ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.03.2008 Справа № 3/317
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Білецької Л.М –доповідача
суддів: Голяшкіна О.В., Науменко І.М.
при секретарі судового засідання: Прокопець Т.В.
За участю представників сторін:
від позивача: Ковальчук Володимир Васильович юрисконсульт, довіреність №01-17/5 від 04.01.08;
від відповідача: Мойсеєнко Ганна Вікторівна юрисконсульт, довіреність №б/н від 20.12.07;
Представник ВДВС Павлоградського міськрайонного управління юстиції у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля”, м. Павлоград на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2008 р. у справі № 3/317
за позовом відкритого акціонерного товариства “Криворізький завод гірничого машинобудування”, м. Кривий Ріг
до відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля”, м. Павлоград
про стягнення 284 224 грн. 00 коп.
за участю відділу Державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції, м. Павлоград
заява ВАТ “Павлоградвугілля”, м. Павлоград про визнання наказу від 05.10.2001 року таким, що не підлягає виконанню.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2008р. у справі № 3/317 (суддя Юзіков С.Г.) в задоволенні заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню –відмовлено.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що згідно ст. 117 ГПК України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Докази добровільного виконання наказу господарського суду Боржником не надані.
Не погодившись з ухвалою господарського суду від 22.01.2008р., відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області у справі №3/317, прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги ВАТ „Павлоградвугілля” у повному обсязі, посилаючись на те, що:
зазначена ухвала винесена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та невідповідністю висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду;
в силу статті 1 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом»погашені вимоги - вимоги, зобов'язання по яких у будь-якому випадку припинилися. При цьому Закон «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом»не визначає будь-яких обмежень щодо кола підстав, з яких можуть бути припинені зобов'язання сторін у процедурі банкрутства;
згідно частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Тобто у даному випадку мається на увазі припинення зобов'язання ВАТ «Павлоградвугілля»перед ВАТ «Криворізький завод гірничого машинобудування»за законом;
між сторонами правовідносини щодо стягнення заборгованості за наказом господарського суду від 15 березня 2004 року у справі № 38/163 є такими, що припинилися. До того ж висновку дійшов Вищий господарський суд України при перегляді справ № 14/361 пн (постанова суду № 14/36 Іпн від 08 лютого 2006 року), № 12/395пн (постанова суду № 03 травня 2006 року), № 9/459пн (постанова суду № 9/459 пн від 13 червня 2006 року), № 12/332пн (постанова суду № 12/332пн від 04 липня 2006 року);
у ВАТ «Криворізький завод гірничого машинобудування»правові підстави щодо вимагання стягнення заборгованості з ВАТ «Павлоградвугілля»за наказом господарського суду Дніпропетровської області № 3/317 від 05 жовтня 2001 року відсутні;
відповідно до частини 2 та частини 4 статті 1 17 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувана або боржника, визнати наказ таким, що не підлягає виконанню якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин;
при розгляді справи № 3/317 господарський суд, неправильно застосувавши норми матеріального права, дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, що за пунктом 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу та вважає ухвалу законною і обґрунтованою, яка винесена з дотримання вимог чинного законодавства. Просить апеляційну скаргу не задовольняти, ухвалу суду залишити без змін.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.03.2008року апеляційна скарга прийнята до провадження суду, її розгляд призначений на 24.03.2008 року.
Згідно розпорядження голови судової палати № 163 від 24.03.2008р. справа № 3/317 передана на розгляд постійній колегії суддів у складі: головуючого - Білецької Л.М.(доповідач), суддів –Науменко І.М., Голяшкін О.В.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи по апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду скасувати. Представник позивача вважав у судовому засіданні ухвалу суду законною і обґрунтованою, просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Представник ВДВС Павлоградського міськрайонного управління юстиції у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи, вивчивши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала скасуванню з наступних підстав.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2001р. стягнуто з Відповідача на користь Позивача 149 592,00 грн. заборгованості, 1 495,92 грн. держмита, 69,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення арбітражного процесу, звернувши стягнення на майно Боржника, про що видано наказ 05.10.2001 року.
30.11.2007р. від Боржника надійшла заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, мотивована тим, що Павлоградським відділом Державної виконавчої служби Павлоградського міського управління юстиції відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження".
01.07.2004р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
11.01.2005р. господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу у справі №Б26/7/05 про банкрутство ВАТ "Павлоградвугілля", яке є правонаступником ДВАТ "Шахта "Самарська", вказаною ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
24.09.2005р. з метою виявлення всіх кредиторів Боржника та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації Боржника в газеті "Урядовий кур'єр" №181 надруковано оголошення про порушення господарським судом Дніпропетровської області справи №Б26/7/05 про банкрутство ВАТ "Павлоградвугілля", в якому було зазначено, передбачений ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон) строк для заявлення конкурсними кредиторами вимог до Боржника. Таким чином, Відповідачеві було відомо про порушення господарським судом Дніпропетровської області провадження у справі про банкрутство ВАТ "Павлоградвугілля".
Як видно з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у справі № Б26/7/05 від 11.01.2005р. було порушено справу про банкрутство ВАТ „Павлоградвугілля”. З моменту порушення справи про банкрутство, боржник знаходиться в особливому правовому режимі, який регламентується нормами Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” і вимоги всіх кредиторів погашаються у межах процедури банкрутства в порядку, встановленому зазначеним Законом.
Заборгованість, яка стягується за наказом господарського суду Дніпропетровської області у справі № 3/317 від 05.10.2001р. з Відповідача на користь Позивача 149 592,00 грн. заборгованості, 1 495,92 грн. держмита, 69,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення арбітражного процесу виникла до порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ “Павлоградвугілля”, що відбулося ухвалою суду від 11.01.2005 року. Отже, грошові вимоги стягувача є вимогами конкурсного кредитора.
Згідно з п.2 ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Ч.4 ст. 117 ГПК України передбачено, що у разі, якщо обов’язок боржника відсутній повністю у зв’язку з його припиненням з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню.
У даній справі відсутність обов’язку боржника обумовлена тим, що відносно боржника порушена справа про банкрутство, він є конкурсним кредитором, який у передбачений законом строк не заявив свої вимоги у процедурі банкрутства, а тому ці вимоги є погашеними в силу ч.2 ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
За таких обставин наказ господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2001 р. є таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись ст.ст.101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля”, м. Павлоград –задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2008р. у справі № 3/317 –скасувати.
Скаргу ВАТ „Павлоградвугілля”, м. Павлоград на дії ДВС Павлоградського міського районного управління юстиції –задовольнити.
Визнати наказ господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2001 року по справі №3/317 таким, що не підлягає виконанню.
Постанова може бути оскаржена у місячний строк до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Суддя І.М. Науменко
Суддя О.В. Голяшкін
З оригіналом згідно
Помічник судді О.В.Водопоєнко