Справа № 161/13868/24

Провадження № 2/161/894/25

Р І Ш Е Н Н Я

                                І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Олексюка А.В.,

при секретарі судових засідань – Новак Л.В.,

за участю представника позивача (через ВКЗ) – Ковальчука А.В.,

представника відповідача – Лавренчука О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -                                                

                                       В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - позивач, АТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 21.09.2022 ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт кредиту.

ОСОБА_1  підписав власноручно Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив умови.

На підставі укладеного Договору Відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер -  НОМЕР_1 , строк дії - 03/24, тип – Карта Універсальна GOLD, в подальшому 01.08.2023 Відповідачем була отримана картка номер -  НОМЕР_2 , строк дії - 09/27, тип – Карта Універсальна та 02.08.2023 на підставі Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 02.08.2023 отримано картку номер -  НОМЕР_3 , строк дії - 07/27, тип – Карта Універсальна GOLD, що підтверджується випискою по рахунку.

У процесі підготовки позовної заяви, було встановлено, що Відповідач перестав вносити кошти посилаючись на "спірні", на його думку, операції, які були проведені по його картці номер НОМЕР_2 за 01.08.2023 – Зняття готівки в банкоматі.

Вказують, що враховуючи, що вхід в обліковий запис Приват24 клієнта ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_4  відбувалися з різних пристроїв, без зміни логіна і пароля входу, можна зробити висновок про компрометацію Клієнтом власних персональних даних входу в Приват24, що призвело в подальшому до проведення оскаржуваних операцій. Вина банка в проведених операціях по картці – відсутня.

На підставі вищевикладеного, просили стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.09.2022 у розмірі 124289,23 грн., що складається із: - 97502,69 грн. - Заборгованість за тілом кредиту, - 26786,54 грн. - заборгованість за простроченими відсотками та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою від 01.08.2024 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача через ВКЗ Ковальчук А.В. в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача адвокат Лавренчук О.В. позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, вказав, що відповідач укладав із позивачем угоду на підставі якої отримав кредитний ліміт на користування кредитними коштами банку, однак він не знімав кошти, зняття коштів відбулося в м. Києві з банкомату «УкрСиббанк». Відповідач лише підтвердив вхід в «Приват24», звідки і був телефонний дзвінок. Крім того, картку відповідач отримав лише 02.08.2023, коли кошти були знятті невідомими особами. Вважає, що саме банком мають бути забезпечені заходи безпеки. Вказав, що оскільки банком не доведено отримання коштів відповідачем, банк підтверджує, що списання коштів відбулося не його клієнтом.

Заслухавши думки представників сторін, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 21.09.2022 ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт кредиту (а.с.16-30).

1. Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн. (п.1.2. Договору);

2. Тип кредитної карти: Картка «Універсальна Gold»;

3. Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору);

4. Процентна ставка, відсотків річних: 40.8% (п.1.3 Договору);

5. Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4. Договору);

6. Розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. Договору);

7. Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору).

На підставі укладеного Договору Відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер -  НОМЕР_1 , строк дії - 03/24, тип – Карта Універсальна GOLD, в подальшому 01.08.2023 Відповідачем була отримана картка номер -  НОМЕР_2 , строк дії - 09/27, тип – Карта Універсальна та 02.08.2023 на підставі Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 02.08.2023 отримано картку номер -  НОМЕР_3 , строк дії - 07/27, тип – Карта Універсальна GOLD, що підтверджується випискою по рахунку (а.с.15).

Відповідач станом на 02.07.2024 року має заборгованість — 124289.23 грн., яка складається з наступного: 97502.69 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 26786.54 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, згідно розрахунку (а.с.14).

Відповідач отримання коштів не визнає, вказує, що без його відома та поза його волею з його картки було знято кошти.

При цьому, відповідач невідкладно вжив заходів для повідомлення правоохоронні органи з приводу вчинених стосовно нього шахрайських дій.

Крім того, представником банку в судовому засіданні не заперечувався факт того, що зняття коштів відбулося не позивачем, а іншими невстановленими особами шляхом застосування шахрайських методів, тобто кошти списано унаслідок шахрайських дій невстановлених осіб.

Згідно витягу з ЄРДР від 02.08.2023 року, 01.08.2023 до Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області звернувся ОСОБА_1 та повідомив, що 01 серпня 2023 року, приблизно о 20 год. 16 хв., невстановлена особа, перебуваючи в невстановленому місці, переслідуючи корисливий мотив та мету таємного викрадення чужого майна, таємно , шляхом вільного доступу заволоділа грошовими коштами потерпілого ОСОБА_1 , які були зняті з банківської карти імітованої в АТ КБ «Приват банк» НОМЕР_5 , чим завдала майнової шкоди останньому на суму 100 000 грн.

В ході проведеної службової перевірки АТ КБ «ПриватБанк» №ZAKL-2025/1-6596649 від 24.01.2025 встановлено, що аналізом виписки по кредитній карті № 5457082502555886 клієнта ОСОБА_1 виявлено, що 01.08.2023р. в період часу з 20:12:57 по 20:17:12 год. зняті грошові кошти в загальній сумі 99 839,98 грн. в банкоматі А0309462, який належить "УкрСиббанку" (розташований за адресою: м. Київ, вул. Братства Тарасівців, буд. 12/37) невстановленою особою/особами. Згідно даних ПК банку зняття коштів з карткового рахунку НОМЕР_2 здійснювалось з фізичним використанням карти та введенням пін-коду. В ході проведення перевірки встановлено, що кредитна картка 5168742243501131 (видана 21.09.2022), якою користувався клієнт ОСОБА_1 була закрита 29.07.2023 19:03:58 в Приват24 клієнта та перевипущена на Digital карту НОМЕР_6 , яка відкрита 29.07.2023 19:03:58. В подальшому в день виникнення спірних транзакцій, а саме 01.08.2023 о 20:09:54 год. в акаунті Приват24 клієнта ОСОБА_1 до карти № НОМЕР_6 підключено додаткову пластикову картку № НОМЕР_2 та встановлено пін-код до неї (20:10:42). Де і як невстановлені особи отримали пластикову карту для її підключення до "Digital картки" в ході перевірки не встановлено.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року в справі № 127/23496/15-ц (провадження № 61-3239св18) зазначено, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно постанови Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71 цс 15, «відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення № 223 банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції».

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 16 серпня 2023 року в справі № 176/1445/22, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що: «користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року в справі № 691/699/16-ц (провадження № 61-16504св18) вказано, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

При цьому правові та фактичні можливості з доведення обставин справи належать переважно позивачу, доводи та підстави позову не були належним обґрунтуванні під час судового розгляду справи.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В свою чергу, Верховний Суд у своїй постанові 29.03.2024 у справі 456/4026/21 вказує на необхідність дослідження та взяття судами до уваги обставин щодо нерівного стану сторін у зазначених договірних відносинах. При цьому правові та фактичні можливості з доведення обставин справи належать переважно позивачу, доводи та підстави позову якого не були належним обґрунтуванні під час судового розгляду справи. Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, Верховний Суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».

Аналогічний висновок наведений також у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц (провадження № 61-17629св18).

Оскільки позивачем у справі не доведено належними та допустимими доказами той факт, що 01.08.2023 року зняття грошових коштів з карткового рахунку відповідача у розмірі 99 839,98 грн. відбулося з його вини чи за його розпорядженням, натомість судом встановлено факт звернення відповідача до банку та до правоохоронних органів, що підтверджується долученими до матеріалів справи доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що доступ до банківської картки та зняття грошових коштів відбулось з вини відповідача, а тому в задоволенні позову належить відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Оцінюючи встановлені обставини справи та досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 124 289,23 гривень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем АТ КБ «ПриватБанк» сплачено судовий збір при зверненні з позовом у розмірі 2422, 40 гривень, який, у відповідності до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, залишається за ним та не відшкодовується.

Керуючись ст.ст. 12,13, 76-81,141, 142, 189, 223, 263-265 ЦПК України,-

                                          У Х В А Л И В:

В задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до  ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач:  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складено 18.03.2025.

Суддя Луцького міськрайонного суду                                        А.В. Олексюк