Справа № 161/18306/24

Провадження № 2/161/666/25

Р І Ш Е Н Н Я

                                І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2025 року                                                         місто Луцьк                                        

                               Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого судді                                        Івасюти Л.В.

за участю секретаря судового засідання                        Вольської А.А.

позивача, який діє у власних інтересах та

інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_1                         ОСОБА_2

представника позивача                                                 ОСОБА_3

представника відповідача

Луцької міської ради                                                        Іщика В.А.

представника відповідача ОСОБА_4                                 ОСОБА_5

представника відповідача ОСОБА_6                                 ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , який діє у власних інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_1 до Луцької міської ради, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Позов обґрунтовує тим, що він разом із своїм неповнолітнім сином були зареєстровані та проживали однією сім`єю у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який знаходився у власності батьків ОСОБА_8 – його колишньої дружини.

Зазначає, що у зв`язку з неприязними стосунками, які склалися між ним та сестрою колишньої дружини, він разом з членами сім`ї був вигнаний з вказаного вище будинку та в подальшому переїхав з дітьми жити до своєї матері. Вважає, що конфлікт виник через боргові зобов`язання між ним та батьками колишньої дружини, які винні йому значну суму грошей, що підтверджується рішенням суду. Житловий будинок повинен був перейти у його часткову власність у зв`язку з існуванням боргу, проте батьки його колишньої дружини з метою ухилення від виконання судового рішення подарували будинок своїй дочці ОСОБА_6 .

Влітку 2024 року він дізнався, що його та малолітнього сина знято з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Ознайомившись з відповіддю на адвокатський запит щодо підстав та причин зняття з реєстрації, він вважає такі дії Департаменту державної реєстрації Луцької міської ради протиправними, а зняття його та малолітнього сина з реєстрації таким, що порушує їхні права.

Посилаючись на викладене, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту державної реєстрації Луцької міської ради від 04.10.2023 про зняття із зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 та малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов`язати відповідача поновити реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 та малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , стягнути на користь позивача судові витрати.

Ухвалою судді від 03.10.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі.

01.11.2024 від Департаменту державної реєстрації Луцької міської ради надійшов відзив про не визнання позову. Відзив обґрунтований тим, що рішення та дії посадової особи Департаменту державної реєстрації Луцької міської ради щодо зняття із зареєстрованого місця проживання позивача та його малолітнього сина проведені відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідно до ст.19, ч.1 ст.17 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» скасуванню підлягає рішення та відомості про зняття із зареєстрованого, задекларованого місця проживання в разі прийняття такого рішення та вчинення реєстраційних дій органом реєстрації з порушенням вимог закону. Відтак, вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення Департаменту суперечить чинному законодавству. Застосування п.57 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265 на який посилається позивач, стосуються випадку, коли заява про зняття із зареєстрованого місця проживання подається самою особою чи її представником (законним представником)відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні». Заява про зняття із зареєстрованого місця проживання позивача та його малолітнього сина була подана власником житла відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні». Вимоги до документів, що подаються разом із заявою власника житла для зняття із зареєстрованого місця проживання осіб у належному власнику житлі, встановлені у п. 61 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265 та наведені в розділі 1 цього відзиву. Згідно з цими вимогами до заяви власника житла не передбачено подавати документи осіб, місце проживання яких знімається з реєстрації (паспорти, свідоцтва про народження, військово-обліковий документ), а також не передбачено додавати будь-які заяви, згоди батьків на зняття з реєстрації місяця проживання зареєстрованих осіб разом з ними дітей. Крім цього, Департамент державної реєстрації Луцької міської ради є виконавчим органом Луцької міської ради без створення юридичної особи, а відтак не може бути відповідачем у справі. Враховуючи наведене, просить суд відмовити у задоволенні позову, а також закрити провадження у справі до Департаменту державної реєстрації Луцької міської ради.

Ухвалою суду від 20.01.2025 замінено первісного відповідача Департамент державної реєстрації Луцької міської ради на Луцьку міську раду. Залучено до участі в справі в якості співвідповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_4

03.02.2025 від відповідача Луцької міської ради надійшов відзив. Відзив обґрунтований тим, що до повноважень Луцької міської ради не належить зняття з реєстрації місця проживання, відповідно ніяких рішень остання не приймала, а тому очевидно, що є не належним відповідачем у справі.Відповідно до вимог вказаного Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання можливе не лише за заявою особи або її законного представника (п. 1 ч. 1 ст. 18), але й за заявою власника житла приватної форми власності, поданою у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності (п. 2 ч. 1 ст. 18); у разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них. Відповідно до пункту 61 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265 власник житла разом із заявою про зняття особи із зареєстрованого місця проживання подає: документ, що посвідчує особу власника житла; документ, що підтверджує право власності на житло, в якому зареєстровано місце проживання особи, що знімається з реєстрації; документ, що підтверджує сплату адміністративного збору. Рішення про зняття із зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 разом з його сином ОСОБА_1 та вчинення реєстраційних дій щодо зняття із зареєстрованого місця проживання позивача та його сина здійснено з дотриманням вимог чинного законодавства, вимога позивача визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту державної реєстрації про зняття із зареєстрованого місця проживання його та малолітнього сина є такою, що суперечить чинному законодавству та законним правам власника житла (станом на 04.10.2023 - ОСОБА_6 , на цей час - ОСОБА_4 ).

       Від відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив, в якому вона зазначила, що ОСОБА_6 , як власниця будинку дійсно звернулася у встановленому законом порядку до відповідного органу з метою зняття з реєстрації позивача та його сина. Спірний будинок вона придбала 18.01.2024, де зареєструвала місце проживання своєї малолітньої дочки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Просила суд відмовити позивачу у задоволенні позову та стягнути з нього витрати понесені у зв`язку з наданням правової допомоги в сумі 50000,00 грн.

       Відповідач ОСОБА_6 також подала до суду відзив в якому вказала, що скористалась наданим їй правом на зняття з реєстрації позивача та його сина. Зазначає, що ОСОБА_2 забезпечений житлом та забезпечив ним свого сина ОСОБА_1 , а саме вони проживають в будинку матері позивача в м. Ківерці. На законодавчому рівні закріплено право власника житла приватної форми власності звертатися до органу реєстрації для здійснення зняття із зареєстрованого місця проживання повнолітньої особи, а також дитини, у разі якщо така реєстраційна дія здійснюється разом з її батьками або іншими законними представниками чи одним із них. Вважає, що позов ОСОБА_2 є необґрунтованим та у його задоволенні слід відмовити.

       Ухвалою суду від 24.02.2025 закрито підготовче провадження у справі.

       В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав та просив задовольнити з підстав у нього наведених.

       Представники відповідачів, кожен зокрема, просили суд відмовити у задоволенні позову з мотивів наведених у відзивах.

       Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи та надані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд установив таке.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування і розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

       Із договору купівлі-продажу від 18.01.2024 випливає, що житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,0992 га, кадастровий номер 0722883700:01:001:3484 належать відповідачу ОСОБА_4 (а.с. 144-150).

       Попереднім власником вказаного будинку була відповідач ОСОБА_6 , яка 04.10.2023 звернулася до Центру надання адміністративних послуг з заявою про зняття з зареєстрованого місця осіб за адресою належного їй житлового будинку, а саме позивача ОСОБА_2 разом з його сином ОСОБА_1 .

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тому дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 18 Закон України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» зняття повнолітньої особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється, зокрема, за заявою власника житла. У разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 256 затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування) (далі - Порядок).

Згідно з пунктами 61 Порядку у разі звернення до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) разом із заявою власника житла про зняття особи (осіб) із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) власник житла подає: 1) документ, що посвідчує особу (у разі особистого звернення); 2) документ, що підтверджує право власності на житло, в якому задекларовано/зареєстровано місце проживання (перебування) особи (осіб), що знімається. У разі зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за заявою власника житла більше однієї особи до органу реєстрації подаються заява та документ або відомості, що підтверджують сплату адміністративного збору, окремо щодо кожної особи. Така заява може бути подана лише повнолітньою особою або законним представником малолітньої дитини.

Наведені вище норми наділяють власника житла правом зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) за його заявою без згоди на те зареєстрованої особи.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 26.01.2024 у справі № 161/5576/23, від 08.05.2024 у справі № 127/21333/22, від 17.09.2024 у справі № 753/790/23.

Відповідно до пункту 69 Порядку посадова особа органу реєстрації або адміністратор центру надання адміністративних послуг перевіряє належність паспортного документа особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та наявність документів, необхідних для зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), про що зазначена посадова особа робить відповідний запис у заяві. Посадова особа органу реєстрації у день звернення особи, її законного представника (представника) або в день отримання документів від центру надання адміністративних послуг, представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту:приймає рішення про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання або про відмову у знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи; датою зняття з реєстрації місця проживання осіб, які подавали документи через центр надання адміністративних послуг, представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту, є дата отримання органом реєстрації відповідних документів;формує і вносить дані про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи до реєстру територіальної громади;формує інформацію про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи для її передачі до відомчої інформаційної системи ДМС з подальшою передачею інформації до Єдиного державного демографічного реєстру;за зверненням особи або її законного представника (представника) формує і видає витяг з реєстру територіальної громади;інформує особу або її законного представника (представника) про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) або про відмову у знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) засобами поштового, телефонного або електронного зв`язку, у тому числі засобами Порталу Дія;інформує особу (осіб), місце проживання якої (яких) зняте за заявою власника житла, засобами поштового, телефонного або електронного зв`язку.

Згідно з ч. 13 ст. 18 Закон України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» орган реєстрації приймає рішення про відмову у знятті із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, якщо:1) особа подала не в повному обсязі передбачені цим Законом документи (відомості) або документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, є недійсним;2) відомості реєстру територіальної громади не відповідають відомостям у поданих особою документах або відомостях;3) за зняттям із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів.

Відповідно до статті 19, частини 1 статті 17 Закону відомості про зняття із зареєстрованого, задекларованого місця проживання особи скасовуються органом реєстрації у разі проведення реєстраційних дій з порушенням вимог, встановлених законом.

Пунктом 69 Порядку передбачено, що адміністратор департаменту «Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку» перевірив належність паспортного документа особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про зняття із зареєстрованого місця проживання власником житла та наявність документів, необхідних для зняття із зареєстрованого місця проживання, про що зроблено відповідний запис у заяві.

Судом встановлено, що заява власника житла ОСОБА_6 була передана 04.10.2023 адміністратором департаменту «Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку» до органу реєстрації — Департаменту державної реєстрації Луцької міської ради разом з поданими заявником оригіналами документів, які були перевірені начальником відділу реєстрації місця проживання Департаменту державної реєстрації Луцької міської ради відповідно до вимог вказаного Закону та Порядку. Зокрема, з метою перевірки інформації щодо належності права власності на житловий будинок за вказаною вище адресою ОСОБА_6 , а також з метою перевірки перебування житла в іпотеці або довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов`язань, а також перевірки відсутності обтяжень нерухомого майна використано відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до Порядку доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Перевіркою проведеною адміністратором Департаменту, встановлено, що:заявником подано документи в повному обсязі (відповідно до вимог Закону та Порядку) для зняття з реєстрації місця проживання у належному заявнику житлі  ОСОБА_2  разом з його сином  ОСОБА_1 ;подані заявником документи є дійсними, не містять недостовірних відомостей;відомості реєстру територіальної громади відповідають відомостям у поданих заявником документах;у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості щодо обтяжень житла або перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов`язань станом на 04.10.2023;відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідають відомостям, зазначеним у поданих особою документах.

За результатом перевірки, начальником відділу реєстрації місця проживання Департаменту державної Луцької міської ради 04.10.2023,прийнято рішення про зняття із зареєстрованого місця проживання  ОСОБА_2  разом з його сином  ОСОБА_1  за заявою власника житла  ОСОБА_6 , про що внесено відповідний запис до вказаної заяви;за допомогою програмних засобів ведення Реєстру Луцької міської територіальної громади сформовано і внесено до Реєстру дані про зняття із зареєстрованого місця проживання осіб; сформовано інформацію про зняття із зареєстрованого місця проживання осіб для її передачі до відомчої інформаційної системи ДМС з подальшою передачею інформації до Єдиного державного демографічного реєстру за допомогою системи електронної інформаційної взаємодії.

Відповідно до пункту 69 Порядку ОСОБА_2 надіслано засобами поштового зв`язку лист-повідомлення від 05.10.2023 № 33-17/1984 про зняття із зареєстрованого місця проживання особи разом з малолітнім сином ОСОБА_1 за заявою власника житла.

Судом встановлено, що позивач з 2011 року не проживає у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а син ОСОБА_1 взагалі не проживав за вказаною адресою.

Відхиляючи доводи позивача щодо протиправних дій щодо зняття з зареєстрованого місця проживання малолітнього без згоди батька, суд виходить з такого.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 18 Закон України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» зняття повнолітньої особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється, зокрема, за заявою власника житла. У разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них.

Таким чином, у разі подання власником житла заяви про зняття із зареєстрованого місця проживання дитини разом з батьком, згода батьків або інших законних представників чи одного з них не надається.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що позивач не довів, що оспорюване ним рішення про зняття із зареєстрованого місця проживання його та його сина, прийняте з порушеннями приписів пп. 2 п. 1 ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та пп. 5 п. 50 Порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 41, 47 Конституції України, ст.ст. 2, 5, ч.3 ст.12, 81, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 317, 319 ЦК України, Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2 , який діє у власних інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_1 до Луцької міської ради, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_2 , який діє у власних інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ).

Відповідач: Луцька міська рада (адреса: вул. Богдана Хмельницького, 19, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 34745204).

Відповідач: ОСОБА_6 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП - НОМЕР_3 ).

Суддя Луцького міськрайонного суду                                                         Волинської області                                                                 Л.В. Івасюта