ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.03.2008  року                                                            Справа № 16/169

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Баннової Т.М.

суддів                                        Бойченка К.І.

                                                     Єжової С.С.                                                                          

за присутністю секретаря

судового засідання                             Міхальчук О.А.

та за участю

представників сторін:

          від позивача                                          повноважний представник не прибув

                    

          від відповідача                               Макаров І.В., дов. від 24.12.2007 № 03/5-623  

розглянув у відкритому

судовому засіданні

          апеляційну скаргу                              Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                                „Брянківський рудоремонтний завод”

на рішення                                        

господарського суду                      Луганської області

від                                                  02.06.06

у справі                                        №16/169 (суддя Р.М.Шеліхіна)

          за позовом                                          Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                                „Брянківський рудоремонтний завод”

          до відповідача                                Державного підприємства „Луганськвугілля” в

                                                                особі відокремленого підрозділу „Управління     

                                                                по постачанню і збуту продукції”

про                                                  стягнення 104427 грн. 00 коп.

          За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, що призначена розпорядженням першого заступника голови суду від 24.07.2006

В С Т А Н О В И В :

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю „Брянківський рудоремонтний завод” (далі –ТОВ „Брянківський рудоремонтний завод”), звернувся до господарського суду  Луганської області з  позовом про стягнення з державного підприємства „Луганськвугілля” в особі відокремленого підрозділу „Управління                                                       по постачанню і збуту продукції” (далі –ДП „Луганськвугілля” ) на підставі укладеного між сторонами договору поставки від 01.08.2005 № 143 (далі –договір) прямих збитків у вигляді затрат на виготовлення товару у розмірі 70072 грн. 50 коп. та у вигляді упущеної вигоди у розмірі 34354 грн. 50 коп. (згідно уточнень та доповнень до позовної заяви від 13.05.2006).

Рішенням  місцевого господарського суду від 02.06.2006 у задоволені позову відмовлено. Мотивоване дане рішення вимогами ст. 265 Господарського кодексу України, наявністю рішення постійно діючого третейського суду при асоціації „Правовий захист підприємств” від 28.04.06, яким повністю задоволений позов ВП „Управління по постачанню і збуту продукції” до ТОВ „Брянківський рудоремонтний завод” про стягнення передоплати за неотриманий товар у сумі 18927 грн. на підставі вищезазначеного договору та яким за висновком суду встановлений факт відсутності вини відповідача, який відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не повинен доводитися.

Позивач не погодився з рішенням місцевого господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій йдеться про скасування рішення у повному обсязі та прийняття нового про задоволення позову.

В обґрунтування апеляційних вимог її заявник посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, нез’ясування всіх обставин у справі, на положення ст.ст. 42, 43, 33, 34, 43, 84 Господарського процесуального кодексу України, ст. 614 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України. Скаржник стверджує про повідомлення відповідача про виготовлення та готовність до відвантаження продукції зазначеної у специфікації до договору та посилається у докази на акт готовності продукції від 12.12.2005. За доводами позивача від отримання виготовленої продукції та сплати її вартості відповідач відмовився. Скаржник вважає, що місцевий господарським суд повинен був замість ст. 265 Господарського кодексу України застосувати п.5 ст. 267 вказаного кодексу, за доведеністю наявності готовності продукції та відмови позивача від договору поставки (лист від 22.12.2005) застосувати норми Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 25.07.1988 № 888, п. 24 якого передбачено право покупця відмовитися від передбаченої договором продукції за умови повного відшкодування постачальнику завданих цим збитків.

Застосування судом першої інстанції ст. 35 Господарського процесуального кодексу України скаржник вважає безпідставним.

Відповідач доводи заявника скарги оспорює, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду, що оскаржується, без змін.

У судове засідання представник позивача не прибув, звернувся з клопотанням про розгляд справи без участі представника. Дане клопотання судовою колегією задоволено.

         

         

          Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представника відповідача, дослідив правильність застосування судом першої інстанції  при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

         

         Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є наслідком порушення зобов’язання.

         Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

         Поняття збитків, їх склад та розмір визначено положеннями ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. 225 Господарського кодексу України.

         Для застосування такого виду цивільно-правової відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність наступних умов: протиправна поведінка, збитки, причинно-наслідковий зв’язок між протиправною поведінкою та збитками, вина.

         За правилами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України позивач повинен довести наявність всіх складових правопорушення.

         За умовами договору позивач прийняв на себе зобов’язання по забезпеченню передачі відповідачеві товару в кількості та за якістю відповідно до умов договору, а відповідач зобов’язався прийняти товар та оплатити його вартість на протязі трьох днів після отримання товару позивача (п.п. 1.2, 4.1 договору).

         Згідно п. 3.1 договору поставка товару здійснюється транспортом Покупця (відповідача). Посилаючись на умови даного пункту договору, позивач стверджує про невиконання відповідачем обов’язків за договором. Проте, п. 3.2 договору передбачено обов’язок постачальника сповістити покупця не менш як за 3 доби про день прибуття автотранспорту, тобто постачальник повинен повідомити покупця не тільки про готовність продукції, оскільки строк виконання позивачем своїх зобов’язань договором не встановлений, а також і про необхідність її отримання.

         Також, відповідно ч. 3 ст. 664 Цивільного кодексу України товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

         Докази повідомлення відповідача про готовність продукції та необхідність направлення останнім автотранспорту позивачем не надані.

         Акт від 12.12.2005, на який посилається скаржник, свідчить про виготовлення позивачем продукції, але докази повідомлення відповідача про направлення автотранспорту відповідно до умов п. 3.2 договору позивачем не надані. Відповідач наявність вказаних обставин оспорює та стверджує про ухилення позивача від виконання зобов’язань з поставки продукції. Вказані доводи позивачем належним чином не спростовані

         Згідно положень ч. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

         Отже, наявність підстав для застосування позивачем положень ст.ст. 611 та 623 Цивільного кодексу України, якими встановлено обов’язок боржника, яким порушено зобов’язання, відшкодувати збитки, матеріали справи не містять.

         До того ж наявність збитків на виробництво продукції, збитків у вигляді неотриманого прибутку та їх розміру, що заявлений до стягнення за позовом, позивачем належним чином не доведена. Планова калькуляція та розрахунки собівартості (а.с. 27-32), зведена відомість витрат  на вироблення продукції (а.с. 76) не можуть бути доказами вказаних обставин за відсутністю відомості щодо осіб, якими вони складені та підписів цих осіб.

         Не доведено позивачем і вжиття ним заходів, спрямованих на уникнення збитків відповідно до положень ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України.

         Не можуть бути прийняті до уваги і посилання скаржника на відмову відповідача від договору за листом від 22.12.2005 № 01/09-489 виходячи з положень ст.ст. 611, 651 Цивільного кодексу України, відповідно до яких одностороння відмова від договору (зобов’язання) можлива у разі якщо право на таку відмову встановлено договором або законом. Угоду сторін стосовно вказаного питання договір не містить, норма закону позивачем не наведена.

         Умовами п. 6.2 договору сторонами узгоджено вирішення спорів в постійно діючому третейському суді при асоціації „Правовий захист підприємств”. Проте, судова колегія вважає правомірним розгляд справи господарським судом Луганської області, враховуючи положення ч. 3 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

         Інші доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог.

         Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ґрунтується на вимогах чинного законодавства та відповідає обставинам справи. Підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення не вбачається.

         Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, п. 1 ст.103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В :

          1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Брянківський рудоремонтний завод” на рішення господарського суду Луганської області від 02.06.06 по справі №16/169 залишити без задоволення.

         2.    Рішення господарського суду Луганської області від 02.06.06 по справі №16/169 залишити без змін.

Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  Т.М.Баннова

Суддя                                                                      К.І.Бойченко

          Суддя                                                                      С.С.Єжова