Справа № 204/1735/25

Провадження № 2/204/1834/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді                        Черкез Д.Л.,

за участю секретаря судового засідання                 Борсук А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 16.10.2020 року на загальну суму 36 586,31 грн., а також судові витрати. В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що відповідач звернувся до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг. 16.10.2020 року Відповідачем підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг на наступних умовах: 1) Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 50 000 грн.; 2) Тип кредитної карти: Картка «Універсальна»; 3) Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією; 4) Процентна ставка, відсотків річних: 42,0%; 5) Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту; 6) Розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн., щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн., щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення; 7) Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00%. Заяву від 16.10.2020 року про приєднання до умов та правил надання банківських послуг Відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України». Таким чином, Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого за зверненнями Відповідача відкрив рахунок та надавав кредитні картки до нього, а Відповідач отримуючи кредитні картки фактично отримував електронний платіжний інструмент, який дає можливість використовувати власні гроші або кредитний ліміт на банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій, тим самим Відповідач мав безперервний доступ до самого рахунку. Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 29.01.2025 року має заборгованість у розмірі 36 586,31 грн., яка складається з: заборгованість за тілом кредиту – 31 442,49 грн., заборгованість за простроченими відсотками – 5 143,82 грн. Тому, АТ КБ «Приватбанк» вирішив звернутися до суду для стягнення з відповідача вказаної вище суми заборгованості.

Ухвалою суду від 19 лютого 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

Виклик сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України у порядку спрощеного провадження не здійснювався, справа розглядалася за наявними у справі матеріалами.

Суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України - «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Судом встановлено, що 16.10.2020 року ОСОБА_1 підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

Так, підписана відповідачем заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 16.10.2020 року року містить в собі умови кредитування одразу для декількох типів кредитних карток, які можливо отримати в АТ КБ «Приватбанк» - карти «Універсальна», «Універсальна Gold». Також, у вказаній заяві наведено інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту споживача, а також наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань одразу щодо декількох карткових продуктів. Також, Заява містить умови договору «Оплата частинами та Миттєва розстрочка» для користувачів декількох типів різних карток.

Отже, суд зазначає, що інформація в Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 16.10.2020 року не стосується умов конкретного кредитного договору, а має загальні умови надання послуг з кредитування.

Дана Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 16.10.2020 року взагалі не містить даних щодо обрання відповідачем виду банківських послуг та їх змісту, у цій заяві зазначено лише особисті дані відповідача та перелічено істотні умови різних договорів та умов користування кредитними картками, які можливо отримати в АТ КБ «Приватбанк».

У Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 16.10.2020 року сторонами не узгоджено та не зазначено, яку саме картку було видано відповідачу та які з наведених в Заяві умов застосовуються саме до відповідача.

При цьому, на переконання суду, використання наведених у Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 16.10.2020 року Тарифів Банку є можливим лише за умови, що в Заяві позначено про те, яку конкретно картку отримав позичальник. За відсутності таких даних втрачається зв`язок між Тарифами Банку та умовами кредитування, які були обрані позичальником.

У позовній заяві позивачем хоча і зазначено, що відповідач отримав кредитну картку № НОМЕР_1 , тип - Універсальна, однак фактично матеріали справи не містять достовірних доказів на підтвердження вказаних обставин.

На переконання суду, єдиним допустимим доказом на підтвердження факту отримання позичальником платіжної картки може виступати відповідний письмовий документ, який містить підпис позичальника та дату про отримання картки, з зазначенням її виду, строку дії та номеру. Однак, належних та допустимих доказів того, що відповідач дійсно отримав кредитні картки матеріали справи також не містять.

Враховуючи, що Банком не доведено, який саме тип кредитної картки було видано позичальнику, то неможливо встановити і розмір відсотків, які щомісячно мали нараховуватись Банком позичальнику за користування кредитними коштами.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 16.10.2020 року не містить таких основоположних умов, виходячи з яких суд мав би реальну можливість встановити факт укладення кредитного договору № б/н від 16.10.2020 року та його суттєві умови, зокрема, встановити, яка відсоткова ставка мала б відповідати правовідносинам сторін, який строк кредитування, який кредитний ліміт встановлено позичальнику, тощо.

Розрахунок заборгованості таким доказом не є, оскільки його складено безпосередньо позивачем, при цьому належних доказів на підтвердження визначених банком показників, матеріали справи не містять.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, то вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Суд виходить з того, що надані позивачем Правила надання банківських послуг Приватбанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Щодо наданого позивачем до позовної заяви Паспорту споживчого кредиту, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Паспорт споживчого кредиту є довідкою для споживача про умови кредитування, з якими банк зобов`язаний його ознайомити для прийняття споживачем усвідомленого рішення про наступне укладення кредитного договору.

Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця.

Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту.

Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем жодним чином не означає укладення кредитного договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Таким чином, факт підписання відповідачем Паспорту споживчого кредиту не може безумовно свідчити, що між сторонами погоджено істотні умови договору за Заявою про приєднання до Умов та Правил надання послуг.

За таких обставин, Умови та Правила надання банківських послуг не можуть розцінюватись як частина кредитного договору, а Паспорт споживчого кредиту не є невід`ємною складовою частиною кредитного договору, і ознайомлення та підписання паспорту кредиту не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми.

Крім того, у даній справі ні в Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 16.10.2020 року, ні в Паспорті споживчого кредиту не вказано, які істотні умови договору погодили сторони, зокрема, щодо предмету договору (в даному випадку, який конкретний тариф запропоновано відповідачу та підтвердження його згоди на встановлення такого тарифу, а також ціна договору – сума наданого кредитного ліміту).

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи все вищенаведене суд приходить до переконливого висновку, що стороною позивача не доведено перед судом, що 16.10.2020 між позивачем Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та відповідачем року було укладено кредитний договір № б/н на умовах, про які у позовній заяві зазначає позивач.

Наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості станом на 29.01.2025 року, а також виписка за договором не є безспірними доказами існування між сторонами кредитних правовідносин, на умовах, про які зазначає позивач.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Подання позивачем доказів на підтвердження обставин справи є обов`язковим, оскільки в цій частині між сторонами виникає спір про право та такі докази мають значення для ухвалення рішення по справі.

За таких обставин, суд приходить до переконливого висновку, що заявлені банком позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № б/н від 16.10.2020 року у загальному розмірі 36 586,31 грн. є недоведеними.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до переконливого висновку, що у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» слід відмовити в повному обсязі за недоведеністю.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено, то судові витрати Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» по справі підлягають віднесенню на сторону позивача.

На підставі ст.ст. 526, 638, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, Закону України «Про електронну комерцію» та керуючись ст.ст. 2, 4, 76-81, 89, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                                                         Д.Л. Черкез