справа №176/1276/24

провадження №2/176/455/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       19 березня 2025 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді . Волчек Н.Ю.,

з участю секретаря с/з Коваленко О.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 119055,65 грн. та судових витрат по справі.

Позовні вимоги мотивує тим, що 27.05.2021р. між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №4113105. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 3000 грн. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. 06.01.2021р. між позичальником, яким є ОСОБА_1 та ТОВ «Слон кредит» був укладений договір про надання споживчого кредиту №469636, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 36875,00 грн., а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 06.07.2023р. та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та строки, визначеними кредитним договором. Товариство належним чином виконало свої зобов`язання за Договором кредиту, надавши Позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору кредиту, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви.

16.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 16/12-2021-43, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про споживчий кредит № 4113105 від 27.05.2021 р., що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі за Договором про споживчий кредит № 4113105 від 27.05.2021 р., що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

26.11.2021 року між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 26-11/2021, відповідно до якого ТОВ «Слон кредит» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Договорами кредиту, у т.ч. за Договір про надання споживчого кредиту № 469636 від 06.01.2021 р., що укладений між ТОВ «Слон кредит» та позичальником , яким є ОСОБА_1 .

У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, в тому числі за Договір про надання споживчого кредиту № 469636 від 06 січня 2021 року, що укладений між ТОВ «Слон кредит» та позичальником , яким є ОСОБА_1 .

Враховуючи положення ст.ст. 514, 516 ЦК України, згідно з якими до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, а заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом, позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги за: Договором про споживчий кредит № 4113105 від 27 травня 2021р.; Договором про надання споживчого кредиту № 469636 від 06 січня 2021р.

Загальний розмір заборгованості за Кредитним договором № 4113105 від 27 тарвня 2021 р., що підлягає стягненню станом на 08.04.2024 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 23955,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3000,00 грн.;заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 20625,00 грн.; заборгованість за процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0,00 грн. заборгованість з комісії - 330,00 грн.

Загальний розмір заборгованості за Кредитним договором № 469636 від 06 січня 2021 р., що підлягає стягненню станом на день підготовки позову відповідно до розрахунку заборгованості, становить 95100,65 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 34537,12 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 46327,62 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками згідно Договору кредиту - 14235,91 грн., нараховані 3% річних - 0,00 грн.; втрати від інфляції - 0,00 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просить стягнути з відповідача, ОСОБА_1 , на свою користь заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 119055,65 грн.

Заочним рішенням суду від 06 грудня 2024 року позов ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.

09 січня 20254 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про перегляд заочного рішення.

Ухвалою суду від 15 січня 2025 року заяву ОСОБА_1 задоволено, скасовано заочне рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2024 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

05 лютого 2025 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшлов відзив на позовну заяву у якому зазначає, що  06 січня 2021 року між ним та ТОВ «Слон кредит» було укладено договір про надання споживчого кредиту № 469636 відповідно до якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 36 875,00 грн, зі сплатою процентів, строк кредиту 911 днів, термін повернення 06.07.2023. Відповідно до п. 2.1. договору, кредит видається в сумі 29 500 грн. на користь споживача, а решта 7 375 грн. оплата виконання зобов`язань споживача зі сплати процентів за перший день користування кредитом. Тому фактично отримав 29 500 грн. Пунктом 1.5.договору кредиту передбачено, що відсоткова ставка за договором є фіксованою, а розмір відсоткової ставки за кредитом залежить від періоду її встановлення та складає: за перший день користування кредитом (включно)-25% день (9125 % річних); за усі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно ) й до кінця строку надання кредиту - 85%річних.

Як зазначено в позовній заяві, 26 листопада 2021 між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 26-11/2021, відповідно до якого ТОВ «Слон кредит» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за договорами кредиту, у тому числі, за договором про надання споживчого кредиту № 46963 від 06 січня 2021 року, що укладений між ним та ТОВ «Слон кредит». Також 27 травня 2021р. між ним та ТОВ «Мілоан» укладено договір про споживчий кредит № 4113105 відповідно до якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 3000,00 грн. 16 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №16/12-2021-43, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про споживчий кредит № 4113105 від 27 травня 2021 року. У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі за Договором про споживчий кредит № 4113105 від 27 травня 2021 р., що уклали ТОВ «Мілоан» та відповідач. 26 листопада 2021 року між Т ОВ «Слон кредит» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 26-11/2021, відповідно до якого ТОВ «Слон кредит» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Договорами кредиту, у т.ч. за Договір про надання споживчого кредиту № 469636від 06 січня 2021р., що укладений між ТОВ «Слон кредит» та позичальником , яким є відповідач. В подальшому 10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр» по вищезазначеним договорам. Так, відповідач зазначає, що в законодавстві відсутні обмеження щодо можливості відступлення права вимоги за договором факторингу щодо майбутніх вимог. За цим договором фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх грошових зобов`язань за договорами про надання фінансових послуг, право вимоги за якими передається. Отже, ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Мілоан» продали ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до ОСОБА_1 виключно в частині станом на 26 листопада 2021 року та 16 грудня 2021р. Таким чином вважає, що ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Мілоан» передали ТОВ «Вердикт Капітал», а останній в свою чергу передав ТОВ «Коллект центру» право грошової вимоги виключно в частині заборгованості на дату такої передачі таким чином безпідставні усі нарахування, які нараховані після такої передачі. Враховуючи наведене, просить позов задовольнити частково, відмовити позивачу у задоволенні вимог в частині стягнення боргу нарахованого після відступлення права вимоги.

17 лютого 2025 року від представника позивача ТОВ «Колелкт Центр» Ткаченко М.М. надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої просять відзив відповідача на позов про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення з наступних підстав. Так, відповідач не заперечує факт укладання договорів, отримання грошових коштів та виникнення зобов`язань між сторонами. Позичальник зобов`язався повернути. використану суму в строк, обумовлену у договорі. Звертає увагу на те, що заборгованість та відсотки за наданими кредитами було здійснено у погоджений та визначений сторонами період. Отже, розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір розумним та справедливим. З огляду на вищевикладене, оскільки. фінансова установа, правонаступником якої за договором факторингу та відступлення права вимоги є позивач, виконала всі передбачені кредитним договором умови щодо надання відповідачу кредитних коштів, а останній за укладеним договором вказані грошові кошти отримав, однак свої зобов`язання щодо їх повернення відповідно до умов договору не виконав, хоча таку можливість мав, але без поважних причин цього не зробив, можна дійти до висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт порушення (прострочення) відповідачем взятих на себе зобов`язань за вказаним кредитним договором, а отже вимога позивача про стягнення заборгованості за основною сумою боргу кредиту та заборгованості за відсотками ґрунтується на вимогах закону, а відтак підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, 27 травня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 4113105З. Також посилаються на розділ 5 Договору, який містить застереження такого змісту : «Позичальник підтверджує що до укладання Договору уважно ознайомився з текстом Кредитного договору та Правилами, а також отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України». Дане застереження засвідчене особистим електронним підписом відповідача вчиненим одноразовим ідентифікатором, що беззаперечно підтверджує факт ознайомлення відповідача з усіма умовами та Правилами отримання та користування кредитними коштами. Враховуючи наведене, представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Щодо договору про споживчий кредит № 4113105 від 27 травня 2021 року.

Судом встановлено, що 27.05.2021р. між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 4113105. (а.с.6-12).

Згідно з п. 1.2. Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 3000 грн. Відповідно до п. 1.3 Строк кредиту 30 днів, з кінцевим терміном повернення 27 травня 2021 року, зі сплатою комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом.

Відповідно до пункту 2.1 договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Згідно з пунктом 3.3.2 договору позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користуванням кредитом, а також інші платежі передбачені цим Договором у порядку, строки та терміни, передбачені пунктами 1.1 - 1.6 та пунктом 2.4 цього договору.

Положеннями пункту 2.3.1.1 договору сторони визначили пролонгацію на пільгових умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі - Правила), що розміщені на вебсайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) за посиланням https://miloan.Ua/s/documents і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т. ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Встановлено строк продовження кредитування на 3 дні зі сплатою комісії 3 % від суми поточного залишку кредиту, на 7 днів зі сплатою комісії 5,00 % від суми поточного залишку кредиту, на 15 днів зі сплатою комісії 10 % від суми поточного залишку кредиту.

Згідно з пунктом 6.1 договору, цей кредитний договір укладений в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (пункт 6.5. договору).

Згідно з пунктом 7.1 договору цей договір, що складається із Правил та індивідуальної частини (з додатками №1 та № 2) набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у пункті 2.1. цього договору, і діє до повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Додатком № 1 до договору є графік платежів за договором про споживчий кредит від 27 травня 2021 року. (а.с.10)

Додатком№ 2 до договору про споживчий кредит від 27 травня 2021 року є паспорт споживчого кредиту № 4113105, яким визначено інформацію щодо умов кредитування.(зворот. а.с.11-12)

Зі змісту довідки про ідентифікацію, за підписом генерального директора ТОВ № 4113105, ідентифікований ТОВ "Мілоан". Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор L19002, дата відправки ідентифікатора позичальнику 27 травня 2021 року, номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор 380662894966 (а. с. 17).

На підтвердження факту отримання грошових коштів ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 4113105 від 27 травня 2021 року, позивачем надано платіжне доручення № 47287564 від 27 травня 2021 року про перерахування коштів відповідачу на суму 3 000,00 грн. картка № НОМЕР_1 (а.с. 17 зворот).

16 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 16/12-2021-43, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про споживчий кредит № 4113105 від 27 травня 2021 р., що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . (а.с. 2-26) У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, в тому числі за Договором про споживчий кредит № 4113105 від 27 травня 2021 р., що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .(в.с 36-38)

       Щодо договору про надання споживчого кредиту № 469636 від 06 січня 2021 року.

06 січня 2021 року між позичальником, яким є ОСОБА_1 та ТОВ «Слон кредит» укладений договір про надання споживчого кредиту №469636. (а.с. 12-15)

Згідно з п. 1.3. Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 36875,00 грн. Відповідно до п. 1.4. Строк кредиту 911 днів, з кінцевим терміном повернення 06 липня 2023 року.

Пунктом 1.5. Договору, передбачено умови нарахування та тип процентної ставки за кредитом.

Відповідно до п. 3.1. Договору, нарахування процентів за Договором здійснюється в межах строку надання кредиту, визначеного у п. 1.4. Договору, на залишок заборгованості за кредитом, що вказаний в графіку платежів, виходячи з припущення, що споживач виконає свої зобов`язання на умовах та в строки, передбачені договором.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році.

Додатком № 1 до кредитного договору сторонами було погоджено графік платежів. (зворот. а.с. 16)

Перед укладанням кредитного договору відповідача було ознайомлено з умовами кредитування, про що свідчить підписаний відповідачем власноручно паспорт споживчого кредиту від 06 січня 2021 року. (зворот. а.с.15-16)

Згідно платіжного доручення № 4219 від 06 січня 2021 року, згідно договору № 469636 від 06 січня 2021 року ТОВ «Слон Кредит» було перераховано на картковий рахунок ОСОБА_1 кошти в сумі 29500 грн. (а.с.118)

Таким чином, ТОВ «Слон Кредит» належним чином виконало свої зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту № 469636 від 06 січня 2021 року, надавши позичальнику грошові кошти, в порядку визначеному договором.

26 листопада 2021 року між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 26-11/2021, відповідно до якого ТОВ «Слон кредит» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Договорами кредиту, у т.ч. за Договір про надання споживчого кредиту № 469636 від 06 счня 2021 р., що укладений між ТОВ «Слон кредит» та позичальником , яким є ОСОБА_1 . (а.с.29-31).

У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, в тому числі за Договір про надання споживчого кредиту № 469636 від 06 січня 2021 року, що укладений між ТОВ «Слон кредит» та позичальником, яким є ОСОБА_1 . (а.с.36-38)

       Враховуючи положення ст.ст. 514, 516 ЦК України, згідно з якими до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, а заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом, позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги за:

       Договором про споживчий кредит № 4113105 від 27 травня 2021р.;

       Договором про надання споживчого кредиту № 469636 від 06 січня 2021р.; що підтверджується також реєстрами боржників та актами приймання-передавання реєстру боржників. (а.с.34,35)

       Загальний розмір заборгованості за Кредитним договором № 4113105 від 27 травня 2021 року, що підлягає стягненню станом на 08 квітня 2024 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 23955,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3000,00 грн.;заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 20625,00 грн.; заборгованість за процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0,00 грн. заборгованість з комісії - 330,00 грн. (а.с. 23)

Загальний розмір заборгованості за Кредитним договором № 469636 від 06.01.2021 р., що підлягає стягненню станом на 08 квітня 2024 року становить 95100,65 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 34537,12 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 46327,62 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками згідно Договору кредиту - 14235,91 грн., нараховані 3% річних - 0,00 грн.; втрати від інфляції - 0,00 грн., що підтверджується розрахунками заборгованості в матеріалах справи. (а.с. 22)

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно з вимогами ст. ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).

Законом України "Про електронну комерцію" N 675-VIII від 03 вересня 2015 року встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно з абз. другим частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З огляду на те, що факт підписання сторонами кредитного договору та отримання відповідачем грошових коштів не спростований, то суд вважає вказаний договір укладеним і що між сторонами досягнуто згоди стосовно всіх істотних умов вказаного договору, який оформлений сторонами в електронній формі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Доказів того, що відповідач був належним чином повідомлений про відступлення прав грошової вимоги за договором №4113105 від 27 травня 2021 року, договору № 469636 від 06 січня 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал», а в подальшому ТОВ «Коллект Центр» позивачем не надано.

Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 6 лютого 2019 року в справі N 361/2105/16-ц.

Таким чином, ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язань за вищезазначеними договорами перед новим кредитором ТОВ «ФК «Коллект Центр» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договорами або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до наданого позивачем до позовної заяви розрахунку заборгованості до кредитного договору № 469636 від 06 січня 2021 року, заборгованість відповідача за цим договором станом на 26 листопада 2021 року становить 47888,90 грн. з яких заборгованість за основним зобов`язанням 34537,12 грн. заборгованість за нарахованими процентами 13351,17 грн. (а. с. 20).

Зазначені обставини не спростовані відповідачем належними і допустимими доказами.

Ураховуючи наведене, вимога ТОВ «Коллект Центр» у частині стягнення з відповідача 34537,12 грн. заборгованості за основним зобов`язанням та 13351,77 грн. за нарахованими процентами є доведеною.

Відповідно до наданого позивачем до позовної заяви розрахунку заборгованості до кредитного договору № 4113105 від 27 травня 2021 року, заборгованість відповідача за цим договором станом на 16 грудня 2021 року становить 13455,00 грн. з яких заборгованість за основним зобов`язанням 3000,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами 10125,00 грн., заборгованість за комісією – 330,00 грн (а. с. 21).

Зазначені обставини не спростовані відповідачем належними і допустимими доказами.

Ураховуючи наведене, вимога ТОВ «Коллект Центр» у частині стягнення з відповідача 13455,00 грн. за кредитним договором № № 4113105 є доведеною.

       Щодо вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.

       За положеннями статтей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

       Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

       З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

       Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ «Коллект Центр» просить стягнути з відповідача 23955,00 грн., з яких: 3000,00 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 10125,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення прав вимог, 10500 грн – заборгованість за відсотками станом на 10 січня 2023 року, комісії в ромірі 330,00 грн.

Також, ТОВ «Коллект Центр» просить стягнути з відповіда 80864,74 грн, з яких : 34537,12 грн – заборгованість по основній сумі боргу, 13351,77 грн – заборгованість за відсотками на таду відступлення прав вимог ( 26 листопада 2021 р.), нараховані відсотки за кредитним договором станом на 10 січня 2023 року – 32975,85 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі N 444/9519/12 сформовано правову позицію, згідно до якої кредитодавець відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі N 910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за "користування кредитом", так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як ст. 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом").

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Встановлені ст. 625 ЦК України проценти підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Суд враховує, що за договором факторингу було відступлено первісним кредитором новому кредитору саме заборгованість за кредитним договором № 469636, яка виникла станом на 26 листопада 2021 року та за договором № 4113105, яка виникла станом на 16 грудня 2021 року. При цьому, заміна сторони у кредитному договорі не відбувалась, новий кредитор набув саме право вимоги від боржника виконання зобов`язання у відповідній сумі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ТОВ «Колект Центр» вправі вимагати від відповідача сплати заборгованості за відсотками за користування кредитом згідно договорів № 469636 від 06 січня 2021 року, та № 4113105 від 27 травня 2021 року, яка нарахована первісним кредитором ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Мілоан», станом на дату відступлення ним права вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» (яке в свою чергу відступило права вимоги ТОВ «Колект Центр»).

Нарахувавши відсотки за користування кредитом після отримання прав вимоги від первісного кредитора, ТОВ «Вердикт Капітал»  вийшло за межі узгодженого сторонами кредитного договору строку. При цьому, отримавши право вимоги до відповідача ще у 2021 році, ТОВ «Вердикт Капітал» не вчинило дій щодо повернення боргу, а продовжило строк кредитування на власний розсуд, що призвело до нарахування непропорційно великої суми вартості кредиту. Такий механізм, на переконання суду, не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Таким чином, з огляду на зазначене, оскільки відповідач умови вказаного кредитного договору належним чином не виконував, право вимоги за цим договором перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги.

Як зазначає Європейський суд з прав людини в своїй усталеній практиці, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Щодо стягнення судових витрат, судом встановлено таке.

Відповідно до ст. 133 ПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно із ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 25 000 гривень, які підтверджуються договором про надання правової допомоги № 02-01/2023 від 02 січня 2023 року, заявкою про надання юридичної допомоги № 700 від 01.03.2024 р., витягом з акту № 4 про надання юридичної допомоги від 08.03.2024 р.

Як вбачається з матеріалів справи, вона не є складною, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін. З цього слідує висновок про те, що дана справа не відноситься до категорії складних справ і складання позовів та клопотань у своїй більшості є подібними, оскільки не потребують проведення додаткових розрахунків.

За таких обставин, суд вважає, що відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, обґрунтованою та пропорційною сумою витрат на правову допомогу, яка була надана у даній справі є 10 000 грн.

       Судові витрати позивача по сплаті судового збору становлять 3028 гривні, згідно платіжної інструкції №0429950047 від 26.04.2024 р.

Враховуючи те, що позов задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1560,19 грн, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 133,141, 247, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

                                               У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, б. 3 офіс 306, заборгованість:

за кредитним договором № 4113105 від 27 травня 2021 року, станом на 16 грудня 2021 року, у розмірі 13455,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3000,00 грн.; заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги – 10125,00 грн.; заборгованість з комісії - 330,00 грн.

за кредитним договором № 469636 від 06 січня 2021 року, у розмірі 47888,89 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 34537,12 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги – 13351,77 грн..

В задоволенні іншої частини позовних вимог, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, б. 3 офіс 306 судовий збір у розмірі 1560,19 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, б. 3 офіс 306 витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області                                                         Н.Ю. ВОЛЧЕК