Cправа №991/2892/22

Провадження №11-п/991/7/25

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

19 березня 2025 року місто Київ

Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , перевіривши клопотання захисника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про направлення кримінального провадження №52017000000000636 від 26 вересня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255; ч.3 ст.27, ч.3 ст.212; ч.3 ст.27, ч.2 ст.364 КК України; ОСОБА_5 - ч.1 ст.255; ч.3 ст.27, ч.3 ст.212; ч.3 ст.27, ч.2 ст.364 КК України; ОСОБА_6 - ч.1 ст.255; ч.5 ст.27, ч.3 ст.212; ч.3 ст.27, ч.2 ст.364 КК України; ОСОБА_2 - ч.1 ст.255; ч.2, 5 ст.27, ч.3 ст.212; ч.4 ст.27, ч.2 ст.364 КК України; ОСОБА_7 - ч.1 ст.255; ч.5 ст.27, ч.3 ст.212; ч.5 ст.27, ч.2 ст.364 КК України; ОСОБА_8 - ч.1 ст.255; ч.5 ст.27, ч.3 ст.212; ч.5 ст.27, ч.2 ст.364 КК України, із Вищого антикорупційного суду до іншого суду,

В С Т А Н О В И В:

18 березня 2025 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про направлення кримінального провадження №52017000000000636 від 26 вересня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255; ч.3 ст.27, ч.3 ст.212; ч.3 ст.27, ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України (далі - КК України); ОСОБА_5 - ч.1 ст.255; ч.3 ст.27, ч.3 ст.212; ч.3 ст.27, ч.2 ст.364 КК України; ОСОБА_6 - ч.1 ст.255; ч.5 ст.27, ч.3 ст.212; ч.3 ст.27, ч.2 ст.364 КК України; ОСОБА_2 - ч.1 ст.255; ч.2, 5 ст.27, ч.3 ст.212; ч.4 ст.27, ч.2 ст.364 КК України; ОСОБА_7 - ч.1 ст.255; ч.5 ст.27, ч.3 ст.212; ч.5 ст.27, ч.2 ст.364 КК України; ОСОБА_8 - ч.1 ст.255; ч.5 ст.27, ч.3 ст.212; ч.5 ст.27, ч.2 ст.364 КК України, із Вищого антикорупційного суду до іншого суду.

У клопотанні захисник стверджує, що кримінальне провадження №52017000000000636 від 26 вересня 2017 року надійшло до Вищого антикорупційного суду з порушеннями правил підсудності.

Посилається на те, що у кримінальному провадженні №52017000000000636 від 26 вересня 2017 року тільки ст.364 КК України підпадає під відповідну категорію кримінальних правопорушень, передбачену ст.33-1 КПК України; разом з тим, жодному обвинуваченому у вказаному кримінальному провадженні не інкримінується безпосереднє виконання об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України (п.2 ч.5 ст.216 КПК України), в той час як решта умов, передбачених п.п. 1, 3 ч.5 ст.216 КПК України в рамках даного кримінального провадження відсутні.

Перевіривши доводи вказаного клопотання, вважаю, що слід взяти до уваги такі вимоги закону та обставини.

Положеннями ст.34 КПК України передбачені підстави і порядок передачі кримінальних проваджень із одного суду до іншого за визначеною законом підсудністю або внаслідок її зміни. Водночас, така процесуальна норма не передбачає неодноразового розгляду і вирішення питання підсудності в одному провадженні за аналогічними клопотаннями сторін чи поданнями суду.

Відповідно до п.9 ст.129 Конституції України обов`язковість судового рішення віднесено до основних засад судочинства.

Повторний розгляд питання передачі провадження до іншого суду за відсутності належних підстав суперечить закріпленим у ст.2 КПК України завданням кримінального провадження.

Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2020 року у справі №813/2646/18 вказав, що принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. Дія цього принципу проявляється не лише у чіткості та зрозумілості закону, скільки в процесі його правозастосування. Гарантія остаточності та обов`язковості судових рішень є складовими принципу правової визначеності та означають, що остаточне рішення правомочного суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим як для сторін процесу, так і для суду, який ухвалив це рішення, і не може переглядатися.

13 лютого 2023 року ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду залишено без задоволення подання Вищого антикорупційного суду про направлення кримінального провадження № 52017000000000636 від 26 вересня 2017 року з Вищого антикорупційного суду до іншого суду. Вказане подання обґрунтовувалось тим, що на час інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, ніхто із них не обіймав посади, визначені у п.1 ч.5 ст.216 Кримінального процесуального кодексу України, а також обвинувачені не належали до числа суб`єктів, передбачених у п.2 ч.5 ст.216 КПК України, оскільки обвинувальний акт не містить посилань на будь-які обставини, які б указували, що обвинувачені ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 ) були службовими особами; нікому із обвинувачених ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ) не інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України у формі виконання об`єктивної сторони вказаного злочину; обвинувальний акт не містить самостійного обвинувачення будь-якої особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, саме як службової особи - виконавця цього злочину; обвинувачені не обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, перелічених абз.1 п.3 ч.5 ст.216 КПК України (а саме злочинів, передбачених ст.369, 369-2 КК України).

З вищевказаного слідує, що доводи, аналогічні доводам клопотання захисника ОСОБА_3 , були предметом розгляду суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.34 КПК України, та їм надано відповідну оцінку в ухвалі від 13 лютого 2023 року.

А відтак, оскільки питання про підсудність цього кримінального провадження вже вирішено ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13 лютого 2023 року, нових даних та обставин, що вказували б на необхідність повторного розгляду питання передачі кримінального провадження в порядку ст.34 КПК України в клопотанні захисника ОСОБА_3 не наведено, вважаю необхідним відмовити у відкритті провадження за вказаним клопотанням.

Керуючись ст.33-1, 34 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у відкритті провадження за клопотанням захисника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про направлення кримінального провадження №52017000000000636 від 26 вересня 2017 року з Вищого антикорупційного суду до іншого суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1