ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        м. Полтава                                                                                      Справа №9/24

Дата прийняття постанови: 19.09.2007р.

Час прийняття постанови: 14-45год.

Суддя  К.В. Тимошенко

Секретар судового засідання  О.П. Шевченко

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Агро" ,с.Жуки

до  Кременчуцької об'єднаної державної  податкової  інспекції, м.Кременчук

про  визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішенняКОДПІ №0000092201/0/2934 від 12.12.2006р. (з врахуванням заяви позивача від 10.09.07р.)

Суддя  Тимошенко К.В.

         Секретар судового засідання  Шевченко О.П.

Представники:

від позивача:  Юхно К.О.

від відповідача:  Недосіка М.М., Скляр Р.В.

Суть спору:  Розглядається позовна заява про  визнання протиправним  та скасування податкового повідомлення-рішення КОДПІ №0000092201/0/2934 від 12.12.2006р. (з врахуванням заяви позивача від 10.09.07р.).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Податковим  повідомленням-рішенням від 12.12.2006р. №0000092201/0/2934  позивачу визначено податкове зобов"язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 36787,52 грн. та застосовані  санкції в сумі 73535,04 грн.

Вказане повідомлення-рішення прийняте на підставі акту перевірки №676/23-120/30864047 від 06.12.2006р. (а.с. 12-17) згідно якого позивачем не здійснювалось утримання та внесення до бюджету податку з доходів  нерезидента при виплаті позивачем доходів нерезиденту у вигляді оплати позивачем вартості виконаних нерезидентом робіт на території України,  чим порушено п.13.2 ст13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997р. (із змінами і доповненнями) (далі - Закон), "відповідно до якого "...резидент, що здійснює на користь, нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності зобов"язаний утримувати податок з таких доходів, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету  під час такої виплати, якщо інше не передбачене  нормами  міжнародних угод, які набрали чинності".

Виконання нерезидентом робіт по укладеному з позивачем договору (а.с 31 т.1) підтверджується актами виконаних робіт (т.1, а.с. 34, 35). Факт оплати виконаних робіт відображений позивачем у позовній заяві, відповідачем  - в акті перевірки (т.1 а.с. 49) та визнаний сторонами в процесі розгляду справи.

У позовній заяві позивач зазначає що відповідно до п.5.2.2. статті 2 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами  та державними цільовими фондами" контролюючий орган зобов"язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу  поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо вмотивоване рішення за скаргою  платника податків не надсилається платнику податків протягом  двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Наданими  відповідачем доказами підтверджується своєчасний розгляд скарги з врахуванням рішення про продовження строків її розгляду і представники позивача в засіданні суду визнали наведені відповідачем  обставини щодо своєчасного розгляду скарги позивача та погодились що дані обставини можуть не доказуватись перед судом. У суду не виникає сумнівів щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідач в обґрунтування правомірності оспорюваного за даним позовом повідомленя-рішення посилається на те що перераховані  нерезиденту кошти в оплату отриманих послуг вважаються доходами із джерелом їх походження з України, та підпадають під п. "в" ст.13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) - послуги типу "інжиніринг".

          З даними доводами відповідача суд не погоджується з врахуванням того, що згідно п.1.36 ст.1 Закону інжиніринг "це  надання  послуг  (виконання  робіт)  зі складання  технічних  завдань,  проведення наукових досліджень, складання  проектних  пропозицій,  проведення  техніко-економічних обстежень та   інженерно-розвідувальних   робіт   з    будівництва об'єктів,   розробка   технічної   документації,  проектування  та конструкторське опрацювання  об'єктів   техніки   і   технології, консультації   та   авторський   нагляд   під   час  монтажних  та пусконалагоджувальних робіт,  а також  консультації  економічного,

фінансового  або  іншого  характеру,  пов'язані з такими послугами (роботами)". Виконані нерезидентом для позивача роботи (послуги) не відносяться до зазначених у даному  пункті.

Посилання відповідача на лист комітету  Верховної Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності №06-10/597 від 15.09.199р. в якому надано визначення терміну "інжиніринг" не може бути враховане, оскільки

а)  відповідно до п.3 ст.21 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" №116/95ВР від 04.04.1995р. роз"яснення комітетів не мають статусу офіційного тлумачення;

б) роз"яснення надане в період, коли Закон не містив визначення терміну "інжиніринг", таке визначення внесене в Закон "Про оподаткування прибутку підприємств" Законом №349-IY  від 24.12.2002р. З врахуванням викладеного слід керуватись Законом  а не листом комітету.

Відповідач в обгрунтування правомірності рішення посилається також на те, що "резидент, що здійснює  на користь  нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, ... зобов"язаний утримувати податок з таких доходів за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх та за рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.".

Згідно п.18.1 ст.18 цього Закону "якщо міжнародним  договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору".

Між Україною і Королівством  Нідерландів 24.10.1995р. підписана Конвенція про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно.

Так, згідно ст. 7 цієї Конвенції: "Прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується лише у цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює комерційну діяльність у другій Договірній Державі через розташоване там постійне представництво...".

Відповідно до п.4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001р. №470, підставою для звільнення від оподаткування  доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо  це передбачено міжнародним договром, що підтверджують резидентство фірми "Прогрейн Євразія Б.В., а тому підприємство в даному випадку не мало право користуватися нормою міжнародного договору  про уникнення подвійного оподаткування, а саме, статтею 7 Конвенції.

          Вказані доводи відповідача не можуть бути враховані, оскільки п.4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001р. №470, встановлено, що підставою  для  звільнення  (зменшення)  від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання  нерезидентом з  урахуванням особливостей, передбачених  пунктами  5 і 6 цього Порядку,  особі,  яка  виплачує  йому  доходи,  довідки  (або її нотаріально засвідченої копії),  яка підтверджує,  що нерезидент  є резидентом країни,  з якою укладено  міжнародний  договір  (далі  - довідка),  а   також   інших   документів,  якщо  це  передбачено міжнародним договором. Отже,  правило щодо подання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідчені копії),  яка підтверджує, що нерезидент є резедентом країни з якою укладено  міжнародний  договір, діє в тому випадку, якщо це передбачено міжнародним договором.

          Укладеною між Україною та Королівством Нідерландів Конвенцією про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно не передбачено подання довідок на підтвердження того, що нерезидент є резидентом країни,  з якою укладено  міжнародний  договір.

         Крім того, відповідно до п.п. "й" п.13.1 ст.13 Закону об"єктом оподаткування є інші доходи від здійснення нерезидентом  (постійним  представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності  на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного зв"язку чи міжнародного інформаційного забезпечення".

Отримані нерезидентом від позивача доходи є компенсацією вартості виконаних робіт (наданих послуг), отже підпадають  під передбачений зазначеною вище нормою виняток.

Посилання відповідача на те, що зазначені доходи нерезидента слід розцінювати як передбачені цим же підпунктом "інші доходи від здійснення нерезидентом господарської діяльності на території України" не може бути враховане оскільки відповідач не навів нормативного обгрунтування підстав віднесення отриманої нерезидентом компенсації вартості виконаних робіт (наданих послуг) до інших доходів.

          Відповідно до п.п. 4.4.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000р.  "у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону,  або коли  норми  різних  законів  чи різних    нормативно-правових   актів   припускають   неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників  податків  або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як  платника  податків,  так  і  контролюючого  органу, рішення приймається на користь платника податків"

       Стаття 71 (п.2) КАС України   в адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок щодо доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності покладається    на   відповідача,   якщо   він   заперечує   проти адміністративного позову.

З врахуванням викладеного вище відповідач не доказів  правомірності   свого рішення, отже позов підлягає задоволенню, оспорюване за даним позовом рішення відповідача підлягає  визнанню недійсним.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об"єднаної державної податкової  інспекції  №0000092201/0/2934 від 12.12.2006р.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Агро", с.Жуки, Глобинського району, Полтавської області,  39025, код ЄДРПОУ 30864047 - 3 грн. 40 коп. судового збору.

                    Суддя                                                                      Тимошенко К.В.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі –з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

повний текст постанови складено 24.09.2007р.