя перевіряє виконання вимог ст.99 КПК України.
Відповідно до ст.99 КПК України при відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб і підприємства, установи, організації.
Відповідно до ст.94 КПК України підставами до порушення справи є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об’єктивні ознаки вчиненого злочину.
Відповідно до ст.98 КПК України за наявності приводів та підстав, зазначених у ст.94 КПК України, прокурор, орган досудового слідства або суддя зобов’язаний винести постанову про порушення кримінальної справи. Кримінальна справа порушується відносно особи, тільки у випадку, якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин.
Ознаками складу злочину, передбаченого ст. 370 КК України, є свідоме створення службовою особою обставин і умов, що зумовлюють пропонування або одержання хабара, щоб потім викрити того, хто дав або взяв хабара.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, висновок про відсутність ознак складу злочину в діях співробітників УСБ України в м. Києві зроблено на підставі п. 2 ст. 6 КПК України у зв’язку з тим, що вони під час фіксації хабарництва діяли в межах чинного законодавства, виконуючи завдання покладені на Службу безпеки України. Слідчим проведено перевірку викладених в спільній скарзі обставин, зроблено обґрунтований висновок про відсутність в діях співробітників УСБ України в м. Києві ознак складу злочину, передбаченого ст. 370 КК України.
Доводи скаржника, що слідчий взагалі не проводив перевірку та не встановлював, та не опитував співробітників УСБ України в м. Києві, які здійснювали фіксацію хабарництва, суд вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими у справі матеріалами, зокрема протоколами допитів працівників УСБ України в м. Києві ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Слідчим перевірені повноваження вказаних осіб, надано оцінку їм та процесуальним рішенням. В оскаржуваній постанові наведені обґрунтовані підстави для прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.
У зв’язку з цим, суд вважає, що перевірка обставин, викладених в спільній заяві ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо співробітників УСБ України в м. Києві проведена повно, при винесенні постанови про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно співробітників УСБ України в м. Києві, виконані вимоги ст. 99 КПК України, а тому доводи скаржника – адвоката ОСОБА_1, про необхідність скасування оскаржуваної ним постанови від 08.07.2011 про відмову в порушенні кримінальної справи, є необґрунтованими.
Доводи скаржника про те, що слідчий в ОВС Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 прийняв постанову, що стосується його особисто, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки ним винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи саме відносно співробітників УСБ України в м. Києві.
Доводи скаржника – адвоката ОСОБА_1 щодо не винесення постанови в частині заяви щодо вчинення злочину слідчим в ОВС Генеральної прокуратури України ОСОБА_3, не можуть бути прийняті до уваги в межах розгляду даної справи, оскільки адвокатом ОСОБА_1 оскаржується постанова про відмову в порушенні кримінальної справи відносно співробітників УСБ України в м. Києві за ст. 370 КК України, у зв’язку з відсутністю в їх діях складу злочину, а не бездіяльність слідчого.
Відповідно до ст. 236-2 КПК України розглянувши скаргу на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи, суддя приймає одне з таких рішень:
1) скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки;
2) залишає скаргу без задоволення.
Згідно вимог ст. 23-2 КПК України, суд може винести окрему постанову за наслідками розгляду справи. Між тим, суд, оскільки кримінальна справа, яка містить матеріали, що стали підставою для винесення оскаржуваної постанови, була передана до суду, не знаходить підстав для винесення окремої постанови.
Враховуючи викладене, оскільки слідчим виконані вимоги ст.99 КПК України, були відсутні підстави для порушення кримінальної справи за ст. 370 КК України щодо співробітників УСБ України в м. Києві, суд приходить до висновку про необхідність залишення скарги без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 236-1, 236-2 КПК України, суддя –
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про винесення окремої постанови на адресу Генеральної прокуратури України - відмовити.
Скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 від 08.07.2011 про відмову в порушенні кримінальної справи відносно співробітників УСБ України в м. Києві за ст. 370 КК України, у зв’язку з відсутністю в їх діях складу злочину – залишити без задоволення.
На постанову судді може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя Р. В. Кірєєв