Справа 2-4291/11

код суду - 0707

У  Х  В  А  Л  А

І м е н е м   У к р а ї н и    

22 листопада 2011 року                                                                                    м. Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Курах Л.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору поруки недійсним ,-

в с т а н о в и в :

14 листопада 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Мукачівського міськрайонного суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору поруки недійсним. Одночасно подав до суду клопотання, в якому просить забезпечити позов шляхом постановлення відповідної ухвали про заборону Приватному акціонерному товаристу «Фольксбанк»вчиняти будь-які заходи, що спрямовані на стягнення з ОСОБА_3 В»ячеслава Михайловича та ОСОБА_3 грошових коштів та майна, яке перебуває у спільній сумісній власності за договором поруки бн від 25.07.2007 року, посилаючись на те, що невжиття таких заходів може ускладнити у подальшому виконання рішення суду про визнання договору поруки недійсним.

Вивчивши матеріали даного клопотання та позовної заяви, суддя приходить до слідуючого висновку.

Відповідно до ч.2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, необхідні для забезпечення позову.   

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.   

Згідно частини 1 ст.153 ЦПК України –заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа.   

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9 «…за змістом ч.1 ст.151 ЦПК України, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду».   

Позивач у клопотанні посилається лише на припущення, що незабезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання майбутнього рішення, при цьому переконливих доводів щодо причин, у зв”язку з якими необхідно забезпечити позов, обгрунтувань його необхідності, тощо, не навів. Даних щодо дійсної і реальної загрози невиконання майбутнього рішення матеріали справи не містять, тому  згідно із ч.8 ст.153 ЦПК України, суд встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст.151 ЦПК України повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

-2-

          Крім цього, відповідно до ч.4 ст.151 ЦПК України, до клопотання позивача про забезпечення позову, не додано документу про сплату судового збору.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, суддя, -   

у х в а л и в:

Повернути ОСОБА_1 клопотання про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору поруки недійсним

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мукачівського

міськрайонного суду                                                                                             ОСОБА_4