Справа № 291/955/24

Провадження №1-і/291/2/25

У Х В А Л А

іменем України

20 березня 2025 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області під головуванням

судді  ОСОБА_1 ,

за участю секретаря –  ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого  ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у селищі Ружин клопотання прокурора Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ружинського районного суду Житомирської області перебуває на розгляді кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.

Ухвалою суду від 30.01.2025 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на строк два місяці, до 30 березня 2025 року включно.

20.03.2025 прокурор Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_5 подала клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .

У судовому засіданні заслухавши думку прокурора, який клопотання про продовження запобіжного заходу підтримав та просив його задовольнити, обвинуваченого, який заперечував щодо задоволення клопотання, та просив застосувати більш м`який захід, оглянувши та дослідивши матеріали клопотання і долучені до нього документи, матеріали судового провадження, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідно зі ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 та 2 статті 181 КПК України передбачено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, а також домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Інкриміноване ОСОБА_4 правопорушення за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України передбачає відповідальність у виді позбавленням волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.

На думку суду, на даний час продовжують існувати ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а саме - переховування від суду, незаконного впливу на свідків, експертів кримінального провадження, вчинення іншого кримінального правопорушення.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, ніж домашній арешт у певний час доби, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього, та будуть недостатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

З метою реалізації права обвинуваченого на працю та працевлаштування, суд вважає, що домашній арешт у період часу із 22 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин зможе належним чином забезпечити обвинуваченому його належну процесуальну поведінку та буде достатнім для запобігання реалізації встановлених ризиків, а також відповідатиме інтересам обвинуваченого, тому, враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід у виді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_4 .

Решта доводів та заперечень обвинуваченого не спростовують висновків суду.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 315, 372, 376 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на строк два місяці, задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, а саме - до 20 травня 2025 року включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов`язки:

- не залишати житло, в якому він зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступного дня;

- зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він перебуватиме під домашнім арештом АДРЕСА_1 , без дозволу суду;

- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Ухвалу про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 передати для виконання органу Національної поліції за місцем його фактичного проживання - АДРЕСА_1 .

Обов`язки, визначені ухвалою суду, покладаються на обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно з ч.6 ст.194 КПК України, на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжено за клопотанням прокурора.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.

Суддя Ружинського районного суду

Житомирської області ОСОБА_1