РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-2852/11

16.11.2011             року                                                                                м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:

розглянувши у відкритому  судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участю третьої особи – Управління по справах дітей Сімферопольської РДА про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення , -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі  звернулися до суду з позовною заявою до відповідачів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що їм на праві власності належить домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, у зазначеному домоволодінні  мешкають відповідачі – ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які перешкоджають позивачам у користуванні та розпорядженні власністю, у зв’язку з чим просять усунути перешкоди шляхом  виселення відповідачів.

Ухвалою суду від 31.10.2011 року у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Управління у справах дітей Сімферопольської РДА. /а.с.44/.

У  судовому засіданні позивач та  представник другого позивача  позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, пояснивши, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, відповідачі не є членами їх сім’ї, однак мешкають в частині належного позивачам домоволодіння, чим перешкоджають в користуванні власністю, у зв’язку з чим просили виселити ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Відповідач ОСОБА_3 та його представник  у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечували, пояснивши, що вони мешкають у зазначеному домоволодінні вже тривалий час з дозволу його колишнього власника – ОСОБА_6, який помер у 1989р., є членами його сім’ї,  сплачують комунальні послуги, тому мають право проживати та користуватися зазначеним домоволодінням.  

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні від 31.10.2011р. та 07.10.2011р. проти задоволення позовних вимог заперечувала, в судове засідання 16.11.2011р. надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, заяви про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Представник третьої особи – Управління по справах дітей Сімферопольської РДА в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог в частині виселення неповнолітньго ОСОБА_5 з зазначеного домоволодіння заперечував.

 Матеріалами справи та дослідженими у судовому засіданні доказами встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1., ОСОБА_1 є спадкоємцем майна – Ѕ частки домоволодіння АДРЕСА_1./а.с.26/.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_7., померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2 є спадкоємцем майна – Ѕ частки домоволодіння АДРЕСА_1./а.с.28/.

Право власності ОСОБА_1, ОСОБА_2 на домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстровано у встановленому законом порядку /а.с.27, 47/.

Заслухавши сторони та їх представників, третю особу, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги  підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до частини 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 1 ст. 383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Обмеження чи втручання у право власника можливе лише на підставах, передбачених законом.

Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджаться своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Ухвалою Апеляційного суду АРК від 15.09.2008р. по справі №22-ц-5650/2008р., яка є преюдицією по даній справі в силу ч.4 ст.61 ЦПК України, встановлено, що ОСОБА_8 у 1963р. разом з батьками ОСОБА_3 (відповідача) оселилася у спірному будинку, тобто після перетворення колгоспного двору в робітничій з дозволу голови двору – ОСОБА_6, який був власником будинку і проживав в ньому до смерті /а.с.74-76/.

ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_6 помер. Після його смерті спадкоємцями за заповітом є ОСОБА_1 та ОСОБА_7, які оформили свої спадкові права та отримали свідоцтва про право власності за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1.  

А після смерті ОСОБА_7 спадкоємцем за заповітом стала ОСОБА_2, яка також оформила свої спадкові права та отримала свідоцтво про право власності за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 156 ЖК України члени  сім'ї  власника   жилого   будинку   (квартири),   які проживають разом з ним у будинку  (квартирі),  що  йому  належить, користуються  жилим  приміщенням  нарівні  з   власником   будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди  про  порядок користування цим приміщенням.

За ч.1 ст.405 ЦК України члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Аналіз змісту вказаних правових норм дає підстави для висновку про те, що право члена сім’ї власника житлового будинку користуватися цим житлом існує лише за наявності у власника права приватної власності на це майно.

Оскільки житлові права членів сім’ї власника житлового будинку є похідними від прав власника цього будинку, то припинення права власності особи на будинок припиняє право членів її сім’ї на користування цим будинком.

Однією з підстав припинення права власності відповідно до ст.346 ЦК України є смерть власника.

Таким чином, після смерті ОСОБА_6 у 1989р. його право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 припинилось, й також припинилось право  членів його сім’ї на користування цим будинком.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані за адресами  АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 відповідно /а.с.31/.

Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація – це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Як встановлено в судовому засіданні, а також вбачається з матеріалів справи, позивачі – ОСОБА_1, ОСОБА_2 обмежені у своєму праві на користування усіми приміщеннями в домоволодінні, яке є їх власністю, тому їх вимоги стосуються виселення відповідачів з метою використання усіх приміщень жилого будинку, у тому числі тих, що займають відповідачі.

Згідно до ст.ст.10,11,60 ЦПК Україну, суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами, які беруть участь у справі і інших осіб, доказів. Кожна сторона зобов'язана доказати ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.    

Відповідачами в судовому засіданні не надано будь-яких доказів правомірності їх проживання в домоволодінні АДРЕСА_1.

Письмової згоди на вселення в належний їм будинок позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не надавали.

Договір найму в передбаченому законом порядку відповідачами з ОСОБА_1, ОСОБА_2, як власниками домоволодіння АДРЕСА_1, не укладався.

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не є членами сім’ї позивачів, не ведуть з ними спільне господарство, за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстровані.

Враховуючи викладене, правові підставі для проживання та користування домоволодінням АДРЕСА_1, яке є власністю ОСОБА_1, ОСОБА_2, у відповідачів відсутні.

Суд ставиться критично до доводів відповідача ОСОБА_4, що за місцем її реєстрації мешкає багато людей, що підтверджується довідкою №2/10298 /а.с.61/, оскільки в спірному домоволодінні за адресою АДРЕСА_1 також мешкають декілька членів сім’ї позивачів, які не мають можливості в повній мірі користуватися своєю власністю /а.с.80/.

Доводи ОСОБА_3, ОСОБА_4, що вони сплачують комунальні послуги за домоволодіння по АДРЕСА_1 не є передбаченими законом підставами для порушення відповідачами права власності позивачів і відмови в задоволенні позову.

Суд не сприймає доводи представника Управління по справам дітей Сімферопольської РДА про неможливість виселення неповнолітнього ОСОБА_5, оскільки його право проживання в домоволодінні АДРЕСА_1 є похідним від права проживання в домоволодінні його батьків.

Довідка БТІ від 14.11.2011р., що право власності відповідачів на об’єкти нерухомого майна в м. Сімферополі не зареєєстровано, не є правовою підставою для проживання ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в домоволодінні, яке належить на праві власності відповідачам.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивачів засновані на законі, обгрунтовані і підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями  10, 11, 60, 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Усунути перешкоди ОСОБА_1, ОСОБА_2 в користуванні та розпорядженні власністю  шляхом виселення ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 із домоволодіння АДРЕСА_1.  

Рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим  через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення  апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Суддя