ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/2330/24

2/0187/131/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2025 р.                                                селище Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Єрмолаєвої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ-ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

В С Т А Н О В И В:

25.12.2024 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява від директора ТОВ «КОЛЛЕКТ-ЦЕНТР» Марії Ткаченко до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, в якій представник позивача просить суд стягнути із відповідача на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ-ЦЕНТ» заборгованість за договором № 2111777594557 від 28.04.2024 у розмірі 47211,06 грн., а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.04.2021 між ТОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" та відповідачем був укладений договір № 2111777594557, відповідно до якого відповідачу було надано 3 900,00 грн. кредитних коштів. Відповідач зобов`язувався повернути використану суму в строк та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених в Кредитному договорі. Товариство належним чином виконало умови договору та надало кредитні кошти відповідачу.

01.12.2021 між ТОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" та ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" укладено договір відступлення права вимоги № 1-12, відповідно до якого ТОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" відступило на користь ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" права грошової вимоги щодо боржників, в тому числі до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 2111777594557.

В свою чергу, ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023, в тому числі за кредитним договором № 2111777594557.

В порушення умов договору відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав. Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором № 2111777594557 від 28.04.2021 становить 72 736,24 грн., з яких:

- 3 900,00 грн. – заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту);

- 68 836,24 грн. – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить сягнути заборгованість у розмірі 47 211,06 грн., з яких:

- 3 900,00 грн. – заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту);

- 43 311,06 грн. – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Крім того, просить стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн та 2422,40 грн. сплаченого судового збору.

Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 08.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» в позові просила розглядати справу за відсутності представника позивача. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Судом вживались заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, зокрема судом неодноразово за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача скеровувалась ухвала про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та додатками до неї. Поштові відправлення повернулись на адресу суду 31.01.2025 і 04.03.2025 із відміткою «за закінченням терміну зберігання». Відповідач відзив на позов не подав.

Згідно ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що 28.04.2021 між ТОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" та відповідачем був укладений кредитний договір № 2111777594557 в електронній формі, відповідно до якого відповідачу було надано 3 900,00 грн. кредитних коштів.

Відповідно до п.1.1, п.1.3 вказаного договору сума кредиту складає 3900,00 грн. Тип кредиту  - кредит. Строк кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту.

Відповідно до п. 1.4 договору, проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; починаючи з першого дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, процентна ставка збільшується на 1,64 % порівняно з попередньою процентною ставкою; починаючи з 15 дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з попередньою процентною ставкою; починаючи з 30 дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно з попередньою процентною ставкою.

Відповідно до п. 4.3. договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством у разі укладення електронного договору в якості підпису сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Згідно п. 4.4. договору підписуючи цей договір із застосуванням процедури підпису, зазначеної у п. 4. 3. цього договору, сторони усвідомлюють та підтверджують, що відповідно до ст. 639 та ст. 1055 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) цей договір укладений сторонами у письмовій формі з дотриманням всіх вимог діючого законодавства України щодо процедури укладення та підписання договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.

На обґрунтування заявлених вимог позивачем до позову додано копії договору про надання фінансових послуг № 2111777594557 від 28.04.2021; паспорт споживчого кредиту, повідомлення ТОВ «Фінансова компанія «Вей Фор Пей» про підтвердження переказу грошових коштів у розмірі 3900,00 грн. на картку, верифіковану під час укладення кредитного договору з ОСОБА_1 .

01.12.2021 між ТОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" та ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" укладено договір відступлення права вимоги № 1-12, відповідно до якого ТОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" відступило на користь ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" права грошової вимоги щодо боржників, в тому числі до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 2111777594557.

В свою чергу, ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023, в тому числі за кредитним договором № 2111777594557.

Відповідно до п.2.1 договору №10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках №1 та №3 до цього договору.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору №10-03/2023/01 про відступлення прав вимоги від 10.03.2023 року ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 72 736,24 грн., з яких:

Як вбачається з розрахунку заборгованості за відповідачем утворилась заборгованість за договором № 2111777594557 від 28.04.2021 становить 72 736,24 грн., з яких:

- 3 900,00 грн. – заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту);

- 68 836,24 грн. – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

При цьому, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить сягнути заборгованість у розмірі 47 211,06 грн., з яких:

- 3 900,00 грн. – заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту);

- 43 311,06 грн. – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ст. 1048 ЦК України, яка на підставі частини 2 ст. 1054 цього Кодексу застосовується до відносин за кредитним договором), передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Таким чином, відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до 625 ЦК України  боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами, якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не бажає погашати заборгованість по кредитному договору, то вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн., то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.

При вирішенні питання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1, пункту 1 ч. 3 ст.133 та ч. 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача суду надано: Договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 року, укладеного між ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" та Адвокатським об`єднанням "Лігал Ассістанс", прайс-лист послуг, заявка на надання юридичної допомоги № 119 від 01.11.2024, витяг з акту № 2 про надання юридичної допомоги від 29.11.2024.

Згідно частини четвертої статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначені суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру (Постанова від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Так, позивачем заявлена сума стягнення з відповідача на його користь витрат на правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн.

При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає, що розмір гонорару в 13 000,00 грн. є не обґрунтованим та завищеним.

Звертаючи увагу на те, що розгляд проводився в спрощеному провадженні, представник позивача не з`являвся до суду, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, розмір правової допомоги в сумі 13 000,00 грн. є неспівмірним від стягненої суми в розмірі 47 211,06 грн.

Суд звертає увагу на те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 30.09.2020р. по справі №201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення суми стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., вона буде об`єктивно відповідати вимогам співмірності, а тому вимога позивача підлягає частковому задоволенню, а вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.76-81,89,141,258-259,263-265,268,273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1  про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1  , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306, м. Київ, 01133) заборгованість за договором № 2111777594557 від 28.04.2021 у розмірі 47 211,06 грн. (сорок сім тисяч двісті одинадцять грн. 06 коп.), яка складається з наступного: 3 900,00 грн. – заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 43 311,06 грн. – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Стягнути з ОСОБА_1  , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306, м. Київ, 01133) судові витрати у розмірі 7422,40 грн (сім тисяч чотириста двадцять дві грн. 40 коп.), що складаються із судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.) та витрат на професійну правову допомогу у розмірі 5000 грн. (п`ять тисяч грн.) 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В. О. Говоруха