Справа № 602/1200/24

Провадження № 2/602/95/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

"18" березня 2025 р.                                                        м. Ланівці

Лановецький районний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Наумчука В.А., за участі секретарів судового засідання Майхрук Н.М., Данилюк Н.Ф,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат за регламентною виплатою,-

в с т а н о в и в:

Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ або позивач) через свого представника адвоката Лисенка М.П. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми відшкодування шкоди в порядку регресу.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що 27.06.2023 в м. Київ по вул. Садова, 36 мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі у тексті - ДТП) за участю автомобіля ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки LINCOLN MKZ, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Відповідача було визнано винним у вчиненні ДТП, що підтверджується постановою Дарницького районного суду м. Києва від 25 липня 2023 року у справі № 753/11477/23. В результаті ДТП автомобіль марки LINCOLN MKZ, д.н.з. НОМЕР_2 , зазнав механічних пошкоджень. Потерпіла ОСОБА_2 повідомила про страховий випадок та звернулася до МТСБУ з метою отримання страхового відшкодування, оскільки на дату скоєння цієї пригоди транспортний засіб ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , не був застрахований, та його власник не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. На підставі наданих потерпілою особою документів та оцінки завданих збитків позивачем було виплачено ОСОБА_2 суму страхового відшкодування в розмірі 160 000,00 грн.

Посилаючись на викладене, а також у зв`язку з тим, що відповідач не відшкодував завданої шкоди у добровільному порядку, позивач просить стягнути на його користь з відповідача, як винуватця ДТП, у порядку регресу суму шкоди в загальному розмірі 161 780,00 грн, що складається з суми відшкодування шкоди в порядку регресу, пов`язаних з регламентною виплатою у розмірі 160 000,00 грн та суми вартості послуг експерта у розмірі 1 780,00 грн.

Ухвалою суду від 13.01.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 11 лютого 2025 року.

Ухвалою суду від 11.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18 березня 2025 року.

Представник позивача МТСБУ в судове засідання не з`явився, хоч належним чином повідомлений про місце, дату і час судового розгляду, однак через підсистему «Електронний суд» направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, проти постановлення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, не повідомив суд про причини неявки в судове засідання та не подав відзиву на позов.

Статтею 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до статті 281 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою «Заочний розгляд справи» ЦПК України.

Ураховуючи те, що відповідач, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, повторно не з`явився у судове засідання, про причини своєї неявки суду не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, то керуючись ст. 280, 281 ЦПК України суд постановив провести заочний розгляд цієї справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно зі частиною другою статті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідив та оцінив письмові пояснення позивача у позовній заяві, інші матеріали справи, докази, які у них містяться, встановив фактичні обставини і відповідні спірні правовідносини та дійшов наступних висновків.

Встановлено, що 27.06.2023 о 19 годині 35 хвилини в м. Києві на вул. Садова, 36 відбулась ДТП за участю автомобіля ВАЗ 2109, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача та автомобіля марки LINCOLN MKZ, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , в результаті якої автомобіль марки LINCOLN MKZ, д.н.з. НОМЕР_2 зазнав механічних пошкоджень.

25 липня 2023 року відповідача було визнано винним у вчиненні згаданої ДТП, що підтверджується копією постанови Дарницького районного суду м. Києва у справі №753/11477/23 (а.с.15-16).

Як вбачається із повідомлення про ДТП, наданого ОСОБА_2 МТСБУ від 19.07.2023, на дату скоєння ДТП, а саме 25.07.2023, транспортний засіб ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , не був забезпечений чинним договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (а.с.23-24).

Як вбачається із копії довіреності від 26.07.2022 виданої ОСОБА_3 в місті Шарлотт, штат Північна Кароліна, США, ОСОБА_2 уповноважена на користування, володіння та розпорядження транспортним засобом марки LINCOLN MKZ, д.н.з. НОМЕР_2 , в тому числі їй надано право подавати та одержувати необхідні довідки та документи, подавати заяви до страхових компаній, МТСБУ; укладати договори обов`язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу; отримувати поліс обов`язкового страхування цивільної відповідальності, у випадку спричинення ТЗ пошкодження іншими особами в результаті ДТП (а.с.17-18).

З наданих суду копій повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 19.07.2023, заяви від 19.07.2023 вбачається, що належний ОСОБА_3 транспортний засіб марки LINCOLN MKZ, д.н.з. НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_2 був забезпечений чинним на час вчинення ДТП договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 23-24, 26).

19 липня 2023 року ОСОБА_2 повідомила про страховий випадок та звернулася до МТСБУ з метою відшкодування шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, наведене підтверджується відповідними копіями повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та заяви.

Згідно зі звітом № 0662-VV про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників пошкодженого колісного транспортного засобу марки LINCOLN MKZ, д.н.з. НОМЕР_2 (справа № 94467), який виконав суб`єкт оціночної діяльності фізична особа – підприємець ОСОБА_4 від 06 серпня 2023 року, вартість відновлюваного ремонту, з урахуванням фізичного зносу складників автомобіля марки LINCOLN MKZ, д.н.з. НОМЕР_2 та без врахування ПДВ 20% на змінні складові та матеріали, складає: 194 163,33 грн (а.с. 27-39).

На підставі довідки № 1 від 28.08.2023 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих МТСБУ видало наказ № 3/14979 від 29.08.2023 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2 , яким наказано департаменту фінансів сплатити на рахунок ОСОБА_2 160 000,00 грн за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 52-53).

На виконання вказаного вище наказу позивач здійснив виплату по справі №94467 ОСОБА_2 в розмірі 160 000,00 грн, у межах страхової суми, що була чинною на день настання ДТП, що підтверджується копією платіжною інструкції № 975092 від 29.08.2023 (а.с.56).

На підтвердження понесених витрат щодо встановлення розміру відшкодування потерпілій позивачем надано: копію Акту № 0662-VV виконаних робіт по справі МТСБУ № 94467, згідно якого вбачається, що МТСБУ прийняло, а ФОП ОСОБА_4 виконав звіт № 0662-VV про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику колісного транспортного засобу, який є підставою для проведення розрахунку на суму 1 780,00 грн; копію рахунку № 0662-VV від 06.08.2023; копію платіжної інструкції № 974641 від 17.08.2023, згідно якої отримувач платежу – ФОП ОСОБА_4 , призначення платежу – «оплата послуг аваркома (експерта) по справі № 94467, згідно рах. № 0662-VV від 06.08.2023 р., т.з. НОМЕР_2 » (а.с. 54-55, 57).

Суд констатує, що відповідач не надав суду доказів того, що сума страхового відшкодування, яку на користь потерпілої особи виплатило МТСБУ, відповідачем відшкодована повністю або частково.

Таким чином між позивачем та відповідачем виникли цивільні правовідносини щодо відшкодування завданої шкоди у порядку регресу, які регулюються нормами Цивільного кодексу України та іншими актами цивільного законодавства.

За загальними правилами, визначеними статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на вiдповiднiй правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (ч. 1 ст. 1187 ЦК України).

Пунктом першим частини першої статті 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно із статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV (далі у тексті Закон №1961-IV - у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), у зв`язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому у порядку встановленому законодавством.

Зі змісту статті 39 Закону №1961-IV слідує, що Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Одним із основних завдань МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

Пунктом 38.2.1. Закону №1961-IV передбачено, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону (учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи).

Суд констатує, що у матеріалах справи відсутні докази та будь-які відомості про те, що відповідач належить до кола осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 Закону №1961-IV.

У пункті 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц вказано про те, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Тобто, право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов`язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.

З огляду на наведене вище, право зворотної вимоги (право регресу) до відповідача виникло у позивача 29.08.2023 (момент виникнення спірних правовідносин).

Таким чином суд дійшов висновку, що у позивача виникло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача, а відповідача – зобов`язання виконати таку вимогу, яка однак станом на дату розгляду справу останнім виконана не була.

Враховуючи викладене, позов МТСБУ слід задовольнити повністю.

Відповідно до п. 40.3 статті 40 Закону №1961-IV МТСБУ має право залучати експертів або юридичних осіб, у штаті яких є експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Стаття 133 ЦПК України визначає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать належать витрати, зокрема, що пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (п.2 ч.3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому, сплачений позивачем згідно з платіжною інструкцією № 986751 від 11.12.2024 судовий збір в сумі 3 028,00 грн, а також сплачені згідно з платіжною інструкцією № 974641 від 17.08.2023 витрати на оплату послуг експерта в розмірі 1 780,00 грн підлягають стягненню із відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного вище, відповідно до статей 12, 13, 89, 141, 211, 247, 258, 259, 263-265, 272, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, ст. 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, статей 29, 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV, суд -

у х в а л и в:

1. Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до  ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат за регламентною виплатою – задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 160 000,00 грн (сто шістдесят тисяч гривень 00 коп), вартість послуг експерта у сумі 1 780,00 грн (одна тисяча сімсот вісімдесят гривень 00 коп.), а також судові витрати у розмірі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте Лановецьким районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ПОЗИВАЧ: Моторне (транспортне) страхове бюро України, місцезнаходження: Русанівський бульвар, буд. 8, м. Київ, 02154, код ЄДРПОУ 21647131, р/р ІВАN: UA773223130000002600202284871.

Представник позивача: адвокат Лисенко Микола Петрович, адреса: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 33Б, БЦ «Європа Плаза», 11-ий поверх, АО «AMBASSADORS».

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: В. А. Наумчук