Справа №  2022/2-182/11

23.11.2011

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

23.11.2011 року                                                            смт. Краснокутськ

                       Краснокутський районний суд Харківської області  в  складі:

головуючого - судді  Каліберди В.А.

з участю секретаря - Пушкар І.М.,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Краснокутськ цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський акціонерний банк” (ПАТ „ОСОБА_1) до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

                                                                 В С Т А Н О В И В :

          До Краснокутського районного суду Харківської області 28 січня 2011 року звернувся позивач –Публічне акціонерне товариство „Всеукраїнський акціонерний банк” з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором №191/07 від 26 грудня 2007 року в розмірі 264144,22 грн та судові витрати в розмірі 1820 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та прохав їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти заявлених вимог в частині солідарного стягнення з відповідачів заборгованості, та просила стягнути всю суму заборгованості по кредитному договору лише з неї, як позичальника.  

Відповідач ОСОБА_4 та її представник в судовому засіданні проти позову заперечували в повному обсязі та прохали в його задоволенні відмовити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, причину неявки суд не повідомив, хоча був викликаний своєчасно та належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення судових повісток.

Відповідно до вимог  ч.5 п. 3  ст. 74 ЦПК України, суд вважає, що відповідач ОСОБА_3 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

При таких обставинах, суд вважає, що відповідач навмисно не з’являється у судове засідання, а тому прийняв рішення розглядати справу за його відсутності.

Дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

        Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту  або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що згідно кредитного договору №191/07 від 26 грудня 2007 р., укладеного між відкритим акціонерним товариством “Всеукраїнський акціонерний банк” (нове найменування Публічне акціонерне товариство „Всеукраїнський акціонерний банк” –надалі ПАТ „ВіЕйБі Банк”) та ОСОБА_2 останній надавався кредит в сумі 195000 (сто дев’яносто п’ять тисяч) гривень зі строком користування до 26 грудня  2024 року.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов’язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Уклавши кредитний договір, відповідач ОСОБА_2 зобов’язувалася: точно в строки, обумовлені цим договором, повернути кредитні кошти до 10 грудня 2024 року, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, вносити плату за обслуговування кредиту та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов’язання за цим договором. У випадку неналежного виконання взятих на себе зобов’язань по цьому договору на першу вимогу банку в порядку, передбаченому цим договором достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів, сплату плати за обслуговування кредиту, штрафу в розмірі 20 %  від суми неповерненого кредиту та/або несплачених  процентів.      

          У відповідності до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.

Згідно до п.1 ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

  В якості забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором 26 грудня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір, предметом якого є житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 51,50 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка №59 в с. Козіївка Краснокутського району Харківської області та житловий будинок загальною площею 112,60 кв.м, що знаходиться за адресою  : вул. Шевченка №59-а в с. Козіївка Краснокутського району Харківської області. Вартість предмета іпотеки становить 230000,00 грн. За п.4.1.6. цього договору іпотекодержатель у випадку порушення позичальником зобов’язань за кредитним договором має право вимагати дострокового виконання зобов’язань, а в разі його невиконання  звернути стягнення на предмет іпотеки.

Умовами кредитного договору визначений порядок виконання боргових зобов’язань  відповідача ОСОБА_2 перед  Банком, а саме : п.2.5.1 визначено обов’язок ОСОБА_2 повертати проценти та частину кредитної заборгованості, інші виплати, передбачені графіком, щомісячно до дати, встановленої в графіку погашення заборгованості.

Однак, як встановлено судом та не заперечує сама відповідач ОСОБА_2, остання в порушення умов кредитного договору, від виконання своїх зобов’язань перед банком щодо своєчасного погашення відповідної частини кредиту, процентів та інших платежів, відповідно до графіку до цього кредитного договору, ухиляється. Окрім цього, відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 теж відмовляються робити платежі для належного виконання умов кредитного договору, хоча їм неодноразово надсилалися листи з повідомленнями про наявну заборгованість та вимогами її погасити.

Станом на 04 жовтня 2011 року заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором становить 266144,22 грн.

Статтями 546 та 549 ЦК України визначено, що виконання зобов’язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою.

Відповідно до п.4.5 Кредитного договору встановлено, що несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату плати за обслуговування кредиту відповідач ОСОБА_2 сплачує позивачу штраф у розмірі 20 % від суми неповерненого кредиту та/або несплачених  процентів.      

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо в договорі встановлений обов’язок позичальника повернути позику (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредиту позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Окрім цього, в якості забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_2 за кредитом, позивачем з відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 26 грудня 2007 року були укладені договори поруки, згідно яких : у разі порушення боржником виконання зобов’язання кредитор має право вимагати від поручителя виконання зобов’язання боржника перед кредитором згідно з умовами кредитного договору в порядку, передбаченому цим договором; поручитель зобов’язується протягом п’яти днів з моменту отримання повідомлення кредитора про невиконання боржником своїх зобов’язань виплатити несплачену боржником основну суму кредитору, погасити суму процентів згідно з кредитним договором, погасити суму штрафів, пені, комісій, збитків, витрат по зверненню стягнення на предмет застави та інші платежі згідно з кредитним договором (п.2.1.); поручитель відповідає по зобов’язаннях за вищезазначеним кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник; у випадку невиконання зобов’язань по кредитному договору та договору поруки боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ст.554 ЦК України, у випадку порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

        Умови укладеного договору поруки повністю відповідають ст.553 ЦК України, згідно з якою  за договором поруки поручитель  поручається перед кредитором  боржника за невиконання  ним своїх зобов’язань. Поручитель  відповідає перед кредитором за порушення зобов”язань боржника.

Що стосується доводів відповідача ОСОБА_4 та її представника стосовно того, що в договорі поруки від 26 грудня 2007 року не вказаний строк дії даного договору, то такі доводи не можуть бути прийняті судом до уваги з наступних підстав.

Як вбачається з п.1.3 договору поруки від 26.12.2007 року, укладеного між банком,  ОСОБА_2 та ОСОБА_4, остання підписавши вказаний договір, погодилася з тим, що при зміні боржника, зміні змісту та обсягу забезпеченого даною порукою зобов’язання за кредитним договором, даний договір буде діяти до повного виконання зобов’язань за кредитним договором. Отже строк дії договору в даному конкретному випадку встановлений –повне виконання зобов’язань за кредитним договором, який погоджений сторонами та затверджений у самому договорі поруки.

Згідно ст.598 ЦК України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Також відповідно до ст.611, 615 ЦК  України у випадку порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ „ВіЕйБі Банк” законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

           Крім того, при зверненні до суду позивачем були сплачені судові витрати в розмірі 1820,00 грн., з яких: судовий збір в розмірі 1700 грн. та  витрати з інформаційно–технічного забезпечення розгляду справи у суді в розмірі 120 грн., що підтверджено квитанціями про сплату.

В силу ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст. ст. 10, 11, 74, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.526, 1049, 1050 ЦК України, суд –

                                         В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський акціонерний банк” (ПАТ „ОСОБА_1) до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором –задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський акціонерний банк” (ПАТ „ВіЕйБі Банк”) (МФО 380537, код ЄДРПОУ 19017842, тр/р 37396880020 у ПАТ „ВіЕйБі Банк”) заборгованість за кредитним договором №191/07 від 26.12.2007 року в розмірі 264144 (двісті шістдесят чотири тисячі сто сорок чотири) грн 22 коп.

Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський акціонерний банк” (ПАТ „ВіЕйБі Банк”) (МФО 380537, код ЄДРПОУ 19017842, тр/р 37396880020 у ПАТ „ВіЕйБі Банк”)  витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн 00 коп та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн, а всього судові витрати в розмірі 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Краснокутський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

              СУДДЯ                                                                      Каліберда В.  А.