Справа № 185/11090/24

Провадження № 2/185/1283/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19 березня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.

з участю секретаря судового засідання Бублик А.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я.

Позовна заява сформована в системі «Електронний суд» 10 жовтня 2024 року.

Позиція позивача 

Позивач посилається на те, що він працював у шкідливих умовах на підприємстві ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», що призвело до виникнення професійних захворювань.

Довідкою МСЕК від 10 серпня 2015 року позивачу встановлено первинно 50 відсотків втрати професійної працездатності за професійними захворюваннями.

В подальшому довідкою МСЕК від 18 липня 2023 року позивачу встановлено повторно безстроково 60 відсотків втрати професійної працездатності за професійними захворюваннями.

Позивач вважає, що за таких обставин відповідач повинен відшкодувати йому моральну шкоду, оскільки він втратив здоров`я саме з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці.

Позивач просить стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, 120 000 грн.

      Заперечення відповідача

ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» згідно поданого відзиву позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що позивачем не доведено факту заподіяння йому моральної шкоди, а також наявності вини підприємства у спричиненні цієї шкоди.

Представник відповідача просить зобов`язати позивача подати заяву свідка по суті поставлених у відзиві питань у порядку та в строк, встановлений частиною 3 статті 93 ЦПК України.

Як передбачено статтею 92 ЦПК України, сторони можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи, за їхньою згодою, у тому числі за власною ініціативою.

Суд не вправі зобов`язувати позивача подати заяву свідка по суті поставлених у відзиві питань, якщо позивач не подав таку заяву за власною ініціативою.

    Фактичні обставини, встановлені судом

З матеріалів справи судом установлено, що позивач працював на підприємствах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у шкідливих умовах з повним робочим днем у шахті і отримав професійні захворювання, що призвело до втрати працездатності.

Медичним висновком лікарсько-експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини» від 02 червня 2015 року № 771 у ОСОБА_1 встановлено наявність професійних захворювань:

-хронічне обструктивне захворювання легенів першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легенів першої-другої стадії), легенева недостатність першого-другого ступеня,

-радикулопатія попереко-крижова та шийна з помірними статико-динамічними порушеннями хребта, стійким больовим та м`язово-тонічним синдромом, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу, остеоартрозу ліктьових та колінних суглобів,

-нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху). (а.с.15)

11 червня 2015 року затверджено акт форми П-4, згідно якого хронічне професійне захворювання ОСОБА_1 виникло внаслідок тривалої дії шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу на організм працівника, недосконалість технологічних процесів.

Причиною виникнення професійного захворювання зазначено: важкість праці, запиленість повітря робочої зони, перевищення допустимого рівня шуму. (а.с.5)

Довідкою МСЕК серії 12 ААА № 014188 від 10 серпня 2015 року ОСОБА_1 встановлено первинно 50 відсотків втрати професійної працездатності за професійними захворюваннями, у тому числі: 35 відсотків – радикулопатія з дефартрозами, 10 відсотків – ХОЗЛ, 5 відсотків – приглухуватість. (а.с.20)

В подальшому довідкою МСЕК серії 12ААА № 141549 від 18 липня 2023 року позивачу встановлено повторно безстроково 60 відсотків втрати професійної працездатності за професійними захворюваннями, у тому числі: 45 відсотків – радикулопатія з дефартрозами, 10 відсотків – ХОЗЛ, 5 відсотків – приглухуватість. (а.с.17)

Право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло з дня первинного встановлення йому висновком МСЕК стійкої втрати працездатності.

Надані позивачем письмові докази є достатніми, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог.

    Норми права, які застосував суд

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен відшкодувати заподіяну моральну шкоду працівнику, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

     Нормою статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що внаслідок тривалої дії шкідливих факторів на робочому місці позивач частково втратив професійну працездатність, що порушило його звичне життя, змусило лікуватися, обмежувати свою життєву активність, прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Таким чином судом встановлено наявність порушення права позивача на безпечні та здорові умови праці, що призвело до виникнення професійних захворювань та обмеження працездатності. Тому наявні підстави для відшкодування роботодавцем заподіяної працівнику моральної шкоди.

З урахуванням міркувань розумності, виваженості та справедливості, зважаючи на ступінь втрати позивачем професійної працездатності, необхідність постійного лікування та реабілітації, наявність вимушених змін у житті позивача у зв`язку з професійним захворюванням, суд визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди у сумі 120 000 грн, що відповідатиме характеру та обсягу моральних страждань, які позивач пережив і які переживатиме надалі через ушкодження здоров`я.

     Згідно підпункту «а» підпункту   164.2.14  пункту 164.2  статті 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді  відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Визначена судом сума моральної шкоди перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2025 року, тому ця сума підлягає стягненню з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

Розподіл судових витрат

Як передбачено частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач звільнений від сплати судового збору, тому судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача у розмірі, діючому на день звернення позивача до суду, за подання позовної заяви майнового характеру фізичної особою (у мінімальному розмірі 1211 грн 20 коп, з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 за подання заяви в електронній формі розмір судового збору складає 968 грн 96 коп).

Керуючись статтями 264-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовольнити повністю позов ОСОБА_1 .

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, 120 000 (сто двадцять тисяч) грн з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» судовий збір на користь держави в сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у Дніпровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

- ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

-Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», 51400 Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Соборна, 76, ЄДРПОУ 00178353.

Суддя У.М. Болдирєва