ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 рокуСправа №160/27724/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання рішення та дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору:  17 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (надалі – відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (надалі – відповідач 2), в якій позивач просить суд:

-визнати протиправним та скасувати Рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №3 від 12.07.2024 в частині відмови ОСОБА_1 в підтвердженні для зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи 25.07.1999 до 03.02.2000;

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №046050022253 від 23.09.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком за Списком №1 зі зменшенням пенсійного віку згідно п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області: зарахувати позивачу ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 25.07.1999 до 03.02.2000 та призначити з 17 вересня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку за Списком №1 відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що у червні 2024 року ним подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області документи для розгляду комісією питання підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. 12.07.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянута заява та прийнято рішення про підтвердження періодів роботи з 03.01.1995 до 24.07.1999 (в позовній заяві помилково зазначено – « 24.07.2000»), з 04.02.2000 до 31.05.2003 для зарахування до пільгового стажу позивача за Списком №1. Позивач вказує, що комісією з питань підтвердження стажу роботи протиправно не було зараховано період роботи за Списком №1 з 25.07.1999 до 03.02.2000.  Також, 16.09.2024  позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пільгової пенсії згідно зі ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України  в Хмельницькій області від 23.09.2024 №046050022253 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком №1. Вважаючи протиправними рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №3 від 12.07.2024 щодо непідтвердження позивачу пільгового стажу за Списком №1 за період з 25.07.1999 до 03.02.2000 та рішення Головного Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №046050022253 від 23.09.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком за Списком №1, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

Відповідачі правом на надання відзиву не скористалися. В межах визначеного судом строку відзив на позовну заяву не надали, клопотання про продовження відповідного строку не заявила.

Відповідно до частини шостої  статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України  (далі -  КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою  статті 175 КАС України  у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини 5  статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , на обліку в територіальному органі Пенсійного фонду України не перебуває, пенсію не отримує.

Як вбачається з трудової книжки НОМЕР_2 , позивач з 03.01.1995 року по 02 червня 2003 року був безпосередньо зайнятий повний робочий день на посадах, передбачених Списком №1, зокрема:

з 03.01.1995  працював респіраторником 2-го взводу;

з 10.03.2000  перебував на посаді в/о помічника командира взводу;

з 18.04.2000  перебував на посаді помічника командира 2-го взводу;

з 01.11.2001 перебував на посаді помічника командира 3-го взводу;

з 30.04.2002 перебував на посаді заступника командира взводу;

з 01.04.2003 перебував на посаді помічника командира.

з 02.06.2003 звільнений з посади.

В розрахункових відомостях по нарахуванню заробітної плати позивачу безперервно  з січня 1995 по травень 2003 нараховувалася заробітна плата, що підтверджується довідками від 23.03.2022 №Р-498-В/125-02.

У червні 2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з документами для розгляду комісією питання підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

12.07.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянута заява позивача та прийнято рішення №3 про підтвердження періодів роботи ОСОБА_1 з 03.01.1995 до 24.07.1999, з 04.02.2000 до 31.05.2003 для зарахування до пільгового стажу позивача за Списком №1.

Натомість, комісією з питань підтвердження стажу роботи не було зараховано до пільгового стажу за Списком 31 період трудової діяльності позивача з 25.07.1999 до 03.02.2000 у зв`язку із тим, що атестація робочих місць за вказаний період була прострочена.

Також, 16.09.2024 позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до  статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (Список №1).

За принципом екстериторіальності було визначено структурний підрозділ органу, що здійснює призначення пенсії - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішенням відповідача від 23.09.2024 №046050022253 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком №1.

Страховий стаж позивача на момент звернення за призначенням пенсії становить 32 роки 02 місяці 08 днів.

Пільговий стаж становить 01 рік 10 місяців 20 днів, що дає право на зниження пенсійного віку на 7 років ( 53 роки).

За доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи з 03.05.1993 до 28.06.1993, оскільки відсутній наказ про звільнення з роботи.

За доданими документами до пільгового стажу зараховано усі періоди згідно з рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи від 12.07.2024 №3.

Позивач вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.09.2024 №046050022253 про відмову у призначенні пенсії, а також рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №3 від 12.07.2024 в частині не підтвердження періоду роботи з 25.07.1999 до 03.02.2000 - протиправними, а тому, з метою захисту свої прав та законних інтересів, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Щодо непідтвердження комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області періоду роботи ОСОБА_1 з 25.07.1999 до 03.02.2000.

Зокрема, з позовної заяви вбачається, що позивачем з цих підстав оскаржується в цій частині рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 12.07.2024 №3.

Також, як установлено під час судового розгляду справи, відмова в підтвердженні спірного періоду для зарахування до пільгового стажу за Списком №1 обґрунтована тим, що чергова атестація робочих місць в Тернівському воєнізованому гірничорятувальному загоні була проведена 04.02.2000, наказ №8, а попередня – 25.07.1994, наказ №70, що підтверджується наявними в матеріалах справи наказами.

Відтак, чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, що стало наслідком не підтвердження Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області спірного періоду трудової діяльності позивача з 25.07.1999 до 03.02.2000.

З цього приводу суд зазначає таке.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач з 03.01.1995 до 02.06.2003, включаючи спірний період, працював в Тернівському воєнізованому гірничорятувальному загоні.

При цьому, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області підтверджено період роботи ОСОБА_1 з 03.01.1995 до 24.07.1999 та з 04.02.2000 до 31.05.2003 для зарахування до пільгового стажу за Списком №1

В розрахункових відомостях по нарахуванню заробітної плати позивачу безперервно  з січня 1995 року по травень 2003 року нараховувалася заробітна плата, що підтверджується довідками від 23.03.2022 №Р-498-В/125-02.

Період трудової діяльності позивача з 25.07.1999 до 03.02.2000 не підтверджено у зв`язку із порушенняя строків проведення атестації робочих місць.

Так, атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 01 серпня 1992 року №422 (далі - Порядок №442), та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Так, згідно зі  ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення  встановлено адміністративну відповідальність керівників суб`єктів господарювання.

Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі, якщо непроведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров`ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за  статтею 271 Кримінального кодексу України.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому, особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1 чи Списку 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадина його конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

З урахуванням викладеного, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника, при цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Викладене відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленому у постанові від 19.02.2020 року у справі № 520/15025/16-а.

У цьому випадку суд звертає увагу, що надані відповідачу 1 архівні довідки та трудова книжка містять всі необхідні записи щодо роботи позивача у спірний період з 25.07.1999 до 03.02.2000 на посаді, передбаченій Списком №1.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 12.07.2024 №3 в частині непідтвердження періоду роботи позивача з 25.07.1999 до 03.02.2000 є протиправним.

Відтак, порушені права позивача підлягають захисту шляхом зобов`язання зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду трудової діяльності з 25.07.1999 до 03.02.2000 (06 місяців 10 днів).

На переконання суду, з метою забезпечення права на ефективний засіб правового захисту зарахування повинен здійснити орган, що приймав рішення за заявою позивача про призначення пенсії.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання призначити з 17 вересня 2024 року ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку за Списком №1 відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п. 1) ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV  (далі  -  Закон №1058-IV), на пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за  списком №1  виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого  абзацом першим  частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

З оскаржуваного рішення вбачається, що на момент звернення за призначенням пенсії позивач досяг віку 52 років, а його страховий стаж становить – 32 роки 02 місяці 08 днів (з необхідних 25 років).

З урахуванням зарахованих до пільгового стажу позивача періодів роботи з 03.01.1995 до 24.07.1999, з 04.02.2000 до 31.05.2003 – 07 років 10 місяців 20 днів та періоду роботи з 25.07.1999 до 03.02.2000 (06 місяців 10 днів), який підлягає зарахуванню до пільгового стажу за наслідками розгляду цієї справи, пільговий стаж позивача становить 08 років 05 місяців.

Наявність у позивача 8 повних років пільгового стажу за Списком №1 дає позивачеві право на пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку, встановленого  абзацом першим  частини першої статті 26 цього Закону (60 років – 8 років за кожний повний рік роботи за Списком №1 = 52 роки).

Відтак, суд погоджується з доводами позивача про те, що позивач має достатньо стажу та досяг необхідного віку для призначення пенсії за віком за Списком №1 зі зменшенням пенсійного віку на 8 років, відповідно до положень п.1) ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З метою ефективного захисту прав позивача, враховуючи те, що судом встановлена протиправність рішення про відмову в призначенні пенсії та наявність підстав для призначення позивачу пенсії за віком за Списком №1 зі зменшенням пенсійного віку, права позивача підлягають захисту шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком за Списком №1 зі зменшенням пенсійного віку, що не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Так, згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою  статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України  критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Водночас, згідно з пунктом 4 частини другої  статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України  у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

З урахуванням тієї обставини, що дії відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб`єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко зазначений законодавчо, у даному випадку задоволення позову в частині дій зобов`язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу позивача спірні періоди трудової діяльності та призначити пенсію за віком на пільгових умова за Списком №1.

Суд звертає увагу, що належним відповідачем у справі в цій частині позовних вимог є Головне управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області, а не Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області, з огляду на таке.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі - постанова № 25-1).

Аналіз положень Порядку № 22-1 свідчить про наступне:

- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території;

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);

- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Враховуючи вимоги Порядку №22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про призначення пенсії, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Отже, з огляду на пункти 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 належним відповідачем у правовідносинах щодо призначення позивачу пенсії є Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у її призначенні.

Саме Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області має здійснити зарахування спірних періодів до пільгового стажу позивача та здійснити призначення пенсії.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішень, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов`язку щодо прийняття рішення про призначення пенсії.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.

Щодо дати, з якої має бути призначена пенсія.

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків:

1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Судом встановлено, що 16.09.2024 позивачу виповнилося  52 роки, а із заявою про призначення пенсії він звернувся 16.09.2024 – в межах трьох місяців з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку. Відтак, пенсію має бути призначено з 17.09.2024 – тобто, з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3  ст.139 КАС).

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Враховуючи, що правило пропорційного стягнення судового збору при частковому задоволенні позову стосується тільки вимог майнового характеру, тоді як заявлений позов містить вимоги немайнового характеру, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1937,92 грн., підлягають солідарному стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за рахунок їх бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код: 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ідентифікаційний код: 21318350, місцезнаходження: 29013, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, буд. 10) про визнання рішення та дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №3 від 12.07.2024 в частині відмови ОСОБА_1 в підтвердженні періоду роботи з 25.07.1999 до 03.02.2000 для зарахування його до пільгового стажу за Списком №1.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №046050022253 від 23.09.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком за Списком №1 зі зменшенням пенсійного віку згідно з п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 25.07.1999 до 03.02.2000.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити з 17 вересня 2024 року ОСОБА_1 пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку за Списком №1 відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код: 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ідентифікаційний код: 21318350, місцезнаходження: 29013, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, буд. 10).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя                                                     А.О. Сластьон