Справа № 22-ц-4227/11 Головуючий у 1 інстанції: Невойт П. С.
Доповідач в 2-й інстанції: Бакус В. Я.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого: судді Бакуса В.Я.,
суддів: Зубарєвої К.П., Монастирецького Д.І.,
секретарі: Мариняк О.І.,
з участю: представника позивача ЖБК №246 Олексюка В.О., представника відповідачки ОСОБА_3 –ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою житлово-будівельного кооперативу №246 (далі ЖБК) на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 червня 2010 року у справі за позовом ЖБК №246 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за комунальні послуги, -
встановила:
рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 08 червня 2011 року вказаний вище позов задоволено частково. Постановлено стягнути з відповідачки на користь ЖБК №246 1 346 грн. 15 коп. заборгованості за квартплату, 51 грн. судового збору, 120 грн. витрат на ІТЗ, 150 грн. за надання правової допомоги, а всього 1 667 грн. 15 коп.
Рішення суду оскаржив ЖБК, просить його скасувати й ухвалити нове по суті позовних вимог, посилаючись на те, що таке є необґрунтованим, мається недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими. Зокрема, апелянт посилається на те, що в справі маються докази заборгованості відповідачки з оплати за наданні позивачем комунальні послуги, не встановлено, що позивака зверталась до позивача з приводу надання неналежних послуг, відсутня письмова заява відповідача про застосування строку позовної давності до спірних відносин.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу - представника позивача ЖБК №246 Олексюка В.О. на підтримання апеляційної скарги, представника відповідачки ОСОБА_3 – ОСОБА_4 на заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 08 червня 2011 року вказаний вище позов задоволено частково. Постановлено стягнути з відповідачки на користь ЖБК №246 1 346 грн. 15 коп. заборгованості за квартплату, 51 грн. судового збору, 120 грн. витрат на ІТЗ, 150 грн. за надання правової допомоги, а всього 1 667 грн. 15 коп.
Рішенням апеляційного суду Львівської області від 21 лютого 2011 року рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 червня 2010 року в частині відмови у стягненні боргу по оплаті за надання послуг за спожиту теплову енергію та підігрів води скасоване та постановлене нове рішення, яким позов ЖБК №246 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ЖБК №246 7 405 грн. заборгованості по оплаті за надання послуг за спожиту теплову енергію та підігрів води.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 червня 2011 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення апеляційного суду Львівської області від 21.02.2011 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Встановлено, що відповідачка є власником двохкімнатної квартири №41, що розташована на першому поверсі в будинку АДРЕСА_1. Будинок знаходиться на обслуговуванні у позивача.
В квартирі позивачки відсутній лічильник обліку теплової енергії та підігріву води.
Між позивачем та відповідачкою не укладено договору на надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до Статуту ЖБК №246 кооператив створено для обслуговування, ремонту, реконструкції житлового будинку та утримання прибудинкової території за кошти членів кооперативу (пп.1.3). Підпунктом 2.1 цього ж Статуту передбачено, що метою діяльності кооперативу є, зокрема, забезпечення мешканців будинку комунальними та іншими послугами (а.с.8-18).
З представленого позивачем розрахунку (а.с.77, 78) вбачається, що станом на 30 березня 2010 відповідачка має борг по сплаті квартплати в сумі 1 346 грн. 15 коп. та 6 058 грн. 94 коп. за теплопопостачання та підігрів води.
Із розрахунку позивача вбачається, що відповідачка протягом строку 2006 -2008 р.р. проводила оплату за надання послуги за ці періоди. В той же час з 2009 року припинила оплату за теплопостачання та підігрів води у зв’язку з відсутністю належних послуг, в тому числі належної температури у квартирі, тобто внаслідок неналежної якості послуги.
Відповідно до вимог щодо кількісних і якісних показників послуг та зменшення плати у разі їх відхилення, (Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. №630 (далі Правила) температура повітря в житлових приміщеннях (за умови їх відхилення від засобів утеплення) відповідає діючим нормам і правилам –18 градусів С, у наріжних кімнатах 20 град. С.
Відповідно до актів обстеження квартири відповідачки від 02.01.2009 р. та 19.02.2009 р. температура в кухні позивачки, відповідно, була 5 та 8 град. С, а в кімнатах –10-12 та 12 град. С з врахуванням того, що у зазначений період температура повітря на вулиці була лише в першому випадку -1, а в другому + 4 град. С.
Доказів на ствердження надання належних послуг щодо теплопостачання позивачем суду не представлено. Такі докази не представлені позивачем і в апеляційну інстанцію.
В той же час про надання таких неналежної якості свідчать як неодноразові звернення відповідачки до позивача (а.с.36, 52), так і акти обстеження квартири відповідачки, які підтверджують температуру в квартирі позивачки нижче допустимої (а.с.37, 38). Про неналежні послуги у вигляді опалення та температурний режим нижче допустимого в квартирі відповідачки свідчить і відповідь технічного директора ЛКП «Львівтеплоенерго» (а.с.51).
Відповідно до п.33 вищевказаних Правил у разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем споживач повідомляє про це виконавця в усній формі за допомогою телефонного зв’язку чи у письмовій формі за адресами, що зазначені в договорі. Повідомлення споживача незалежно від його форми (усна або письмова) обов’язково реєструється представником виконавця у журналі реєстрації заявок споживачів.
Встановлено, що журнали реєстрації звернень у позивача за спірний період –до квітня 2009 р., відсутній, а відтак посилання відповідача по те, що відповідачка не зверталась про відсутність нормативної температури повітря у приміщеннях квартири є безпідставним та спростовується доказами, що маються в справі, зокрема зверненнями від 07.04. та 23.12.2008 р.
Відповідно до п.29 вищевказаних Правил споживач має право на зменшення розміру плати у разі надання послуг не в повному обсязі, відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання.
А відтак суд прийшов до вірного висновку про те, що позивач не позбавлений права на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за наданні послуги відповідачці із врахуванням проведеного перерахунку заборгованості за опалення та підігрів води за даний період з врахуванням дійсних наданих послуг.
Колегія вважає, що при вирішенні зазначеного спору районний суд з’ясував обсяг, кількісні та якісні показники і вид житлово-комунальних послуг, які фактично надавались позивачем відповідачу та якими вона фактично користувалася. Крім того, суд перевірив розрахунки вартості таких послуг з огляду на вид житлово-комунальних послуг, а також права і обов’язки сторін відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ст.267 ЦК позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, робленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Твердження позивача про те, що така заява повинна бути лише в письмовій формі не ґрунтується на законі.
За таких обставин постановлене судом першої інстанції рішення є законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з’ясованих обставин справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Оскільки судове рішення постановлене з додержанням норм матеріального й процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
апеляційну скаргу житлово-будівельного кооперативу №246 відхилити, а рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08.06.2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: Бакус В.Я.
Судді: Зубарєва К.П.
Монастирецький Д.І.