ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2025 рокуСправа №160/24335/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору:  09.09.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження ОСОБА_1 розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність та непроведенні індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» й відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» при здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки від 28 грудня 2023 року №3382;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 01.08.2024 нарахування та виплату пенсії із врахуванням індексацій пенсій відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24 лютого 2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» без обмеження десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно обмежено максимальним розміром пенсію позивача після здійснення її перерахунку на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 у справі №160/5651/24. Також, позивач вказує, що відповідач припинив нарахування та виплату індексації, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 та постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

27.09.2024 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив із запереченнями проти заявлених позовних вимог. Зокрема, відповідач

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зокрема, відповідач вказує, що оскільки на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 у справі №160/5651/24 розмір пенсії перераховано з 01.02.2023 на підставі довідки у зв`язку зі зміною розміру складових грошового забезпечення, тому відсутні підстави для проведення індексації пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 та постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168. Також, зазначив, що розмір пенсії позивачу обчислено з урахуванням обмежень, встановлених статтею 43 Закону №2262. Відповідач наголошує, що рішенням суду у справі №160/5651/21 відповідача не було зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача без обмеження максимальним розміром. З цих підстав просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 5  статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , громадянин України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію відповідно до Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (надалі – Закон №2262).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 у справі №160/5651/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року на підставі сформованої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 28 грудня 2023 року за №3382.

На виконання рішення суду у справі №160/5651/24 відповідач надав позивачу розрахунок пенсії позивача станом на 01.08.2024. З наданого розрахунку вбачається, що пенсія нарахована в розмірі 24 871,66 грн., однак виплачується в розмірі 23610,00 грн., з обмеженням її максимальним розміром у 10 прожиткових мінімумів.

08 серпня 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку та виплати раніше призначеної пенсії без обмеження її (пенсії) максимальним розміром у 10 прожиткових мінімумів та з урахуванням індексації, передбаченої постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 та від 24.02.2023 №168.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 19.08.2024 №46296-35011/П-01/8-0400/24 відмовлено позивачу в проведенні перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром у 10 прожиткових мінімумів. Також, відповідач у своєму листі вказав, що відсутні підстави для здійснення індексації пенсії, оскільки на виконання рішення суду від 04.04.2024 у справі №160/5651/24 розмір пенсії перераховано з 01.02.2023 на підставі грошового забезпечення станом на 01.01.2023.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо виплати пенсії з обмеженням її розміру та без врахування індексації, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром після здійснення перерахунку на виконання рішення суду у справі №160/5651/24.

З наявного в матеріалах справи протоколу розрахунку пенсії позивача вбачається, що після перерахунку пенсії на виконання рішення суду у справі №160/5651/24 позивачу нараховано пенсію в загальному розмірі 23871,66 грн.

Проте, до виплати призначено пенсію в розмірі 23610,00 грн., тобто, з обмеженням пенсії максимальним розміром.

З цього приводу суд зазначає таке.

Право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга  статті 46 Конституції України) і забезпечується частиною другою  статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення  статті 24 Конституції України, відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначено  Законом № 2262-ХІІ.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі  Закону № 2262-ХІІ, десятьма  прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію  Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 №3668-VI  (далі Закон № 3668-VI), що набрав чинності 01.10.2011.

Відповідно до  статті 2 Закону №3668-VI  максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до  Митного кодексу України,  законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів»,  Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас,  Законом №3668-VI  внесено зміни у  статтю 43 Закону №2262-ХІІ, яку викладено в редакції  Закону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016  визнано такими, що не відповідають  Конституції України  (є неконституційними), положення частини сьомої  статті 43 Закону №2262-ХІІ. Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного  Рішення  положення частини сьомої  статті 43 Закону №2262-ХІІ, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 20.12.2016.

Конституційний Суд України у рішенні від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, яким визнав таким, що не відповідає  статті 17 Конституції України, положення частини сьомої  статті 43 Закону №2262-ХІІ, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої  статті 17 Конституції України  щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей, є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене  Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою  статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі  Закону №2262-ХІІ, десятьма  прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію  Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у  статтю 43 Закону № 2262-ХІІ, шляхом викладення її в редакції  Закону №3668-VI.

Тобто, положення частини сьомої  статті 43 Закону №2262-ХІІ  та положення частини першої  статті 2 Закону №3668-VI  (у частині поширення її дії на  Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до  Закону №2262-ХІІ) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у рішенні від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає  статті 17 Конституції України  положення частини сьомої  статті 43 Закону №2262-ХІІ.

При цьому положення  статті 2 Закону №3668-VI  (у частині поширення її дії на  Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої  статті 43 Закону №2262-ХІІ, тобто є однопредметними правовими нормами, що прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між  Законом №2262-ХІІ, з урахуванням  рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, та  Законом №3668-VI  у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

З огляду на той факт, що норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд дійшов висновку, що вони явно суперечать один одному.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, що допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей  1,  8,  92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права дійшла висновку, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, що був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, з метою надання найбільш сприятливого підходу для позивача, суд дійшов висновку, що у цій справі застосуванню підлягають норми  Закону №2262-ХІІ  з урахуванням  Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, а не норми  Закону №3668-VI.

За таких обставин, суд приходить висновку, що підстави для обмеження пенсії позивачу максимальним розміром не відповідають нормативному регулюванні спірних правовідносин.

Враховуючі викладене та судову практику, суд вважає, що позові вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним роміром та зобов`язання відповідача провести з 01.08.2024 перерахунок та виплату пенсії позивача без обмеження максимальним розміром є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача в частині здійснення ОСОБА_1 з 01.08.2024 нарахування та виплати пенсії із врахуванням індексації на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 №118 та від 24 лютого 2023 №168.

Судом встановлена, що нарахування та виплати індексації припинені відповідачем за наслідком проведеного перерахунку на виконання рішення суду у справі №160/5651/24.

Зокрема, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 у справі №160/5651/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.

З тексту рішення вбачається, що такий перерахунок став наслідком зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на 2023 рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу) та є підставою для перерахунку пенсії колишнім військовослужбовцям відповідно до статті 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

При вирішенні питання, чи є перерахунок пенсії у зв`язку із зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на 2023 рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення позивача, підставою для припинення виплати індексації в розмірі, передбаченому постановами №118, № 168, суд виходить з такого.

Статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення`визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Підстави для проведення індексації визначено статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, за правилами пункту 4 якого частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Водночас, у зв`язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15 лютого 2022 року було прийнято Закон України №2040-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» (далі – Закон №2040-IX), яким, зокрема статтю 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та частину п`яту статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» було викладено в новій редакції.

Так, частиною п`ятою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону № 2040-IX визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому відповідно до статті 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у редакції Закону №2040-IX, яка застосовується з 1 березня 2022 року, у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.

Частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону № 2040-IX, яка застосовується з 1 березня 2022 року, визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Запровадивши Порядком перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124, удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів, незалежно від умов, з якими Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» пов`язував підстави для проведення індексації доходів, зокрема, пенсій (грошові доходи населення підлягали індексації лише у межах розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення у разі перевищення величиною індексу споживчих цін порогу індексації, який установлювався в розмірі 103 відсотка).

З метою забезпечення у 2021-2023 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України щороку у межах бюджету Пенсійного фонду України визначав розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, зокрема у 2021 році цей показник становив 1,11 згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», у 2022 році - 1,14 згідно з Постановою № 118, у 2023 році – 1,197 згідно з Постановою № 168.

Водночас у 2023 році розміри пенсій, призначених згідно із статтями 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перераховуються із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з у розмірі 1,197 згідно з Постановою №168, а також з урахуванням збільшеного у попередньому році на коефіцієнт 1,14 показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, передбаченого Постановою №118.

Так, за формулою обчислення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначеної Порядком № 124 у 2023 році показник для забезпечення індексації пенсій, який здійснюється шляхом перерахунку раніше призначених пенсій через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, становив 19,71 % [показник зростання споживчих цін за попередній рік (26,6 %) + показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (12,82 %)]/2 (50 %, як зазначено в частині другій статті 42 Закону № 1058-IV).

У зв`язку із цим, у 2023 році Кабінет Міністрів України Постановою №168 визначив коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197, що відповідає формулі, визначеній Порядком № 124 та, відповідно, повністю узгоджується із частинною другою статті 42 Закону №1058-IV, на виконання якої Уряду надано повноваження визначення розміру та порядку забезпечення індексації пенсії шляхом її перерахунку через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у межах бюджету Пенсійного фонду.

Водночас, оскільки абзацом третім пункту 2 Постанови № 168 передбачено, що якщо перерахунок пенсії особам здійснюється відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом, а у нашому випадку має місце саме таке підвищення, обумовлене збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до імперативних вимог абзацу 3 пункту 2 Постанови № 168 коефіцієнт збільшення, передбачений пунктом 1 цієї Постанови, не застосовується. Тобто, виплата індексації, передбаченої Постановою № 168, не нараховується з моменту перерахунку пенсії, пов`язаного із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.

З огляду на імперативні положення абзацу третього пункту 2 Постанови №168, які вказують на те, що підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім перерахунків у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом, то перерахунок пенсії у зв`язку із зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), є підставою для припинення виплати індексації в розмірі, передбаченому Постановою № 168.

Оскільки пенсія позивача на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 у справі №160/5651/24 перераховувалася з підвищеного розміру грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, підстави для її індексації в силу приписів постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», та від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» відсутні.

Аналогічний висновок міститься в рішенні Верховного Суду від 16.12.2024 у справі №400/6254/24.

Відтак, в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3  ст.139 КАС).

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Враховуючи, що правило пропорційного стягнення судового збору при частковому задоволенні позову стосується тільки вимог майнового характеру, тоді як заявлений позов містить вимоги немайнового характеру, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ідентифікаційний код: 21910427) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження ОСОБА_1 розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, при здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки від 28 грудня 2023 року №3382.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії з 01.08.2024 без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ідентифікаційний код: 21910427) судові витрати у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) на користь   ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя                                                     А.О. Сластьон