Справа № 466/10937/24

Провадження № 2-др/466/13/25

У Х В А Л А

19 березня 2025 року                       Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді                      Баєвої О.І.

секретаря судового засідання                    Комарницької В.-М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про вирішення питання про розподіл судових витрат по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок розповсюдження недостовірної інформації,

                                                                в с т а н о в и в:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 13 березня 2025 року закрито провадження у справі за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок розповсюдження недостовірної інформації у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

18 березня 2025 року відповідач ОСОБА_1 звернувся із заявою про вирішення питання про розподіл судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу, які він поніс внаслідок необгрунтованих дій позивача. Просив стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на його користь 12000 гривень. На підтвердження розміру витрат правничої допомоги надав договір про надання правової допомоги, додатковий договір до договору про надання правової допомоги, опис робіт виконаних адвокатом Когут Л.І., акт приймання-здачі правничої допомоги, прибуткові касові ордери та квитанції до них. В заяві вказував, що при розгляді справи він оплатив послуги адвоката в сумі 12000 грн.

Сторони в судове засідання не з`явилися, проте неявка останніх не є перешкодою для розгляду даної заяви.

Згідно з ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Отже відповідач може заявити вимогу про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги за рахунок позивача, який звернувся до суду з позовом, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Положеннями ст. 137 ЦПК України встановлено, що до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Згідно матеріалів заяви, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу стороною відповідача подані договір про надання правової допомоги №24/12/09-Б від 09.12.2024, додатковий договір до договору про надання правової допомоги №24/12/09-Б від 09.12.2024, опис робіт виконаних адвокатом Когут Л.І. згідно договору про надання правової допомоги №24/12/09-Б від 09.12.2024, акт приймання-здачі правничої допомоги від 17.03.2025, прибуткові касові ордери (від 09.12.2024, 17.02.2025) та квитанції до них.

Відповідач просить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги на загальну суму 12000 грн.

Під час вирішення питання про стягнення витрат на професійну правову допомогу, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц у постанові від 19.02.2020 року. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відтак, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі, є завищеними, враховуючи категорію справи та час, який представник міг би витратити на підготовку документів, а тому з позивача на користь відповідача слід стягнути правничу допомогу в розмірі 6000 грн, що буде співрозмірним, на думку суду, з ринковими цінами адвокатських послуг та з конкретними обставинами справи.

Керуючись ст.133,137, 142 ЦПК України, суд

                                                              п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про вирішення питання про розподіл судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень.

Ухвала може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: О. І. Баєва