Справа № 161/4714/25

Провадження № 1-кп/161/776/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

       м. Луцьк                                                         18 березня 2025 року

       Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання прокурора Луцької окружної прокуратури ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12013020010004534 від 22.10.2013, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України,

в с т а н о в и в:

12 березня 2025 року прокурор звернулась до суду із вказаним клопотанням, у якому вказує, що слідчими СВ Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013020010004534 від 22.10.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, за фактом того, що 22.10.2013 близько 23 год. 45 хв., невстановлена особа, умисно, діючи з корисливих мотивів та керуючись метою незаконного заволодіння чужим майном, перебуваючи неподалік будинку № 5а по пр.Молоді в м.Луцьку, вчинила напад, поєднаний із насильством, що виразився в нанесені тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , що є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого в момент вчинення, під час якого незаконно заволодів його грошовими коштами в сумі 3000 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_3 , матеріальної шкоди на загальну суму 3000 грн.

Потерпілий ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , причиною смерті, згідно висновку експерта № 30 від 02.12.2013 стала хронічна ішемічна хвороба серця на фоні алкогольної інтоксикації.

Потерпілою у кримінальному провадженні 07.06.2024 визнано ОСОБА_4 .

Прокурор клопотання мотивує тим, що в ході досудового розслідування проведено ряд слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, однак не встановлено особу, яка вчинила вищевказане кримінальне правопорушення, підозра у вчиненні зазначеного злочину будь-якій особі не повідомлялась. Враховуючи те, що з дня вчинення злочину по даний час пройшло понад десять років, дане кримінальне правопорушення не відноситься до особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, а тому зазначене кримінальне провадження підлягає до закриття судом.

В судове засідання прокурор надала суду заяву про розгляд клопотання у її відсутності. Просила його задовольнити.

В судове засідання потерпіла ОСОБА_4 не з`явилась, надала суду заяву про розгляд клопотання у її відсутності, щодо закриття кримінального провадження поклалась на розсуд суду, а тому у відповідності до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України судове засідання проводиться за їх відсутності, а також не здійснюється фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді.

Дослідивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання прокурора Луцької окружної прокуратури слід відмовити, з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 284 КПК закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 3-1 ч.1 цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.

Згідно з ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Законність як засада кримінального провадження з огляду на ч. 2 ст. 9 КПК полягає у тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Тобто із зазначених норм кримінального процесуального закону слідує, що кримінальне провадження за п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України може бути закрито після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин та оцінки слідчим усіх зібраних та перевірених доказів.

Аналогічна правова позиція викладено у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10.04.2023 у справі № 190/829/21 (провадження № 51-4239 км 22).

Така вимога закону органом досудового розслідування не дотримана, оскільки більше десяти років у вказаному кримінальному проваджені №12013020010004534 від 22.10.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України не проведені усі необхідні слідчі дії, спрямовані на всебічне, повне і неупереджене дослідження всіх обставин кримінального провадження, що є необхідною умовою належного вирішення передбачених ст. 2 КПК України завдань кримінального провадження, а також не виконані письмові вказівки прокурора.

За змістом закріпленого у ст. 25 КПК України принципу публічності прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини по справі «Євген Петренко проти України» (заява № 55749/08 від 29.01.2015) п. 65 "…для того, щоб розслідування могло вважатися «ефективним», воно має в принципі призвести до встановлення фактів у справі та встановлення і покарання винних. Державні органи повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для збереження доказів, що стосуються події, включаючи показання свідків, висновки судових експертиз тощо. Будь-які недоліки розслідування, які підривають його здатність до встановлення причин заподіяння ушкоджень або винних осіб, ставлять під сумнів дотримання цього стандарту та вимог оперативності й розумної швидкості".

Як вбачається з п. 40 рішення Європейського суду з прав людини «Юрій Іларіонович Щокін проти України» від 03.10.2013, заява № 4299/03 «…державні органи мають вживати усіх заходів, які було б розумно від них очікувати, для зібрання доказів щодо ходу подій. Якщо розслідування містить недоліки, які не дозволяють встановити причину смерті або визначити винних осіб, які є безпосередніми виконавцями злочину або особами, які його фінансували чи організовували, то таке розслідування може не відповідати вимозі ефективності (див. вищезгадані рішення у справах «Начова та інші проти Болгарії» (Natchovaetautres c. Bulgarie), пункт 113, та «Рамсахай та інші проти Нідерландів» (Ramsahaietautres c. Pays-Bas), пункт 324).

Разом з тим, як вбачається із зазначених правових норм, кримінальне провадження може бути закрите з підстав, вказаних у п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, за наявності декількох обов`язкових умов, а саме:

1) доведеності самої події злочину, тобто діяння, передбаченого Особливою частиною КК України;

2) доведеності всіх об`єктивних та суб`єктивних ознак відповідного складу злочину;

3) відсутності відомостей про особу, яка вчинила злочин;

4) об`єктивної неможливості встановити особу, яка вчинила злочин;

5) закінчення визначених у ст. 49 КК України строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

При цьому відсутність будь-якої з цих умов виключає можливість закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 3-1 ч. 1ст. 284 КПК України.

У зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що формальний сплив строків досудового розслідування за відсутності доведеності самої події злочину та відсутності об`єктивної неможливості встановити особу, яка вчинила злочин, виключає можливість закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

З врахуванням наведеного, у задоволенні клопотання прокурора про закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 25, 318, 369-372, 376, п. 3-1 ч. 1 ст. 284, 369-372, 395 КПК України,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання прокурора Луцької окружної прокуратури ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12013020010004534 від 22.10.2013, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя Луцького міськрайонного суду                            ОСОБА_1