ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №640/20539/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

19 березня 2025 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо перерахунку позивача щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 8190,00 грн;

- зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок, що складає 5 мінімальних пенсій за віком станом на 01.01.2020 року, встановленою ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2020 рік.

Посилається на те, що він є учасником бойових дій, а тому відповідно до ст.12 Закону України від 22.10.1993 року №3551-XII«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон №3551-XII) має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Проте, в порушення вимог цього Закону, 08.04.2020 року йому здійснена виплата вказаної допомоги у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - Постанова №112), на підставі п.26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі - БК України). Водночас зазначив, що після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 27.02.2020 року №3-р/2020 позивач набув право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі, передбаченому ст.12 Закону №3551-XII. З виплатою щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, меншому, ніж встановлено Законом, не погоджується та вважає такі дії відповідача протиправними. Наведене і зумовило позивача звернутись до суду за судовим захистом. Просить позов задовольнити повністю.

Від відповідача, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, надійшла заява, в якій повідомлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», на підставі списків, наданих ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачу нараховано та виплачено разову грошову допомогу у розмірі 1390,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Законом України від 13.12.2022 року №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано.

На виконання вимог Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399 справу №640/20539/20 передано на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Справа надійшла до Львівського окружного адміністративного суду 29.01.2025 року, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №640/37094/21 визначено головуючого суддю Ланкевича А.З.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 року прийнято до провадження вищевказану справу; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою суду від 19.02.2025 року залучено до участі у справі – Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач, ОСОБА_1 , відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 23.05.2015 року, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій.

09.04.2020 року відповідач, Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, виплатив позивачу вказану допомогу в розмірі 1390,00 грн.

04.06.2020 року позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації із заявою про нарахування та виплату недоплаченої суми разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році, встановленої ст.12 Закону №3551-XII, в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

За наслідками вирішення порушеного позивачем питання відповідач листом від 17.06.2020 року №100/06-5194 надав відповідь, в якій повідомив, що виплата разової грошової допомоги до 5 травня в 2020 році, як учаснику бойових дій, в розмірі 1390,00 грн позивачу була проведена Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат відповідно до списків, наданих ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач, не погодившись з такою бездіяльністю відповідача, звернувся до суду з цим позовом.

Фактично підставою для звернення із цим позовом та мотивами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є:

- нездійснення нарахування та виплати йому одноразової грошової допомоги до 5 травня в 2020 році у розмірі, передбаченому ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- проведення нарахування і виплати одноразової грошової допомоги до 5 травня в 2020 році не в повному обсязі, без урахування рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року за №3-р/2020, яким визнано неконституційним окреме положення п.26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст.ст.12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №45, ст.425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 29.09.2020 року ухвалено рішення у зразковій адміністративній справі №440/2722/20 (Пз/9901/14/20), відповідно до якого позовні вимоги ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 року дане рішення залишено без змін, відтак таке набрало законної сили.

Як зазначено у згаданому рішенні суду, таке є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права: (а) особа має статус особи з інвалідністю війни, має право на пільги, передбачені ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; (б) відповідачем є орган, уповноважений здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат); (в) предметом спору є розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році.

За результатом розгляду справи №440/2722/20 як зразкової Верховний Суд дійшов наступних правових висновків: «у зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України Рішення від 27.02.2020 у справі №1-247/2018(3393/18) та визнанням таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремого положення п.26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і ст.ст.12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» діяла та мала застосовуватись у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року.

З 27.02.2020 року розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році підлягає нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) у розмірі, визначеному ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком».

При цьому слід зазначити, що Полтавський окружний адміністративний суд 11.06.2020 року постановив ухвалу, відповідно до якої передав адміністративну справу №440/2546/20 за позовом до управління соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії до Верховного Суду для ухвалення зразкового рішення. В цій ухвалі суд вказав, що в провадженні суду перебуває низка справ з тотожними вимогами, а саме вимоги позивачів стосуються виплати учаснику бойових дій у 2020 році разової грошової допомоги до 5 травня, суд виділив такі ознаки типових справ:

1) позивачі є учасниками бойових дій та мають право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік;

2) позовні вимоги заявлені до органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області);

3) спірні відносини стосуються визначення розміру разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році та урегульовані одними й тими самими нормами права, а саме: ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18);

4) позивачами у даних справах заявлено аналогічні позовні вимоги (визнати протиправними дії (бездіяльність) відповідача щодо нарахування та виплати у 2020 році разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» та зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити разову щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі, визначеному Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою №440/2546/20 від 23.06.2020 року відмовив у відкритті провадження у цій зразковій справі. Мотиви Верховного Суду зводились до того, що ухвалою Верховного Суду від 17.06.2020 року відкрито провадження у зразковій адміністративній справі №440/2722/20 за позовом до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. З аналізу наданої Полтавським окружним адміністративним судом адміністративної справи №440/2546/20 та матеріалів типових справ вбачається, що такі мають ознаки типових справ, визначених ухвалою Верховного Суду від 17.06.2020 року у справі №440/2722/20. Тому, колегія суддів вважала за необхідне відмовити у відкритті провадження у зразковій справі №440/2546/20, з огляду на те, що Верховним Судом за цими підставами вже відкрито провадження у зразковій справі.

Відтак, дана адміністративна справа відповідає ознакам типової справи.

Відповідно до ч.3 ст.291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатам розгляду зразкової справи, суд повинен враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатам розгляду зразкової справи.

Враховуючи викладене, суд при вирішенні даного спору враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні від 29.09.2020 року у зразковій адміністративній справі №440/2722/20 (Пз/9901/14/20).

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Пунктом 3 ст.116 Конституції України визначено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належить забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначені Законом №3551-XII.

01.01.1999 року набрав чинності Закон України №367-ХІV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року, яким ст.12 доповнити ч.4 такого змісту: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком».

Згідно із ст.171 Закону №3551, щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 – 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Військовослужбовцям, поліцейським, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ України, особам начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів органами праці та соціального захисту населення на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби.

Особам, які тримаються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, на спеціальні рахунки установ виконання покарань і слідчих ізоляторів.

Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Підпунктом «б» підп.1 п.20 розділу II Закону України від 28.12.2007 року №107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №107-VI; набрав чинності 01.01.2008 року) текст вказаної вище частини ст.12 Закону №3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10рп/2008 визнано неконституційними зокрема положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення ст.12 Закону №3551-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону №3551-XII, фінансування витрат, пов`язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України.

Згідно із підп.5 п.63 розділу І Закону України від 28.12.2014 року №79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено п.26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, ст.ст.12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: №147 від 31.03.2015 року, №141 від 02.03.2016 року, №233 від 05.04.2017 року, №170 від 14.03.2018 року, №237 від 20.03.2019 року та №112 від 19.02.2020 року, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.

Так, у постанові Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» №112 від 19.02.2020 року (набрала чинності 25.02.2020 року) визначено розмір виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій - 1390,00 гривень.

Водночас Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018 (3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення п.26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст.ст.12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №45, ст.425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому Конституційний Суд України у п.2.2 мотивувальної частини вказаного Рішення, посилаючись на положення свого Рішення від 22.05.008 року №10-рп/2008, дійшов висновку про те, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

В силу вимог ст.152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідно до резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020, окреме положення п.26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

За таких обставин, суд приходить висновку, що з 27.02.2020 року позивач набув право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року №367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня учасникам бойових дій – п`ять мінімальних пенсій за віком. Втім, виплативши таку допомогу позивачу у розмірі, меншому, ніж передбачено ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідач порушив право позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.

Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі – Закон №1058-IV), мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким законом є Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» №294-IX від 14.11.2019 року установлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 01.01.2020 року - 1638,00 гривень.

Отже, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня у 2020 році становить 8190,00 грн (1638,00 грн х 5).

Разом з тим, держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Таким чином, при врегулюванні спірних правовідносин щодо обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня застосуванню підлягає саме ч.1 ст.28 Закону №1058-ІV.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком та зобов`язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

Відтак, у задоволенні позовних вимог до Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації належить відмовити, оскільки останнє не здійснювало нарахування та виплату позивачеві спірної допомоги.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково (шляхом викладення їх в редакції відповідно до рішення Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 29.09.2020 року у зразковій адміністративній справі №440/2722/20).

Щодо судового збору, то такий позивачем не сплачувався, оскільки відповідно до п.13 ст.5 Закону України «Про судовий збір» останній звільнений від його сплати.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (місцезнаходження: просп.Любомира Гузара, 7, м.Київ, 03165; код ЄДРПОУ: 22886300) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

У задоволенні решти позовних вимог до Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

                    Суддя                                                                       Ланкевич А.З.