Справа № 346/6743/24

Провадження № 3/346/179/25

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

18 березня 2025 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Калинюк О. П., розглянувши матеріали, які надійшли від Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,

за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 252266 від 15.12.2024 року вказано, що того дня о 17 год. 20 хв. на автозаправній станції «Автоплюс» в м. Коломия, проспект Грушевського, буд. 94, Івано-Франківської області, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, ображав та чіплявся до громадян, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що провадження у справі підлягає закриттю з таких міркувань.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Положення КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності.

Реалізація цього принципу тісно пов`язана із інститутом звільнення від неї. Адміністративна відповідальність має подвійну мету - захист правопорядку і виховання громадян у дусі поваги до закону та правил співжиття. Зазначену мету можна конкретизувати через дві основні функції адміністративної відповідальності.

Перша з них, репресивно-каральна (або штрафна) полягає в тому, що адміністративна відповідальність є, по-перше, актом відплати держави щодо правопорушника, а, по-друге, засобом, який попереджає нові правопорушення.

Друга функція, запобіжно-виховна, тісно пов`язана з попередньою. Вона покликана забезпечити формування в адресатів адміністративно-правових норм мотивів, які б спонукали їх дотримуватись вимог законів, поважати права і законні інтереси інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Cтаття 247 КУпАП, чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії. Після виключення провадження втрачається можливість здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це дає підстави стверджувати про відсутність у судді необхідності з`ясовувати і встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття справи.

Так, пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. А за логічним тлумаченням абзацу першого статті 247 КУпАП встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні. Відповідно поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями. Прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення 15.12.2024 року

Судом неодноразово вживалися заходи щодо належного повідомлення особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Однак, ОСОБА_1 , участь якого згідно з положеннями ч. 3 ст. 268 КУпАП є обов`язковою при розгляді даної категорії справ, повторно в судові засідання не з`явився.

Таким чином, 15.03.2025 року закінчилися строки, передбачені ст. 38 КУпАП, тому провадження по справі підлягає закриттю.

На підставі наведеного та, керуючись ст.ст. 33, 221, 38, 247 п.7, 284, 288-290, 294 КУпАП

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення  ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний сул Івано-Франківської області.

Суддя: Калинюк О. П.