Справа № 276/228/25

Провадження по справі №2-а/276/2/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2025 року с-ще Хорошів

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді: Семенюка А.С.,

за участю: секретаря судового засідання: Дашенко Д.А.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №28 від 28.01.2025 по справі про адміністратвине правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить скасувати постанову № 28 від 28.01.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. Просить провадження у справі закрити.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що постановою № 28 від 28.01.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн. Відповідно до оскаржуваної постанови йому, 14.11.2024 було вручено повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до якої йому належало з`явитися 15.11.2024 за адресою: АДРЕСА_1 . Проте у вказаний час він не з`явився, про наявність поважних причин неявки у визначений термін не повідомляв. Тому, встановленим порядком було направлено звернення №2/4665 від 16.12.2024 до органів Національної поліції про розшук і доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Таким чином, своїми умисними діями (бездіяльністю) ним порушено законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, чим він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. З даною постановою не погоджується та вважає її протиправною та такою, що винесена без будь яких доказів його винуватості. Звертає увагу, що він особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 09.01.2025, органами Національної поліції доставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_3 не здійснювалося. Окрім того, в період часу з 15.11.2024 по 22.11.2024 та з 25.11.2024 по 06.12.2024 він перебував на лікуванні в Хорошівській ЦРЛ, про що повідомив уповноважену особу під час розгляду справи та надав відповідні докази. Разом з тим, він неодноразово відвідував ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчать повідомлення від 13.11.2024 № 2/4022 та від 17.01.2025 про відмову у наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Останнє рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 17.01.2025 про відмову у наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на даний час ним оскаржується в Житомирському окружному адміністративному суді. Вважає, що дані обставини свідчать про те, що він неодноразово, після 06.12.2024 відвідував ІНФОРМАЦІЯ_4 та жодним чином не переховувався та не ухилявся від виконання військового обов`язку. Підсумовує, що належними та допустимими доказами не було доведено те, що він ухилявся від виконання військового обов`язку.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву з проханням розглядати справу без його участі, позовну заяву підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву до суду не подав, про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає із наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований та проживає в АДРЕСА_2 .

Постановою №28 від 28.01.2025 по справі про адміністратвине правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 , винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.

Зі змісту копії вказаної постанови вбачається, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як такий, що ухилився від виконання військового обов`язку, був розшуканий та доставлений органами Національної поліції відповідно до звернення №2/4665 від 16.12.2024 про розшук і доставлення, що передбачене п.56 постанови КМУ від 30.12.2022 №1487 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де уповноваженою особою було скалено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Встановлено, що громадянину ОСОБА_1 14.11.2024 було вручено повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до якої йому належало з`явитися 15.11.2024 за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, у визначений час він не з`явився. Про наявність поважних причин неявки не повідомляв. З моменту вручення повістки до його розшуку та доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 самостійно не з`являвся. В поясненнях до протоколу зазначив, що не прибув по повістці бо був на лікуванні. ОСОБА_1 прибув на розгляд справи у визначений час, її розгляд проведено за його участі. Під час розгляду справи громадянин ОСОБА_1 повідомив, що за період з 15.11.2024 по 22.11.2024 та з 25.11.2024 по 06.12.2024 перебував на лікуванні та надав як доказ до матеріалів справи копію інформаційної довідки та копію виписки з медичної карти стаціонарного хворого №5000 від 06.12.2024. Таким чином, встановлено, що обставини, які унеможливлювали ОСОБА_1 прибути до другою відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 у визначені у повістці дату та час закінчились 06.12.2024. Проте, з цього часу та протягом семи днів ОСОБА_1 не прибував. Про наявність інших поважних причин з матеріалів справи не встановлено. Тож, з 06.12.2024 до моменту доставлення працівниками Національної поліції до ТЦК самостійно не прибував. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Даним Указом постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України. захисте безпеки населення та інтересів держави. В свою чергу, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію» на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації. Відповідно до положень абзацу другого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Відповідно до п.23  Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560 поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка). Пункт 24 вказаного Порядку передбачає, що у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів. Отже, громадянин ОСОБА_1  під час дії особливого періоду, маючи обов`язок з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, порушуючи вимоги абз.2 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункти 23, 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560, не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 у визначений повісткою строк, протягом 3 днів від визначених у повістці дати та часу прибуття не повідомив про причини неявки, окрім того в подальшому не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 в строк, що не перевищує 7 календарних днів. Таким чином, своїми діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Постановою накладено на ОСОБА_1 штраф у розмірі 17000,00 грн.

Згідно з копією протоколу № 28 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 09.01.2025 вказано пояснення ОСОБА_1 про те, що він не прибув по повістці, бо був на лікуванні.

Згідно із копією повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 №2/4022 від 13.11.2024 ОСОБА_1 повідомлено про ухвалення рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та повідомлено, що він підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Відповідно до позовної заяви вказане рішення на момент її подачі оскаржується до Житомирського окружного адміністративного суду.

Згідно з копією виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №5000 щодо ОСОБА_1 , вказана дата надходження до стаціонару 25.11.2024 та дата виписки 06.12.2024.

Згідно із копією медичного висновку №2РВХ-АНЕК-4665-К6Р8 від 15.11.2024, вказано період непрацездатності з 15.11.2024 по 22.11.2024.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (ч. 1ст. 7 КУпАП).

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягають до такої відповідальності.

Відповідно до ч.1ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності з вимогами ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Частина 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, з накладенням штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17000 грн. до 25500 грн.).

Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу", Закон України "Про оборону України", «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Абзацом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон 3543-ХІІ) визначено що мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.

Абзацом 5 частини 1 статті 1 Закону 3543-ХІІ передбачено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Також, відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону», - особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Даним Указом постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

В свою чергу, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію» на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації.

Відповідними Законами вносились зміни до даних Указів, на підставі яких продовжено дію воєнного стану та загальну мобілізацію.

Таким чином, з 24 лютого 2022 року в Україні триває особливий період.

В силу статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу", частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною третьою статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

При цьому за приписами частини сьомої статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Відповідно до частини восьмої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» Кабінетом Міністрів України затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки від 23.02.2022 №154 (далі - Положення). Відповідно до пункту 1 Положення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до пунктів 9-11 Положення, завданнями/функціями Центрів, серед іншого, є: ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів; оформлення та видача військово-облікових документів призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладання адміністративних стягнень відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, здійснення заходів оповіщення та призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

В свою чергу, згідно статті 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Вручення повісток, їх отримання та обов`язок з`явитися за отриманою повісткою регулюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487.

Відповідно до положень частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до п.23  Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560, поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

Відповідно до п.24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560, у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

В свою чергу, згідно пункту 3 додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі - Порядку), призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, судом встановлено, що громадянину ОСОБА_1 14.11.2024 було вручено повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до якої йому належало з`явитися 15.11.2024 за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, у визначений час він не з`явився, про наявність поважних причин неявки у встановлені строки не повідомляв.

Обставини, які унеможливлювали  ОСОБА_1  прибути до другою відділу  ІНФОРМАЦІЯ_3  у визначені у повістці дату та час закінчились 06.12.2024. Проте, з цього часу та протягом семи днів ОСОБА_1  не прибував до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття не повідомляв про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Про наявність інших поважних причин неприбуття з матеріалів справи не встановлено.

ОСОБА_1 прибув на розгляд справи про адміністративне правопорушення у визначений час, її розгляд проведено за його участі. Під час розгляду справи громадянин ОСОБА_1 повідомив, що за період з 15.11.2024 по 22.11.2024 та з 25.11.2024 по 06.12.2024 перебував на лікуванні та надав як доказ до матеріалів справи копію інформаційної довідки та копію виписки з медичної карти стаціонарного хворого №5000 від 06.12.2024.

Отже, громадянин ОСОБА_1 під час дії особливого періоду, маючи обов`язок з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, порушуючи вимоги абз.2 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункти 23, 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560, не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 у визначений повісткою строк, протягом 3 днів від визначених у повістці дати та часу прибуття не повідомив про причини неявки, окрім того в подальшому не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 в строк, що не перевищує 7 календарних днів після 06.12.2024. Таким чином, своїми діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Щодо доводів позивача про те, що він особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 09.01.2025, органами Національної поліції доставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_3 не здійснювалося, відвідував ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчать повідомлення від 13.11.2024 № 2/4022 та від 17.01.2025, а в період часу з 15.11.2024 по 22.11.2024 та з 25.11.2024 по 06.12.2024 він перебував на лікуванні в Хорошівській ЦРЛ, про що повідомив уповноважену особу під час розгляду справи та надав відповідні докази, суд вважає, що такі обставини не спростовують факти неповідомлення про причини неявки протягом 3 днів та неприбуття в строк, що не перевищує 7 календарних днів, після завершення лікування 06.12.2024, до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки без поважних причин.

Таким чином, своїми діями (бездіяльністю) позивач порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку і мобілізацію, а саме вимоги ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», і тим самим під час особливого періоду вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.3 ст.210-1 КУпАП, є суспільні відносини у сфері виконання військового обов`язку.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні законодавства України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме, у порушенні обов`язків військовозобов`язаного під час особливого періоду, неявці на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 без поважних причин.

Суб`єкт даного адміністративного правопорушення - військовозобов`язаний.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Враховуючи дію особливого періоду, проаналізувавши та дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що обставина неприбуття відповідача за відповідною повісткою без поважних причин після 06.12.2024 є доведена.

За таких обставин, в діях позивача наявний склад правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, за яке його і було притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції частини третьої статті 210-1 КУпАП, а саме 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що постанова про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складена у відповідності до вимог КУпАП, в основу оскаржуваної постанови покладено докази, які наявні в матеріалах справи та які досліджені судом.

З огляду на викладене, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена у відповідності до норм чинного законодавства, підстав для її скасування немає, а отже у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.

У відповідності до п.5 ч.1ст.244 КАС України, при ухваленні рішення суд має також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються, у відповідності до приписів ст.134,139 КАС України.

На підставі ст. 19 Конституції України, керуючись ст.ст. 9, 23, 213, 251, 280 КУпАП, ст. ст.2,77,241-246,286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №28 від 28.01.2025 по справі про адміністратвине правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 , винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце знаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 18.03.2025.

Суддя                                                               А.С. Семенюк