Справа № 2-14/11                                                                                                                                                       РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 листопада 2011  року Світловодський  міськрайонний суд Кіровоградської області  в  складі : головуючого - судді Гармаш Т.І., при секретарі - Пересунько О.А, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Світловодську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 Ії Ігорівни до ОСОБА_4, Кіровоградської філії ЗАТ «Страхова група  «ТАС» про стягнення матеріальних збитків, стягнення моральної шкоди, пені та страхового відшкодування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 01.04.2008 року,-

                                                              ВСТАНОВИВ:

          Позивачі ОСОБА_1,ОСОБА_2,ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення матеріальних збитків, стягнення моральної шкоди, пені та страхового відшкодування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 01.04.2008 року. Позивачі під час розгляду справи неодноразово уточнювали свої позовні вимоги та остаточно просять суд

-          стягнути з ЗАТ «Страхова група ТАС»на користь ОСОБА_1 5349 грн. 76 коп. вартості відновлювального ремонту;

-          стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 різницю між вартістю відновлювального ремонту станом на 02.04.2008 року та вартістю відновлювального ремонту станом на день розгляду справи в суді, виходячи із зміни курсу долара США та відповідній зміні цін на ремонт автомобіля, що становить 3103 грн. 92 коп. згідно заяви про уточнення ціни позову від 15.09.2009 року;

-          стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 вартість пені за прострочення виплати страхового відшкодування з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення починаючи з 02.05.2008 року, що з урахуванням змін та уточнень позовних вимог становить 4457 грн. 06 коп;

-          стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди по 10000 грн. кожному;

-           стягнути з ОСОБА_4  на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 6000 грн. матеріальної шкоди, які були витрачені на доказування невинуватості ОСОБА_2 у вчиненні ДТП 01.04.2008 року.

Крім цього позивачі просять покласти обов’язок щодо сплати судових витрат на відповідачів.

Свої позовні вимоги обґрунтовують тим, що 01.04.2008 року о 13 год. 30 хв. в смт. Власівка м. Світловодська Кіровоградської області по вулиці Молодіжній на перехресті з вулицею, яка не має назви та веде до приватних будинків та вулиць Дніпровська, Приозерна сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів ВАЗ 2121 під керуванням ОСОБА_2 (власником автомобіля ВАЗ 2121 є ОСОБА_1М.) та автомобіля «Субару Трібека»під керуванням ОСОБА_4 (власником автомобіля «Субару Трібека»є ОСОБА_6Ю.).

          Факт дорожньо-транспортної пригоди був зафіксований працівниками ДАІ у результаті чого відносно водія автомобіля ВАЗ 2121 ОСОБА_2 був складений протокол від 01.04.2008 року за ст.124 КУпАП. Вказаний протокол, на думку позивачів є незаконним, оскільки працівники ДАІ, які складали протокол були притягнені до адміністративної відповідальності.

Як вказують позивачі на підставі неправильного протоколу Світловодським міськрайонним судом була винесена завідомо незаконна постанова від 20.06.2008 року про визнання ОСОБА_7 винним у вчиненні ДТП та закриття справи у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

          Вказана постанова була переглянута в порядку наглядового провадження Головою апеляційного суду Кіровоградської області, за результатами розгляду постанова Світловодського міськрайонного суду була скасована а провадження у справі про адміністративне правопорушення було закрите у зв’язку з відсутністю у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення. Окрім цього у мотивувальній частині постанови Голови апеляційного суду Кіровоградської області було зазначено, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм «Субару Трібека»вимог п. 14.1(б) та 14.6 Правил дорожнього руху, що стало причиною зіткнення автомобілів.

          Водій автомобіля «Субару Трібека»не був притягнений до адміністративної відповідальності лише у зв’язку із закінченням строків, але його вина у вчиненні ДТП доведена і це прямо вказано у постанові Голови апеляційного суду Кіровоградської області. Позивачі вважають, що дана постанова є обов’язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно яких ухвалено постанову, та вказують що вони звільнені від доказування факту скоєння ДТП водієм ОСОБА_4

          В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль ВАЗ 2121, що належить ОСОБА_1 Згідно звіту № 11 від 04.04.2008 року розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля складає 4854 грн.50 коп. Вартість відновлювального ремонту складає 5349 грн.76 коп. Проте позивачі вважають, що цієї суми для проведення відновлювального ремонту явно недостатньо з урахуванням росту цін, світової фінансової кризи та інфляційних процесів у суспільстві.

У зв’язку з тим, що ОСОБА_4 застрахував свою цивільну відповідальність у ЗАТ «Страхова група ТАС», ОСОБА_1 звернувся  у  цю страхову компанію із заявою про виплату йому страхового відшкодування, проте отримав відмову у виплаті відшкодування у зв’язку з тим, що не встановлено  особу винну у вчиненні ДТП.

Позивачі вважають, що вина ОСОБА_4 встановлена постановою Голови апеляційного суду Кіровоградської області ще 04.08.2008 року, а страхове відшкодування не виплачене, а тому просять стягнути із ЗАТ «Страхова група ТАС»вартість відновлювального ремонту у розмірі 5349 грн. 76 коп. Крім цього у зв’язку з тим, що страхової виплати недостатньо для повного відшкодування шкоди, позивачі просять стягнути ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 різницю між вартістю відновлювального ремонту станом на 02.04.2008 року та вартістю відновлювального ремонту станом на день розгляду справи в суді, виходячи із зміни курсу долара США та відповідній зміні цін на ремонт автомобіля, що становить 3103 грн. 92 коп. згідно заяви про уточнення ціни позову від 15.09.2009 року.

У зв’язку із простроченням виплати страхового відшкодування позивачі просять стягнути з ОСОБА_4 пеню у сумі 4457 грн.06 коп., оскільки вважають, що саме з його вини страхова компанія не виплатила його у встановлений у договорі строк.   

Крім цього позивачі  вважають, що діями ОСОБА_4, а саме поданням безпідставної позовної заяви про стягнення матеріальної та моральної шкоди з ОСОБА_2, незаконним накладенням арешту на квартиру у забезпечення позову, постійного приниження честі та гідності відповідачів, а також перенесенням тяжкого  психологічного стресу в момент ДТП їм заподіяна моральна шкода, яку вони оцінюють у 10000 грн. кожний.

У зв’язку з тим, що ОСОБА_2 вимушений був доводити свою невинуватість у суді, він поніс витрати у сумі 6000 грн, пов’язані з поїздками до м. Кіровоград, м. Долинська Кіровоградської області, з послугами адвоката та копіюванням документів.

У судовому засіданні позивачі та їх представники позовні вимоги підтримали пославшись на обставини, якими їх обґрунтовують та на докази, що їх стверджують, просять позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник позовні вимоги не визнали  та у своїх запереченнях суду пояснили, що дійсно 01.04.2008 року о 13 год. 30 хв. в смт. Власівка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ 2121 під керуванням ОСОБА_2, власником якого є ОСОБА_1 та автомобіля «Субару Трібека» під його керуванням, власником якого є ОСОБА_6

Вважає, що оскільки він не притягувався до адміністративної відповідальності  та відносно нього судом не ухвалювалась постанова про адміністративне правопорушення, то постанова Голови апеляційного суду Кіровоградської області від 04 серпня 2008 року ухвалена в адміністративній справі відносно ОСОБА_2 не є обов’язковою для суду, що розглядає справу про його цивільну відповідальність, а тому наявність чи відсутність його вини у заподіянні шкоди відповідача підлягає доказуванню на загальних підставах.

Крім цього зазначив, що в момент здійснення ДТП він Правил дорожнього руху не порушував, здійснював обгін у дозволеному місті та з дозволеною швидкістю, але уникнути зіткнення з автомобілем ВАЗ 2121 йому не вдалось, оскільки водій автомобіля ВАЗ ОСОБА_2, здійснюючи поворот ліворуч, не включив світловий покажчик повороту та розпочав здійснювати маневр раптово, у той час  коли він уже здійснював обгін. З метою відвернення ДТП  він гальмував та звертав ліворуч, але зіткнення з автомобілем ВАЗ відбулось, після якого його автомобіль відкинуло на тротуар, де відбулось зіткнення з деревом. Автомобіль під його керуванням також зазнав механічних пошкоджень. Вважає, що його вина у скоєнні ДТП відсутня, а тому просить у  позові відмовити у повному обсязі.

Відповідач ЗАТ «Страхова група ТАС»позов не визнав у повному обсязі та у своїх письмових запереченнях (а.с.143-145) суду пояснив, що, оскільки, відносно  ОСОБА_4 адміністративний протокол не складався, а він не був притягнений до адміністративної відповідальності, то його вина у скоєнні ДТП не встановлена. За таких умов цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 не настала, а тому у ЗАТ «Страхова група ТАС»не має правових підстав для відшкодування шкоди. Крім цього вказує на те, що сума матеріального збитку, заявлена у позові не відповідає діючим нормам законодавства, оскільки шкода пов’язана з пошкодженням транспортного засобу, як правило, оцінюється на підставі автотоварознавчого дослідження. Стосовно стягнення пені зазначає, що за відсутності умов цивільно-правової відповідальності, та ненадходження повідомлення про ДТП від страхувальника ОСОБА_4 у ЗАТ «Страхова група ТАС»відсутні правові підстави для виплати страхового відшкодування а відтак і для нарахування пені. Незаконними та необґрунтованими  відповідач ЗАТ «Страхова група ТАС»вважає також стягнення матеріальної шкоди з урахуванням курсової різниці долару США.

Заслухавши доводи сторін, з’ясувавши обставини справи, перевіривши докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 01.04.2008 року о 13 год.30 хвилин в смт. Власівка м. Світловодськ сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ОСОБА_8 під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля ВАЗ 2121 під керуванням ОСОБА_2 Вказана дорожньо-транспортна пригода зафіксована протоколом про адміністративне порушення від 01.04.2008 року, який був складений відносно водія ОСОБА_2 (адм.справа а.с.1-2).

Постановою судді Світловодського міськрайонного суду від 20 червня 2008 року (адм.справа а.с. 113-114) ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, проте у зв’язку із закінченням строку був звільнений від адміністративної відповідальності.

Постановою Голови апеляційного суду Кіровоградської області від 04.08.2008 року (адм. справа а.с. 163-167)  зазначена постанова була скасована, справу було провадженням закрито на підставі п.1 ст. 247 КУпАП  за відсутністю складу адміністративного правопорушення. У мотивувальній частині  зазначеної постанови вказано, що причиною зіткнення транспортних засобів стало грубе порушення водієм автомобіля «Субару Трібека»ОСОБА_4 вимог п. 14.1 (б), 14.6 Правил дорожнього руху, а саме здійснення обгону на перехресті, що заборонено вказаними пунктами Правил.

Висновок суду стосовно того що ділянка дороги де трапилось ДТП, є перехрестям, зокрема, ґрунтувався на тому, що встановлення у населених пунктах попереджувальних знаків 1.22-1.23.4, якими водій попереджається про наявність на шляху перехрестя, не передбачено Правилами, оскільки такі знаки встановлюються поза населеними пунктами, крім цього довідкою № 268 від 29.04.2008 року, виданою Власівською селищною радою підтверджено, що ДТП сталось саме  на перехресті вул. Молодіжної  та вулиці без назви, що зафіксовано на фотознімках.

Посилаючись на вказаний висновок суду позивачі вважають, що постанова Голови апеляційного суду від 01.04.2008 року ухвалена в адміністративній справі відносно ОСОБА_2 відповідно до п. 4 ст. 61 ЦПК України є обов’язковою для суду при розгляді справи відносно цивільно-правової відповідальності ОСОБА_4 за шкоду пов’язану з механічними пошкодженнями автомобіля ВАЗ 2121.

Зі змісту пункту 4 ст. 61 ЦПК України вбачається, що вирок у кримінальній справі,  що набрав законної сили, або постанова   суду   у  справі  про  адміністративне  правопорушення обов'язкові для суду,  що розглядає  справу  про  цивільно-правові наслідки  дій  особи,  стосовно  якої ухвалено вирок або постанову суду,  з питань,  чи мали місце ці дії та  чи  вчинені  вони  цією особою.

З огляду на викладене, суд не може погодитись  з такими доводами позивачів, оскільки, постанова, яку вони вважають обов’язковою для суду при визначенні цивільно-правової відповідальності ОСОБА_4, ухвалена стосовно ОСОБА_2, а тому вважає, що цивільна відповідальність ОСОБА_4 повинна визначатись на загальних підставах.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа,  яка   завдала   шкоди,   звільняється   від   її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.                                        
          Статтею 1188 ЦК України, передбачено, що шкода,   завдана   внаслідок   взаємодії   кількох  джерел підвищеної небезпеки,  відшкодовується на загальних  підставах,  а саме: шкода,   завдана   одній   особі   з   вини  іншої  особи, відшкодовується винною особою.

Отже, для покладання на особу відповідальності за заподіяння шкоди закон вимагає наявності наступних підстав:  матеріальної шкоди, неправомірності рішень, дій чи бездіяльності особи яка заподіяла шкоду, її вини в цьому  та причинно-наслідкового зв’язку між неправомірними діями особи та наслідками у виді матеріальної шкоди.

Обов’язок доведення відсутності вини закон покладає на особу, яка завдала шкоду.

Як вбачається з позовної заяви та пояснень позивачів, на їх думку, неправомірність дій відповідача ОСОБА_4 полягає у порушенні ним Правил дорожнього руху при здійсненні маневру обгону, а саме здійснення його на перехресті, з перевищенням дозволеної швидкості руху.

З приводу того чи є ділянка дороги, на якій сталася ДТП перехрестям, судом досліджені наступні докази:

- довідка № 268 від 29.04.2008 року, у якій зазначено, що місце, де 01.04.2008 року сталося ДТП в селищі Власівка, на перехресті вулиць Молодіжна та вулиці без назви, яка веде до вулиць Дніпровської та Приозерної і будинків 1в, 1г, 1д, є в одній площині з вулицею Молодіжною і покрита асфальтом (адм. справа а.с. 15);

- довідка № 481/01-16 від 26.04.2010 року, у якій зазначено, що асфальтний проїзд до житлових будинків №№ 1-а, 1-б, 1-в вулиці Молодіжна, рахується як в’їзд у двори вищевказаних будинків і згідно плану забудови не є провулком занесеним у реєстр (т.1 а.с.232 ).

- довідка ВДАІ з обслуговування Світловодського району, з якої вбачається що ділянка, на якій відбулося зіткнення автомобілів «Субару Трібека»та ВАЗ 2121 не являється перехрестям. Швидкість руху транспортних засобів встановити неможливо, так як в обох транспортних засобів відсутній гальмівний шлях; на момент скоєння ДТП покриття проїзної частини було сухе без пошкоджень (т. 1 а.с. 250);

- довідка  № 23 від 15.06.2010 Світловодського міського комунального підприємства «Шляховик»у якій вказано, що ділянка дороги, на якій 01.04.2008 року сталася ДТП не є перехрестям, а є в’їздом у двори. Відповідні дорожні знаки та дорожня розмітка, які б вказували на наявність перехрестя, відсутні (Т. 1 а.с. 253).

          З метою визначення ступеня вини учасників ДТП, відповідач ОСОБА_4 заявив суду клопотання про призначення у справі судової авто-технічної експертизи.

З висновку експертизи ( Т 2 а.с.8-10) а саме його дослідницької частини та висновку з приводу питань  № 1, 3, 5, 7 вбачається, що експерт був позбавлений можливості надати відповіді на запитання, які йому поставлені відносно дій водія автомобіля «Субару Трібека»ОСОБА_4 в даній дорожній обстановці за існування протиріч у вихідних даних стосовно статусу ділянки дороги, на якій сталася ДТП, а саме чи є дана ділянка дороги перехрестям, а також відсутності даних щодо фактичної швидкості автомобіля «Субару Трібека»та його загрузки.

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_9 підтвердив, що за існування протиріч у вихідних даних з приводу статусу ділянки дороги, де сталася ДТП, а також за відсутності інших вихідних даних він позбавлений можливості надати відповідь на поставлені йому запитання відносно дій водія ОСОБА_4

З метою повного та всебічного з’ясування справи судом за участю експерта ОСОБА_9 була оглянута ділянка дороги, де сталася ДТП.

З протоколу окремої процесуальної дії (огляду місця ДТП) (Т. 2 а.с.58) вбачається, що місцем ДТП є ділянка дороги по вулиці Молодіжній, з правого боку якої мається лісовий масив. З головної дороги мається заїзд до будинків. Будь-які дорожні знаки та лінії розмітки відсутні. З лівого боку розташований тротуар, який переривається проїздом.

На запитання представника відповідача, стосовно того чи міг автомобіль на цій ділянці дороги  здійснювати обгін. Експерт ОСОБА_9 відповів, що, оскільки, будь-які знаки відсутні, то на його думку, обгін на даній ділянці дороги не заборонений.

Зважаючи на суперечливу інформацію різних установ, стосовно того чи є ділянка дороги на якій трапилась ДТП перехрестям, судом була призначена судова інженерно-технічна експертиза стану доріг та дорожніх умов.

Згідно висновку судової експертизи стану доріг та дорожніх умов № 3923  від 07.07.2011 року (Т 2 а.с.116-125) перехрещення проїзних частин у місці скоєння ДТП, яка сталася 01.04.2008 року в с. Власівка Кіровоградської області на вулиці Молодіжній напроти будинку № 1 за участю автомобілів НОМЕР_1 та «Субару-Трибека» д.н. НОМЕР_2, неможливо вважати перехрестям.

Вирішуючи питання, щодо наявності підстав для покладення  відповідальності за заподіяння шкоди на відповідача ОСОБА_4 суд виходить з того що у судовому засіданні не знайшов підтвердження достовірними та взаємоузгодженими доказами факт того, що майнова шкода заподіяна внаслідок неправомірних дій відповідача, та з його вини, а саме здійснення ним обгону на перехресті, що заборонено Правилами дорожнього руху. Такий висновок суду підтверджується висновком експерта № 3923 від 07.07.2011 року та іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна  сторона  зобов'язана  довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх  вимог  і  заперечень,  крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази  подаються сторонами та іншими особами,  які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини,  які мають значення  для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які
беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Беручи до уваги зазначене, суд також не може погодитись з доводами позивачів, що ДТП сталося  внаслідок перевищення водієм «Субару Трібека»дозволеної швидкості руху, оскільки матеріали адміністративної та цивільної справи не містять будь-яких даних стосовно фактичної швидкості руху автомобіля «Субару Трібека».

Посилання позивачів на те, що працівники ДАІ були притягненні до дисциплінарної відповідальності  за порушення вимог законодавства під час оформлення ДТП за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_4 а саме в частині встановлення категорії перехрестя (а.с.112) судом не може бути прийнято до уваги як доказ вини ОСОБА_4 у скоєнні ДТП, оскільки таке твердження позивачів є лише припущенням, на якому не може ґрунтуватись доказування.

Однією із підстав покладання на особу відповідальності за завдання шкоди є наявність матеріальної шкоди у певному розмірі, який повинна довести особа, якій вона заподіяна.

На підтвердження розміру завданої матеріальної шкоди позивачі надали суду звіт про експертну оцінку дорожньо-транспортного засобу від 04.04.2008 року (Т.1 а.с. 7-10).

Водночас позивачі зазначили, що на даний момент транспортний засіб відремонтований, проте будь-яких доказів фактичних затрат, які були понесені у зв’язку із ремонтом автомобіля суду не надали.

Суд не може погодитись з обґрунтуванням вимог позивачів щодо покладання на  відповідача ОСОБА_4 відповідальності за порушення зобов’язання по виплаті страхового відшкодування, а саме стягнення пені, оскільки пеня є видом забезпечення зобов’язання, яке повинно бути обумовлено в договорі або законі, як це передбачено ст.ст. 546, 548 ЦК України. Будь-яких доказів з цього приводу позивачі не надали.

Крім цього суд вважає неправомірною вимогу позивачів щодо стягнення матеріальної шкоди з урахуванням курсової різниці долара США, оскільки відповідно до ч.1 ст. 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України  моральна  шкода,  завдана  фізичній  або  юридичній  особі неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою,  яка її завдала,  за наявності  її  вини.

Беручи до уваги те, що у судовому засіданні не підтверджені належними та допустимими доказами наявність неправомірної поведінки відповідача ОСОБА_4 та його вини, суд не знаходить підстав для стягнення з нього моральної шкоди у заявленому позивачами розмірі.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 Ії Ігорівни до ОСОБА_4  не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про стягнення страхового відшкодування з відповідача ЗАТ «Страхова група ТАС», на користь ОСОБА_1, суд виходить з того, що виплата страхового відшкодування регулюється Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та договором, та настає за наявності умов, передбачених законом та договором.

Як вбачається із переписки позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із ЗАТ «Страхова група ТАС» (Т 1 а.с. 132, 134), заява на виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 була зареєстрована, проте питання про страхове відшкодування не було вирішено із-за відсутності письмового повідомлення страхувальника та відсутності судового рішення щодо особи, винної в порушенні ПДР, що призвело до ДТП.

Зважаючи на те, що відповідачем ЗАТ «Страхова група ТАС»рішення щодо відмови у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_1 не приймалось, суд вважає передчасним звернення позивача ОСОБА_1  до суду з позовом про стягнення з відповідача ЗАТ «Страхова група ТАС»страхового відшкодування.

У зв’язку з відмовою у позові судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд покладає на позивачів.

На підставі викладеного та ч.1 ст. 533, ст.ст. 546, 548, 1166, 1167, 1188 ЦК України, Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст. 10,11, 60, 61, 209,212,214-215,217,218 ЦПК України,-

                                                           ВИРІШИВ:

          У позові  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 Ії Ігорівни до ОСОБА_4, Кіровоградської філії ЗАТ «Страхова група  «ТАС»про стягнення матеріальних збитків, стягнення моральної шкоди, пені та страхового відшкодування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 01.04.2008 року - відмовити

          Стягнути у рівних частинах з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 Ії Ігорівни на користь держави судовий збір у сумі 188 (сто вісімдесят вісім) грн.

          Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Світловодський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги  протягом десяти  днів після його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Світловодського міськрайонного суду                                                       Т.І. Гармаш