Справа № 212/148/25

2/212/1196/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

19 березня 2025 року                                 м. Кривий Ріг     

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Пустовіт О.Г., за участю секретаря судового засідання Голуб О.В., за відсутності учасників справи та без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувальних технічних засобів, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

07 січня 2025 року, через систему «Електронний суд», позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі  - позивач, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі- відповідач) в якому просить стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором у розмірі 110 151,00 гривень, а також судові витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 06 березня 2024 року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір про надання кредиту, яку відповідач 06.03.2024 року прийняла і ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило їй через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор, тому 06.03.2024 року між «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 490805-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме одноразовим ідентифікатором. За умовами договору відповідач отримав від позичальника грошові кошти у розмірі 30 000,00 гривень, зі сплатою плати за користування кредитом. ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконав, надав відповідачу грошові кошти у визначеному договором розмірі шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , котрий позичальник вказала в особистому кабінеті. Відповідач не виконала зобов`язання за Договором, у зв`язку з чим станом на 26.11.2024 року утворилася заборгованість в сумі 110 151,00 гривень, у тому числі заборгованість за тілом кредиту 30 000,00 гривень, заборгованість по процентах у розмірі 78 637,02 гривень, заборгованість по комісії у розмірі 1513,98 гривень, яку Позивач просить стягнути з відповідача на його користь, а також сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.

Ухвалою судді від 23 січня 2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судовий розгляд. Також витребувано, за клопотанням представника позивача, з Акціонерного товариства  «ПриватБанк» докази.

       05 лютого 2025 року представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

       Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

       Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи була повідомлена, відзив на позов не надала, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у її відсутність від неї не надходило, у зв`язку з чим, відповідно до положень ч. 8 ст. 178, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

       За відсутності учасників справи у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

       Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

       Судом встановлено, що через особистий кабінет на сайті кредитодавця 06.03.2024 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» договір № 490805-КС-002 про надання кредиту, за умовами якого «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 20 000,00 гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісії у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів.

       Строк кредиту 24 тижні, процентна ставка в день 1,14874498 знижена, стандартна процентна ставка 2,0000000%, комісія за надання кредиту 3000,00 грн., термін дії договору до 21.08.2024 року, орієнтована загальна вартість наданого кредиту 51 960,00 грн., орієнтована реальна річна процентна ставка 9127,54 % (п. 2.3-2.10 договору).

       Відповідно до п. 2.11 Договору протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно Графіку платежів.

       Також, 06.03.2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА»  та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 490805-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 10 000,00 грн.

       З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що заборгованість за договором про надання кредиту № 490805-КС-002 від 06.03.2024 року станом на 26 листопада 2024 року становить 110 151,00 гривень, у тому числі заборгованість за тілом кредиту 30 000,00 гривень, заборгованість по процентах у розмірі 78 637,02 гривень, заборгованість по комісії у розмірі 1513,98 гривень.

       Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

       У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

       Відповідно до частини 3статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

       Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

       Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6статті 11 вказаного Закону).

       Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12статті 11 Закону № 675-VIII.

       Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

       Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

       Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

       Згідно ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

       Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

       Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

       За змістомст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

       Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

       За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

       Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст.625 ЦК України).

       Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

       Верховний Суд в Постанові від 12.01.2021 року по справі № 524/5556/19 також підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині.

       У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

       Так, укладення договору в електронній формі між сторонами підтверджується Візуальною формою послідовності дій Клієнта  ОСОБА_1 , а також ознайомлення відповідача з усіма істотними умовами отримання кредиту, встановленими договором, підписаним сторонами, а отже у відповідності до приписів статей 6, 627 ЦК України та статей 11,12 Закону України «Про електронну комерцію», укладений між позивачем та відповідачем електронний договір № 490805-КС-002 від 06.03.2024 року вважається таким, що прирівнюється до договору у письмовій формі.

       Позивач своєчасно та в повному обсязі виконав зобов`язання за договором № 490805-КС-002 від 06.03.2024 року про надання кредиту, перерахувавши 25.02.2024 року відповідачу на її картковий рахунок грошові кошти у розмірі 20 000,00 гривень, що підтверджується відповідною інформаційною довідкою № 135/01 від 03.01.2025 року.

       Також, за умовами додаткової угоди № 1 до договору № 490805-КС-002 від 06.03.2024 року про надання кредиту, позивач перерахував 06.03.2024 року відповідачу на її картковий рахунок грошові кошти у розмірі 10 000,00 гривень, що підтверджується відповідною інформаційною довідкою № 148/47.1 від 03.01.2025 року.

       Перерахування коштів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» на картковий рахунок ОСОБА_1 у загальному розмірі 30 000,00 грн. 06.03.2024 року, а також належність карткового рахунку саме відповідачу, також підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 за період з 06.03.2024 року по 21.08.2024 рік, наданою за ухвалою суду АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 18.02.2025 року № 20.1.0.0.0/4-250211/47004-БТ.

       Відповідач зобов`язання за кредитним договором щодо внесення щомісячного платежу належним чином не виконувала, внаслідок чого виникла заборгованість.

       З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що надані Позивачем докази підтверджують укладення між «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 договору кредиту, отримання Відповідачем позичених грошових коштів та їх неповернення Позивачу, тобто невиконання Відповідачем умов, укладеного договору позики, а також нарахований Позивачем відповідно укладеного договору борг у розмірі 110 151,00 гривень, у тому числі заборгованість за тілом кредиту 30 000,00 гривень, заборгованість по процентах у розмірі 78 637,02 гривень, заборгованість по комісії у розмірі 1513,98 гривень.

       Отже, підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованість за кредитним договором.

       Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в сумі 2422,40 гривень.

       Керуючись ст. 6, 207, 252-258, 261, 267, 512, 514, 525-526, 530, 611, 626-629, 634, 639, 1050, 1054, 1077, 1079, 1082 ЦК України, ст. 2, 11, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 263-265,268,273, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

       Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити.

       Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором № 490805-КС-002від 06 березня 2024 року у розмірі 110 151,00 грн. (сто десять тисяч сто п`ятдесят одна гривня).

       Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА»   судові витрати зі сплати судового зборуу розмірі 2422,40 грн. ( дві тисячі чотириста двадцять дві гривні).

       Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

       Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

       Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

       Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

       У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

       Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411.

       Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

       Повне судове рішення складено та підписано без проголошення 19 березня 2025 року.

                Суддя:                                 О. Г. Пустовіт