ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" лютого 2008 р. |
Справа № 12/290. |
За позовом |
Товариства з обмеженою відповідальністю „Дефіс” |
до відповідача |
Приватного підприємця ОСОБА_1 |
про |
Стягнення заборгованості -8421,32 грн.. |
Суддя Швець Микола Васильович |
Представники : |
Від позивача |
юрисконсульт Кеніг Н.М. довіреність № 01-юр від 02.01.2008 року |
Від відповідача |
не з'явився |
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Дефіс” звернулось із позовною заявою до суду про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1 заборгованості в сумі 8421,32 грн. за отриманий товар згідно договору № 251 від 25.07.2007 року у т.ч.: 7905,30 грн. -основного боргу; 516,02 грн. -пені.
Представник позивача в судовому засіданні повідомив, що станом на 20.12.2008 року заборгованість відповідача складає: 5266,21 грн. -основного боргу; 516,02 грн. -пені, в зв'язку з поверненням відповідачем 25.01.2008 року товару на загальну суму 2639,09 грн..
Відповідач належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, проте направив заяву вх. № 1233 від 20.02.2008 року, в якій повідомляє суд про визнання позовних вимог в частині основного боргу в сумі 5266,21 грн..
Нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви суд встановив:
25 липня 2007 року між позивачем -ТзОВ „Дефіс” (Продавець) та відповідачем -Приватним підприємцемОСОБА_1 (Покупець) було укладено Договір № 251, згідно до якого Продавець зобов'язується поставити і передати Покупцю товар (алкогольні напої, продукти харчування, тютюнові вироби, їжу для тварин) згідно з накладними, копіями прихідних документів та іншими вимогами чинного законодавства, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар. Відповідно до п. 4.1. Договору, розрахунок за товар здійснюється у безготівковій формі на протязі 5 банківських днів з моменту отримання товару.
Свої зобов'язання щодо виконання умов договору позивачем виконано, що підтверджується видатковими накладними №№ РН Д-00068370 - РН Д-00068377 від 25.07.2007р., №№ РН Д-00068852 - РН Д-00068855 від 26.07.2007р. та РН Д-00070002 від 31.07.2007р., згідно до яких відповідачем отримано товару на загальну суму 17028,31 грн.. Однак відповідач, в порушення умов укладеного договору, за отриманий товар розрахувався частково, що в свою чергу спричинило виникненню основного боргу в сумі 7905,30 грн..
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Станом на день розгляду справи у суді основний борг відповідача перед позивачем за отриманий товар, підлягає стягненню в сумі 5266,21 грн. (підтверджується двостороннім актом звірки взаємних розрахунків від 25.01.2008 року); в частині стягнення з відповідача частини основного боргу в сумі 2639,09 грн. слід припинити провадження у справі в зв'язку з відсутністю предмета спору, оскільки відповідачем на дану частину боргу повернуто товар, а позивачем прийнято даний товар без будь яких заперечень в рахунок погашення основного боргу, повернення-прийняття товару мало місце (25.01.2008 року) тобто після порушення провадження у справі (10.12.2007 року).
Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідальність за несвоєчасну оплату отриманого товару встановлена п. 7.2. Договору № 251 від 25.07.2007 року, згідно до якого: покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочки оплати, тому позивач правомірно нарахував відповідачу пеню в межах строку передбаченого п.6 ст. 232 ГК України за несвоєчасну оплату отриманого товару в сумі 516,02 грн..
Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач не надав доказів погашення заборгованості в повному об'ємі.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Судові витрати слід покласти на відповідача, з вини якого спір доведений до розгляду у судовому порядку.
На підставі ч. 1 ст. 193, ч. 1 ст. 216, Господарського кодексу України, ст. 526, ч. 1. ст. 530 Цивільного кодексу України та керуючись ст. ст. 1, 12, 33, 44, 49, п.1№ ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з активів Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1); код НОМЕР_1
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дефіс” (м. Чернівці, провул. Складський, 8); Р/р 26003017110264 в Укрексімбанку м. Чернівці, МФО 356271 код 23250627
основний борг - 5266,21 грн.;
пеню - 516,02 грн.;
відшкодування державного мита -102 грн.;
відшкодування витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу -118 грн..
3. В частині стягнення основного боргу в сумі 2639,09 грн. - припинити провадження у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У разі подання апеляційної скарги або апеляційного подання до Львівського апеляційного суду через Господарський суд Чернівецької області, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя М.В. Швець