Справа № 2 - а - 19/2008

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2008 року  Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді               - Гаврилюка О.І.,

при секретарі                        - Голуб С.С.,

позивача                                -  ОСОБА_1.,

представника відповідача    - Савельєвої В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Ясинувата адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення м.Ясинувата про стягнення заборгованості з виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік, -

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2008 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив визнати неправомірними дії щодо відмови у виплаті сум на оздоровлення в розмірах передбачених законодавством України, стягнути заборгованість з щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік, посилаючись на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, перебуває на обліку у відповідача. Як інвалід І групи на підставі ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ ( далі - Закон № 796-ХІІ) він має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Відповідач за 2007 рік виплатив 120 гривень на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 рік, яка суперечить Закону № 796-ХІІ. Вважає, що виплата допомоги повинна розраховуватися з мінімальної заробітної плати на момент виплати, тобто за 2007 рік йому слід було виплатити 2300 грн. З урахуванням вже отриманої ним допомоги, загальна сума виплат повинна була становити 2180 грн., йому ж виплачено 120 грн. Просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у виплаті сум на оздоровлення в розмірах передбачених законодавством України, зобов'язати виплатити заборгованість на оздоровлення у відповідності до вимог і на підставі ст. 48 Закону №796-ХІІ.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, навівши доводи, що містяться в позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, пояснивши, що позивач дійсно є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та отримує в Управлінні щорічну допомогу на оздоровлення. Сума цієї допомоги визначена Постановою КМ України № 562 від 12 липня 2005 року, зокрема, для інвалідів І групи встановлена сума 120 грн. Виконувати постанови КМ України, вони зобов'язані і не мають якихось коштів для задоволення вимог позивача.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню  з наступних підстав.

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам першої групи в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року всупереч Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлений конкретний розмір щорічної допомоги у твердій грошовій сумі, зокрема, для інвалідів першої групи - 120 грн. З моменту прийняття Постанови № 562 встановлені нею розміри щорічної допомоги на оздоровлення залишаються незмінними, в той час як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався новий державний бюджет.

           Статтею 76 Закону України «Про державний бюджет України на 2007рік» від 19.12.2006р. № 489-V встановлено з 1 січня 2007 року розмір мінімальної заробітної  плати  400  гривень  на місяць,  з 1 квітня 2007 року -420 гривень, з 1 липня 2007 року - 440 гривень, з 01 жовтня 2007р. - 460грн.

         Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не уповноважено Кабінет Міністрів України зменшувати конкретні суми.

         Що стосується призупинення дії частини сьомої статті 48 на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно мінімальної заробітної плати згідно із Законом України від 19.12.2006р. № 489- V, суд вважає, що норми цих законів не можуть бути застосовані при виплаті позивачу компенсації, оскільки відповідно до ч.3 ст.22, ст.64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.

          Законом України «Про внесення змін до Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 05.10.2006 року № 231-V зазначений Закон доповнено статтею 71, в якій встановлено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

           Рішенням Конституційного суду від 09 липня 2007року положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007рік» в частині призупинення дії ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними.

 Враховуючи викладене, суд вважає, що дії Управління праці та соціального захисту населення м.Ясинувата щодо відмови позивачу у виплаті допомоги на оздоровлення з урахуванням положень ст. 48 ЗУ «Про статс і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» є незаконними.

Тому, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, при вирішенні даного спору застосуванню підлягає саме стаття 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення м.Ясинувата із заявою про встановлення на облік для отримання компенсаційних виплат у 2007 році. Листом від 21.12.07 року Управління повідомило Позивача про те, що компенсація йому нараховується та сплачується відповідно до вимог Постанови КМУ № 562 від 12.07.2005 р., тобто 120 грн. за 2007 рік. Право Позивача на одержання сум компенсації не оспорюється Відповідачем, тому на підставі ст. 61 ч. 1 ЦПК України не підлягає доказуванню.

На підставі викладеного, з урахуванням отриманих Позивачем сум і розміру мінімальної заробітної плати на час виплати йому допомоги, на користь Позивача підлягає стягненню 2180 грн., виходячи з розрахунку:

За 2007 рік (460 x 5) - 120 грн. = 2180 грн.

Крім того, з Відповідача слід стягнути на користь держави суму державного мита.

На підставі викладеного, керуючись ст. 46 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», ст. 104, 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення м.Ясинувата про перерахунок та стягнення сум задовольнити.

Визнати дії Управління  праці та соціального захисту населення м.Ясинувата щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті недоплаченої  щорічної допомоги на оздоровлення - незаконними. 

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення м.Ясинувата на користь ОСОБА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1грошову суму у розмірі 2180 гривні.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення м.Ясинувата на користь держави 3 (три) гривні 40 коп. державного мита, та перерахувати на р/р 31417537700097 місцевий бюджет м.Ясинувата код платежу 22090100 МФО банку 834016 Код ЗКПО 34686701 ГУДК у Донецькій області.

Постанову може бути оскаржено до Донецького Апеляційного Адміністративного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                              О.І.Гаврилюк