Справа № 639/1544/25

Провадження № 3/639/583/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2025 року                м. Харків

Суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Мілов Д. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріал про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працював начальником Територіального центру контролю якості речового майна Східного регіону, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи 02.11.2022 звільненим з посади начальника Територіального центру контролю якості речового майна Східного регіону (далі - Територіальний центр), будучи відповідно до п. п. г п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб?єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам п. 2-7 р. XIII «Прикінцеві положення» вказаного Закону несвоєчасно а саме: 27.12.2024 о 11.01, подав без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну за 2022 рік (далі - щорічна декларація за 2022 рік), чим вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Згідно з п. 2 положення про Управління контролю якості, встановлено, що Управління є органом військового управління, у безпосередньому підпорядкуванні якого перебувають Територіальні центри контролю якості речового майна.

Згідно з ч. 12 ст. 6 Закону України «Про військовий обов?язок та військову службу» військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов?язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов?язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов?язків згідно із законодавством. Наказом тимчасово першого заступника Міністра оброни № 53 від 21.04.2017 ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Територіального центру.

Відповідно до п. п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв?язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, особовий склад штатних військово-лікарських комісій є суб?єктами, на яких поширюється дія цього Закону. Згідно з ч. 7 ст. 45 Закону № 1700-VII суб?єкти декларування з числа військовослужбовців Державної прикордонної служби України, Державної служби спеціального зв?язку та захисту інформації України, Управління державної охорони України, Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також поліцейських поліції особливого призначення, які під час дії воєнного стану залучені до ведення бойових дій у порядку, визначеному частиною четвертою статті 24 Закону України "Про Національну поліцію" (крім суб?єктів декларування із числа військовослужбовців, зазначених у пунктах 1-5 цієї частини), зобов?язані подати визначені цією статтею декларації не пізніше 90 календарних днів з дня настання першої з таких обставин - припинення або скасування воєнного стану чи звільнення з військової служби (служби в поліції).

Дія цієї частини не поширюється на суб?єктів декларування з числа військовослужбовців:

1. які проходять військову службу на посадах міністрів, заступників міністрів, керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади та їх заступників, на інших посадах в апаратах міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів системи правосуддя або які відряджені на такі посади;

2.які входять до складу військово-лікарських комісій, лікарсько-льотних комісій або відряджені до них;

3.які проходять службу у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки або відряджені до них (крім осіб рядового складу підрозділів охорони відповідних центрів);

4. які здійснюють (беруть участь у здійсненні) підготовку, організацію, проведення закупівель товарів, робіт та послуг відповідно до Закону України "Про оборонні закупівлі", Закону України "Про публічні закупівлі" або інших актів законодавства у сфері публічних (оборонних) закупівель, укладення договорів (контрактів), контроль за якістю товарів, робіт та послуг оборонного призначення, у тому числі; Таким чином, ОСОБА_1 , будучи військовою посадовою особою, є суб?єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов?язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII суб?єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов?язані подавати декларацію відповідно до цього Закону. Приміткою до ст. 172-6 КУпАП встановлено, що суб?єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов?язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону (в редакції, яка діяла до внесення змін на підставі Закону України від 20.09.2023 № 3384-IX) особи, які припинили діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3, зобов?язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Відповідно до п. 1 ч. 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 23.07.2021 № 449/21, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Згідно з п. 2-7 р. XIII «Прикінцеві положення» Закону № 1700-VII встановлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» набрав чинності 12.10.2023. Так, ОСОБА_1 , 27.12.2024 о 11.01 подав щорічну декларацію за 2022 рік, шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Гіперпосилання на декларацію в Єдиному державному реєстрі осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування: https://public.nazk.gov.ua/documents/a9d0c810-7680-4391-95ff-22916c345789.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 щорічну декларацію за 2022 рік, (яку відповідно до п. 2-7 р. XIII «Прикінцеві положення» Закону № 1700-VII - не пізніше 31.01.2024) подав 27.12.2024, тобто несвоєчасно.

Згідно з абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII правопорушення, пов?язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Склад вказаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов?язкового елементу об?єктивної сторони, в той час як обов?язковим елементом об?єктивної сторони формального складу завжди є діяння.

Частиною 1 ст. 65-1 Закону № 1700-VII встановлено, що за вчинення корупційних або пов?язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , будучи 02.11.2022 звільненим з посади начальника Територіального центру контролю якості речового майна Східного регіону, будучи згідно з п. п. г п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» суб?єктом, на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно, а саме: 27.12.2024 о 11.01, без поважних причин подав щорічну декларацію за 2022 рік, шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції. Таким чином, ОСОБА_1 не виконав вимоги п. 2-7 р. XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», у зв?язку з чим вчинив адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, визнав у повному обсязі, фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення не оспорював.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до таких висновків.

Положення чистин 1, 2 статті 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Приписами статті 280 КУпАП визначено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити у судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти законне та мотивоване рішення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних та досліджених під час судового розгляду доказів, а саме:

-змістом протоколу про адміністративне правопорушення №116 від 05.03.2025 року, який складено стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП;

-витягом з положень про 7-е управління ДСР НП України;

-довідкою від 05.03.2025;

-довідкою від 05.03.2025;

-повідомленням Північного відділу з питань запобігання та виявлення корупції з додатками;

-витягом з наказу № 225 від 20.10.2022 року;

-витягом з наказу № 294 від 02.11.2022 року;

-функціональними обов`язками начальника Територіального центру контролю якості речового майна Східного регіону ;

-витягом з наказу №53 від 21.04.2017 року;

-наказом № 654 від 21.12.2019 року;

-положеннями про Управління контролю якості;

-декларацією за 2022 рік;

-письмовими поясненнями ОСОБА_1 .

Вищевказані докази є належними та допустимими доказами по справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких суд встановлює наявність події адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тобто несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

У відповідності до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, наявність обставини, що пом`якшує відповідальність – щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, у зв`язку з чим суд вважає можливим накласти на порушника ОСОБА_1 адміністративне стягнення за санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у виді штрафу на користь держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є необхідним та достатнім стягненням для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Окрім цього, з ОСОБА_1 на користь держави, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605, 60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 251, 252, 268, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадянин, що дорівнює 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок (отримувач коштів ГУК Харків обл/МТГ Харкiв/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA558999980313030106000020649, код класифікації доходів бюджету 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Д. В. Мілов