Провадження номер 2/741/124/25

Єдиний унікальний номер 741/1987/24

РІШЕННЯ

іменем України

12 березня 2025 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді Крупини А.О.,

з участю секретарів судового засідання Багмута О.С., Кузьменка І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Носівського районного суду Чернігівської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,

УСТАНОВИВ:

20 вересня 2024 року представник позивача ОСОБА_3 , представляючи інтереси позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з указаним позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів. В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що 04 грудня 2009 року сторони зареєстрували шлюб. Від цього шлюбу мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 07 березня 2017 року Носівським районним судом Чернігівської області ухвалено рішення про розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем. Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 07 березня 2017 року стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_5 аліментів в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 19 січня 2017 року і до досягнення сином повноліття. На виконання даного рішення суду було видано виконавчий лист, який пред`явлено позивачем до виконання до Носівського відділу ДВС. У той же час із ОСОБА_2 вже стягувалися аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дочкою повноліття.

Після цього відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

Так, 26 червня 2017 року Носівським районним судом Чернігівської області ухвалено рішення,    яким    зменшено розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 на утримання дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/4 частини до 1/6 частини доходу ОСОБА_2 , а також зменшено розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини до 1/6 частини доходу ОСОБА_2 , але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Рішення     Носівського    районного    суду Чернігівської області мотивовано тим, що ОСОБА_2 має ІІІ групу інвалідності та дохід, який складається тільки з пенсії по інвалідності. Суд зробив висновок, що матеріальне становище відповідача змінилося в гіршу сторону, що не дозволяє йому сплачувати аліменти в розмірі 1/2 частини його доходу.

Представник позивача вказує, що на даний час у відповідача змінилося матеріальне становище та обсяг доходів, адже дочка ОСОБА_6 ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь якої з нього стягувалися аліменти, досягла повноліття, стягнення аліментів з відповідача на її утримання припинено. Відповідач перебуває на службі в ЗСУ, отримує відповідний заробіток, продовжує отримувати пенсію. Натомість із зростанням економічної кризи в державі матеріальне становище позивача змінюється, ріст цін спонукає до необхідності витрачати на утримання дитини значні кошти на відповідне харчування, шкільне приладдя, одяг, взуття, проїзд у транспорті, заняття в гуртках. Сума аліментів, яка стягується з відповідача, недостатня для дитини, тому дитина потребує більшого матеріального забезпечення з боку батька.

Посилаючись на ст. ст. 180, 181, 182, 192 СК України, представник позивача просив збільшити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 07 березня 2017 року із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_5 , з 1/6 частини до 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення сином повноліття. Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області від 23 вересня 2024 року відкрито провадження в цивільній справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 03 грудня 2024 року, задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_3 про витребування доказів, витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_3 довідку про прийняття на військову службу по мобілізації ОСОБА_2 та прийняття його на посаду (а. с. 18).

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 27 лютого 2025 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 12 березня 2025 року (а. с. 54).

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, однак представник позивача подав до суду заяву, у якій указав, що він підтримує позовні вимоги  і просить їх задовольнити повністю, справу просить розглянути без участі позивача та її представника.

Відповідач, який був належним чином повідомленим судом про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток на адресу зареєстрованого місця проживання відповідно до ч. ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з`явився, про причини неявки до суду не повідомив, правом на подання відзиву на позов не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не подав. Поштові конверти повернулися на адресу суду без вручення із зазначенням причин повернення: «Адресат відсутній  за вказаною адресою».  Відповідно до вимог ст. 44 ЦПК України учасники судового розгляду повинні добросовісно користуватися своїми правами. Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Рішенням ЄСПЛ у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» (№ 12307/16) визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

Отже, сторони у справі на власний розсуд розпорядилися своїми правами щодо предмета спору, а тому несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ними відповідних процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Суд не постановляє заочне рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки відсутня згода позивача на заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Ураховуючи ст. 223 ЦПК України, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу та постановити рішення за відсутності відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши зібрані в справі письмові докази, суд уважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з нижченаведених підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ст. 263 ЦПК України).

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (ст. 264 ЦПК України).

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 4 грудня 2009 року перебували в шлюбі. Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 07 березня 2017 року, яке набрало законної сили 20 березня 2017 року, шлюб між ними розірвано (а. с. 6).

Від шлюбу у сторін по справі народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,    що   підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а. с. 5).

Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 07 березня 2017 року у справі № 741/96/17 із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19 січня 2017 року і до досягнення сином повноліття. На виконання вказаного рішення суду 21 березня 2017 року ОСОБА_1 видано виконавчий лист про стягнення аліментів № 741/96/17, який пред`явлено позивачем до виконання (а. с. 7). Наразі виконавчий лист перебуває на виконанні Ніжинського ВДВС у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а. с. 11).

Однак, рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 26 червня 2017 року, яке набрало законної сили 11 липня 2017 року, задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_6 , ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, зменшено розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_6 на утримання дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 1/4 частини до 1/6 частини доходу ОСОБА_2 , але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, а також зменшено розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 1/4 частини до 1/6 частини доходу ОСОБА_2 , але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку (а. с. 9-10). Так, указаним судовим рішенням встановлено, що відповідач ( ОСОБА_2 ) має ІІІ групу інвалідності та має дохід, який складається тільки з пенсії по інвалідності. Судом зроблено висновок, що матеріальне становище відповідача змінилося в гіршу сторону, що не дозволяє йому сплачувати аліменти в розмірі 1/2 частини (сумарно) його доходу. Також при винесенні судового рішення судом враховано позиції відповідачів, які визнали позов та не заперечували проти зменшення розмірі аліментів до 1/6 частини доходу відповідача на кожну дитину.

Із повідомлення Ніжинського ВДВС у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 123024 від 17 травня 2024 року вбачається, що    у     Ніжинському      відділі    ДВС на виконанні перебувають виконавчі провадження АСВП № 51833491 з виконання виконавчого листа № 741/373/13-ц від 15.04.2013, виданого Носівським районним судом Чернігівської області, про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/4 частини доходу, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.03.2013 року і до її повноліття. Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 26 червня 2017 року зменшено розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 на утримання дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 1/4 частини до 1/6 частини доходу ОСОБА_2 , але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.06.2017 року і до повноліття дитини. Станом на 17.05.2024 по вказаному виконавчому провадженню стягується заборгованість зі сплати аліментів, що становить 23647,76 грн. Також на виконанні у відділі перебуває АСВП № 54325843 з виконання виконавчого листа від 21.03.2017, виданого Носівським районним судом Чернігівської області, про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліментів в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19 січня 2017 року і досягнення сином повноліття. Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 26 червня 2017 року зменшено розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 1/4 частини до 1/6 частини доходу ОСОБА_2 , але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.06.2017 року і до повноліття дитини.

Так, судом встановлено, що на даний час дочка ОСОБА_2 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на утримання якої він сплачував аліменти на користь ОСОБА_6 , досягла повноліття, станом на травень 2024 року із ОСОБА_2 продовжувала стягуватися лише заборгованість зі сплати аліментів на утримання дочки ОСОБА_7 . 

Відповідно до повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 № 3/15397 від 09 жовтня 2024 року та витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) № 187 від 28 липня 2022 року з 28 липня 2022 року солдат ОСОБА_2 призваний та направлений для     проходження    військової  служби у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_1 ( НОМЕР_3 ) (а. с. 28, 29).

За клопотанням представника позивача Гунька О.Ю. судом витребувано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих ОСОБА_2 упродовж 2023-2024 років. Відповідно до відповіді № 1137052 від 21 лютого 2025 року ОСОБА_2 за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2024 року отримано, крім іншого доходу, виплат військовослужбовцям на понад 2000000 грн, джерело отримання доходу – військова частина НОМЕР_4 (а. с. 49-50).

Тобто на даний момент матеріальний дохід відповідача ОСОБА_2 значно покращився, що підтверджується вищезазначеною відповіддю з ДРФО, крім пенсії по інвалідності, яку він отримував на момент постановлення рішення про зменшення розміру аліментів, він отримує також виплати військовослужбовцю ЗСУ, орендну плату від здачі майна в оренду. Крім того, на покращення його матеріального стану також вплинуло закінчення обов`язку сплачувати аліменти на утримання старшої дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у зв`язку з досягненням останньою повноліття.

Відповідно до частин першої, другої, статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Ч. 3 ст. 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

За положеннями ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

У ч. 1 ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

При     розгляді    позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Указана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року № 6-143цс13. 

Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я.

Звертаючись до суду із позовом, позивач просила збільшити розмір аліментів, стягнутих на утримання сина ОСОБА_4 за рішенням суду, з 1/6 частини до 1/4 частини всіх видів заробітку відповідача, посилаючись на покращення матеріального стану відповідача, що пов`язано із закінченням в нього обов`язку сплати аліментів на повнолітню дочку ОСОБА_7 та перебуванням його на службі в ЗСУ, а також на необхідність нести підвищені витрати на утримання сина ОСОБА_4 у зв`язку зі зростанням цін на продукти харчування, шкільне приладдя, одяг, взуття, проїзд у транспорті, заняття в гуртках, що впливає на матеріальний стан позивача та не дає можливості забезпечувати сина відповідно до його вікових потреб.

Як убачається з тексту рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 26 червня 2017 року, судом було зменшено розмір аліментів, які стягуються з відповідача на користь позивача на утримання сина ОСОБА_4 , з 1/4 частини його доходу до 1/6 частини його доходу. Зменшуючи розмір аліментів, суд виходив з того, що сумарний розмір аліментів, які стягуються із відповідача на утримання сина ОСОБА_4 та дочки ОСОБА_7 , становить 1/2 частини його заробітку. Відповідач має ІІІ групу інвалідності та має дохід, який складається тільки з пенсії по інвалідності, що не дозволяє йому сплачувати аліменти в розмірі 1/2 частини його доходу.

Матеріали справи, що розглядається, свідчать про те, що на даний час відповідач є військовослужбовцем ЗСУ, отримує прибуток у виді виплат військовослужбовцям, розмір якого за 2023-2024 роки склав більше 2000000 грн, отримує дохід від здачі майна в оренду, крім того припинилося стягнення аліментів із ОСОБА_2 на утримання старшої дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у зв`язку з досягненням нею повноліття.

Аналіз зазначених обставин свідчить про те, що зі зменшенням аліментних стягнень, проходженням військової служби в ЗСУ матеріальний стан відповідача покращився, тому суд уважає,    що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у розмірі 1/4 частини свого доходу.

Доказів неможливості сплачувати аліменти в заявленому позивачем розмірі або ж інших доводів проти позову відповідачем не надано.

Проаналізувавши зазначені обставини у справі у їх сукупності, суд робить висновок, що наведені вище обставини свідчать про покращення матеріального стану відповідача по зрівнянню з тим, який був на час винесення рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 26 червня 2017 року про зменшення розмір аліментів.

Відсутність у справі даних про зміну матеріального становища позивача не має вирішального значення для прийняття рішення у цій справі, оскільки матеріалами справи підтверджено покращення матеріального становища відповідача.

Отже, суд робить висновок, що заявлені позивачем вимоги про збільшення розміру аліментів ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України та відповідають інтересам дитини, а тому необхідно збільшити розмір аліментів з 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача до 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Суд уважає, що саме такий розмір аліментів, спрямований на утримання неповнолітнього сина, відповідає вимогам розумності та витратам, пов`язаним із забезпеченням всебічного розвитку дитини.

Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частина 6 ст. 141 ЦПК України передбачає, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

З урахуванням ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 258, 259, 263-265, 266, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів задовольнити.

Збільшити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 07 березня 2017 року у справі № 741/96/17 із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 1/6 до 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дати набранням цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_3 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складено 12 березня 2025 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА