Справа № 2-677/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«16» листопада 2011 р.   Приморський районний суд  міста Одеси

у складі:  Головуючого  судді    Загороднюка В.І.

                при секретарі           Міневич Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про повернення безпідставно набутого майна, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про повернення безпідставно набутого майна.

В подальшому позивачі уточнили позовні вимоги та звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 та просять стягнути з неї на їх користь грошові кошти у сумі 289 628 гривень, судові витрати у сумі 2 500 гривень оплата експертизи та 15 412 гривень на оплату послуг адвоката.

При цьому посилаються на те, що в червні 2000 р. вони домовилися з відповідачкою про те, що за власні кошти на земельній ділянці по АДРЕСА_1, що перебуває у її користуванні, побудуть будинок для своєї родини з правом проживання в ньому членів родини відповідачки. Вказаний будинок вони будували з літа 2000 р. по літо 2007 р. Ними були укладені договори на будівництво будинку з будівельниками, вони закуповували будівельні матеріали та оплачували послуги охорони будинку на протязі усього року. Всього позивачі потратили на будівельні матеріали та оплату будівельних робіт, охорону будинку гроші у сумі 289 628 гривень. Після того, як ними було завершено будівництво, відповідачка не повідомивши їх про свої наміри 23.07.2008 р. уклала з ОСОБА_5 договір купівлі-продажу  спірного будинку та отримала за нього гроші в розмірі 300 000 доларів США. Вказаними грошима відповідачка розпорядилася на свій розсуд, але будинок був побудований за їх кошти, тому вони звернулися до суду з вказаним позовом та просять його задовольнити.

          В судовому засіданні представник позивачів  уточнений позов  підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

          Представник відповідачки в судовому засіданні позов не визнав, вважає його необґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню.

          Вислухавши пояснення сторін,  свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає  з  наступних підстав.

          Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності № 016712 від 24.12.2001 р. ОСОБА_3 на праві приватної власності належав садовий будинок, що розташований  в АДРЕСА_1 та складається з садового будинку літ. „А”, загальною площею 49,8 кв.м., літньою житловою площею 33,8 кв.м., душа літ. „Б”, уборної літ „В”, І мостіння, № 1-3 огородження. В подальшому, а саме  23.07.2008 р.  ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу продала вказаний садовий будинок ОСОБА_5

(а.с. 59)

          Як встановлено в судовому засіданні позивачі з відповідачкою знайомі тривалий час, оскільки позивач був товаришем покійного батька відповідачки. З дозволу відповідачки  ОСОБА_1 зі своєю родиною в літній період приїжджали з м. Москви до м. Одеси та відпочивали в спірному будинку. В 2000 р. у садовому будинку трапилась пожежа, внаслідок чого будинок було частково пошкоджено. В подальшому будинок було відремонтовано, частину коштів також було витрачено позивачами. 24.12.2001 р. відповідачки було видано свідоцтво про право власності на відбудований будинок.

          В судовому засіданні представник відповідачки підтвердив що позивачі дійсно допомагали в відбудові будинку, але їх участь була незначною і після пред’явлення претензій з їх боку позивачка компенсувала їм кошти в розмірі 3000 доларів США. Ця обставина знайшла своє підтвердження і в постанові від 03.12.2008 р. про відмову в порушенні кримінальної справи.

(а.с. 5)

Позивачами, на підтвердження своїх вимог, суду було надано договір підряду на капітальне будівництво від 05.06.2000 р. з ОСОБА_6, акти про сплату коштів та виконання робіт, квитанції про придбання матеріалів без вказівки ким вони були придбані, а також розписки про охорону дачі ОСОБА_7 Разом з тим суд вважає, що зазначені копії документів не можуть слугувати доказом того, що між позивачами та відповідачкою було укладено договір на відбудову її дачі. Представник позивачів в судовому засіданні підтвердив, що такий письмовий договір не укладався. Отже за вказаних обставин суд вважає, що між сторонами у спорі не виникли правовідносини щодо стягнення компенсації  за безпідставно набуте відповідачкою майно.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно),  зобов’язана повернути потерпілому це майно.

Як це встановлено судом, відбудова дачної будівлі, що належить відповідачці, була здійснена нею на її земельній ділянці, за її  кошти і правові підстави для стягнення з неї грошової компенсації на користь позивачів відсутні.

В ході розгляду справи судом було призначено будівельно-технічну експертизу для визначення вартості будівництва та надано висновок такої експертизи. Разом з тим, експерт Мішутін А.В., та директор Центру Мішин В.М., що надали цей висновок за даними державного Реєстру атестованих судових експертів в цьому Реєстрі не значаться. Отже суд вважає, що зазначений висновок не є висновком судової будівельно-технічної експертизи, а може сприйматися судом лише як висновок спеціаліста, який до переліку доказів,  передбаченому ЦПК України не відноситься.

На підставі викладеного та керуючись, ст. 1212  ЦК України, ст.ст. 213-215 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів в сумі 289 628 гривень відмовити.

         Рішення може бути оскаржено, про що протягом десяти днів з дня проголошення подається апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу потягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя

16.11.2011