Справа № 298/293/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10 березня 2025 року                                                         смт. Великий Березний

Слідчий суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в селищі Великий Березний, справу за скаргою ОСОБА_4 , в порядку ст.303 КПК України на бездіяльність прокурора Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання заяви про кримінальне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Скаржник ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області зі скаргою на бездіяльність прокурора Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_5 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 11 лютого 2025 року. Просить зобов`язати прокурора Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_5 внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за заявою від 11.02.2025 року.

Скаргу мотивує тим, що він подав до правоохоронних органів, зокрема, до Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської обласної прокуратури, у тому числі - в особі прокурора Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_5 заяву про кримінальне правопорушення.

На дату подання до суду таку скаргу прокуратура в особі прокурора ОСОБА_5 не надала потерпілим ні копії, ні у інший спосіб чи у іншому виді чи способом відомості про внесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР та про початок здійснення досудового розслідування. Окрім того, прокурором не надано скаржникам, як потерпілим Витяг із кримінального провадження, Пам`ятку потерпілого та інші процесуальні документи, що створює для скаржників, як до потерпілих, право звернутися до суду із скаргою на бездіяльність прокурора.

Зазначає, що із тексту Листа № 07.53-107-1207ВИХ-25 датою від 14.02.2025 р. Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської обласної прокуратури вбачається, що раніше подана заява та додатки до неї направлено до Шостого СВ (с дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР у м. Львові.

Вважає, що дії Ужгородської окружної прокуратури суперечать вимогам норм ст.214 КПК України та іншим засадам кримінального законодавства України. Адже, прокуратура, насамперед, мала упродовж 24 годин після отримання заяви з відомостями про кримінальне правопорушення внести до ЄРДР, а після приймати рішення про визначення підслідності.

Скаржник ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, однак в прохальній частині скарги просив таку розглядати за його відсутності.

Представник Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в судовому засіданні пояснила, що безпосередньо до Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області заява про вчинення злочину від 11.02.2025 року не поступала, однак така надходила на адресу Ужгородської окружної прокуратури, яка знаходить в м. Ужгород на вул. Небесної Сотні, 6 та була скерована по підслідності до Шостого СВ ТУ ДБР у місті Львові. Також зазначила, що аналогічні заяви про вчинення злочину поступають на їх адресу протягом тривалого часу і на скільки їм відомо та про що в своїй скарзі зазначає скаржник, по факту зазначеному у заяві від 11.02.2025 вже було внесено відомості в ЄРДР та розпочато досудове розслідування. Просила в задоволенні скарги відмовити.

Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора дослідивши матеріали скарги, прийшов до наступного висновку.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно ч.2 ст.214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.

Відповідно до п.6 розділу 2 глави 1 Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 за № 298, Реєстратори Реєстру - уповноважені службові особи органів прокуратури та органів досудового розслідування, які за допомогою програмних засобів ведення Реєстру з урахуванням повноважень, визначених КПК України та цим Положенням, створюють (редагують) інформацію (електронні форми) про кримінальні правопорушення, осіб, що їх вчинили, та рух кримінальних проваджень, формують витяг з Реєстру тощо.

Реєстраторами є: прокурори, уповноважені на здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням; керівники органів прокуратури, які діють у межах повноважень, визначених КПК України.

Згідно до п.1 розділу 3 глави 2 даного Положення, формування Реєстру розпочинається з моменту внесення до нього Реєстратором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених у заяві чи повідомленні про його вчинення або виявлених ним самостійно з будь-якого джерела. Усні заяви заносяться слідчим, дізнавачем (уповноваженою особою іншого підрозділу) або прокурором до протоколу, який підписується заявником.

Відповідно до п.3 розділу 4 глави 2 вказаного Положення, керівник органу прокуратури, органу досудового розслідування, органу дізнання після перевірки внесених до Реєстру відомостей реєструє кримінальне провадження. У Реєстрі автоматично фіксується дата обліку інформації та присвоюється номер кримінального провадження. Факт реєстрації кримінального правопорушення (провадження) настає з моменту підтвердження керівником органу прокуратури або органу досудового розслідування, органу дізнання таких відомостей.

Згідно ч.1 ст.37 КПК України, прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Аналіз зазначених норм вказує на те, що суб`єктом оскарження в даній справі може бути уповноважена особа Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області на внесення відомостей в ЄРДР, а не конкретний прокурор Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_5 , оскільки заявник при зверненні із заявою про вчинення злочину не уповноважений визначати а ні реєстратора, а ні прокурора який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні.

Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду.

Відповідно до ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.ст. 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Зі змісту положень норм статей глави 26 КПК України випливає, що територіальна підсудність скарг не визначена, однак відповідно до норм Кримінального процесуального кодексу України скарги під час досудового розслідування розглядає слідчій суддя місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Таким чином з урахуванням положень ч.6 ст.9 КПК України зазначене правило слід застосовувати і до розгляду скарг та клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за N 223-558/0/4-13 від 05.04.2013.).

З урахуванням наведеного територіальна підсудність повинна визначатись за місцем знаходження органу, який здійснює досудове розслідування. Аналогічна за своїм змістом позиція міститься і у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо окремих питань здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю в кримінальному провадженні» (вих. № 223-1650/0/4-16 від 16 червня 2016 року), роз`яснено, що відповідно до ч.2 ст.132 КПК України усі клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжних заходів (ч.2 ст.131 КПК України), подаються до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює відповідне розслідування.

Правильним є застосування зазначеного правила і до розгляду клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (наприклад ч.1 ст.306, ч.3 ст.234 КПК України тощо).

Як вбачається зі змісту скарги, звернення до суду пов`язане з порушенням на думку скаржника уповноваженими особами Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області вимог ст.214 КПК України.

Ужгородська окружна прокуратура розташована за адресою: вул. Небесної Сотні, 6 у м. Ужгороді, що за підсудністю відноситься до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

Також, з цього питання, судом враховуються правові висновки щодо визначення місця знаходження органу досудового розслідування, що викладені в ухвалах Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі 607/5480/20 та від 23 квітня 2020 року у справі № 607/4214/20.

З тих підстав, що Ужгородська окружна прокуратура розташована за адресою: вул. Небесної Сотні, 6 у м. Ужгороді, приходжу до висновку про те, що скарга не підсудна Великоберезнянському районному суду Закарпатської області, а тому у слідчого судді відсутні повноваження на розгляд такої по сутті.

Згідно з приписами ч.1 ст.409 КПК України та п.6 ч.2 ст.412 КПК України порушення правил підсудності є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що тягне за собою безумовне скасування судового рішення апеляційною інстанцією.

Відповідно до ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_4 , в порядку ст.303 КПК України на бездіяльність прокурора Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання заяви про кримінальне правопорушення – відмовити.

Повний текст ухвали оголошено об 11 годині 20 хвилин 14 березня 2025 року.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя                                          ОСОБА_1