Справа №601/411/25

Провадження № 3/601/423/2025

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2025 року Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Клим Т.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП, та ч.2 ст. 130 КУпАП,-

встановив:

До Кременецького районного суду Тернопільської області надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 , який 09 січня 2025 року о 03 год. 44 хв. керував транспортним засобом Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння а саме (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Повторно водій був притягнений до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП від 13.08.2023 та рішенням суду від 23.05.2024. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.130 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 09 січня 2025 року о 20 год. 44 хв. керував транспортним засобом Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому 16.12.2024 рішенням Дніпровського районного суду у справі номер (2238-4) був позбавлений права керування транспортними засобами строком на 5 років, згідно адмінпротоколу ААД 509071 від 13.08.2023 за ч.5 ст. 126 КУпАП, чим порушив п.2.1а ПДР, ст.15 ЗУ «Про дорожній рух», за що відповідальність передбачена ч.5 ст.126 КУпАП.

Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Беручи до уваги, що у провадженні судді знаходиться справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП та справа про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, вважаю, що відповідно до ст. 36 КУпАП вони мають бути об`єднані в одне провадження та яким необхідно присвоїти єдиний номер.

В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, надіслав заяву в якій просив розстрочити йому штраф у зв`язку з важним матеріальним становищем.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із п. 1.3. ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП, повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 09 січня 2025 року о 20 год. 44 хв. керував транспортним засобом Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому 16.12.2024 рішенням Дніпровського районного суду у справі номер (2238-4) був позбавлений права керування транспортними засобами строком на 5 років, згідно адмінпротоколу ААД 509071 від 13.08.2023 за ч.5 ст. 126 КУпАП, чим порушив п.2.1а ПДР, ст.15 ЗУ «Про дорожній рух», за що відповідальність передбачена ч.5 ст.126 КУпАП

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушеня, передбаченого ч. 5 ст. 126, доведена наступними матеріалами справи, дослідженими у судовому засіданні, а саме:

- відомостями, зазначеними в протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №216864 від 09.01.2025 та серії ЕПР1 №216865 від 09.01.2025, у яких викладено обставини вчинення правопорушень;

- відеозаписами з камери працівників поліції, на яких зафіксовано вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень;

- актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 09.01.2025;

- рапортом поліцейського СРПП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області сержанта поліції Тівон Ю.;

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1359913 від 02.02.2024, з якої вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено на останнього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн..

Вищевказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності, вони є належними, допустимими та достатніми.

Зазначений протокол про адміністративні правопорушення складені відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Обставини, які зазначені в протоколі, узгоджуються із дослідженими судом відеозаписами із нагрудних камер поліцейських.

З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.

Отже вищеперелічені докази узгоджуються між собою, підстав для сумнівів у їх достовірності суд не вбачає, що в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП; суд вважає доведеними обставини, які є підставами для притягнення до відповідальності.

При цьому суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування "поза розумним сумнівом", сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах "Кобець проти України" (п. 43) та "Авшар проти Туреччини" (п. 282), "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року, "Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії" від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Крім цього, відповідно до протоколу серії ВПР № 216864 від 09.01.2025 року та матеріалів до нього про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, в якому вказано, що 09 січня 2025 року о 03 год. 44 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння а саме (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Повторно водій був притягнений до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП від 13.08.2023 та рішенням суду від 23.05.2024. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.130 КУпАП.

Частина 2 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Матеріали справи містять копію постанови Дніпропетровського районного суду Дніпровської області від 14 вересня 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП. Аналізуючи її зміст, суд не може прийняти як доказ повторності протягом року, оскільки правопорушення вчинено 09 січня 2025 року, а постанова винесена 14 вересня 2023 року.

Таким чином, за відсутності належних та допустимих доказів повторності вчинення правопорушення за ч.2 ст. 130 КУпАП, суд дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достовірні докази, які б засвідчили обставини щодо події і складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, а отже й вини особи у інкримінованому адміністративному правопорушенні.

Суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно із ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.1998 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Склад правопорушення - наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

За таких обставин та враховуючи зазначені норми законодавства, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1   за ч. 2 ст. 130 КУпАП .

З урахуванням положень ст. 304 КУпАП, згідно якої питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову, а тому, з урахуванням обставин, що ускладнюють для ОСОБА_1 виконання даної постанови, суд вважає за можливе розстрочити сплату адміністративного штрафу на 12 місяців щомісячним платежем у розмірі 3400 грн.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою на яку було накладено таке стягнення сплачується судовий збір, розмір якого встановлено законом.

Однак, в силу п.12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків. Таким чином, судовий збір з ОСОБА_1 стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 7, 33, 36, 401, 126 ч. 5, 130 ч. 1, 221, 248, 251, 252, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

постановив:

Об`єднати в одне провадження справу єдиний унікальний номер 601/411/25, провадження справи номер 3/601/423/2025 та справу єдиний унікальний номер 601/489/25, провадження справи номер 3/601/391/2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст. 126 КУпАП та ч.2 ст. 130 КУпАП.

Об`єднаній справі присвоїти єдиний унікальний номер 601/411/25, провадження справи номер 3/601/423/2025.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушеня, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) 00 грн. в дохід держави з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на п`ять років.

Штраф необхідно сплатити за наступними реквізитами: отримувач ГУК у Терноп.обл./Тернопол.обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37977599, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA798999980313060149000019001, код класифікації доходів бюджету 21081300.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Звільнити   ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Розстрочити ОСОБА_1 виплату суми штрафу у розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень строком на 12 (дванадцять) місяців з виплатою штрафу рівними частинами по 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок, щомісячно, починаючи з дня набрання постанови законної сили.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення через Кременецький районний суд Тернопільської області.

Суддя: