КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 26.03.2008                                                                                           № 37/420

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Григоровича О.М.

 суддів:            Рябухи  В.І.

 за участю секретаря судового засідання            

 представників сторін:

 позивача: Бескоровайний О.В. – представ. за дов. від 28.12.07 № У07/8230 від

 28.12.07;

 відповідача: Пінчук М.М. – представ. за дов. від 31.01.08 № 012;

 розглянувши апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"

 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2007

 у справі № 37/420  

 за позовом                               Акціонерної енергопостачальної компанії                          "Київенерго"

 до                                                   Об"єднання співвласників багатоквартирного                              будинку "Маяк-6"

             

                       

 про                                                  зобов"язання укласти договір,

 

ВСТАНОВИВ:

 

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.07 № 37/420 (суддя Кондратова І.Д.) в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду, Акціонерна енергопостачальна компанія „Київенерго” звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Свою скаргу заявник мотивує тим, що відмова відповідача в укладенні договору на теплопостачання суперечить нормам Законів України „Про об”єднання співвласників багатоквартирного будинку”, „Про житлово-комунальні послуги”, „Про теплопостачання”.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечує, посилаючись на те, що рішення господарського суду першої інстанції є обґрунтованим і відповідає вимогам чинного законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

12 червня 2007 року Акціонерна енергопостачальна компанія „Київенерго” звернулась до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Маяк – 6” з листом від 12.06.07 № 048-21-8450, в якому запропонувало останньому розглянути та підписати у термін до 18.06.07 проект договору про постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.06.07           № 1631255.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні відповідач відмовляється від укладення вищезазначеного договору та не бажає отримувати від позивача послуги щодо постачання теплової енергії.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно  до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог  цього  Кодексу,  інших  актів  цивільного законодавства,  звичаїв  ділового  обороту,  вимог  розумності  та справедливості.

Частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що укладення господарського договору є обов'язковим лише для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При цьому при укладенні господарських договорів, відповідно до ч. 4 цієї норми, зміст договору визначається на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Таким чином, норми діючого законодавства не зобов'язують будь-яку особу укладати договір на постачання теплової енергії, в разі якщо у неї відсутній намір отримувати та споживати теплову енергію.

Відповідно до п. 1.1 Статуту Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Маяк – 6” (далі - ОСББ „Маяк – 6”), останнє створено власниками квартир та приміщень багатоквартирних будинків.

Пунктом 2.1 Статуту визначено, що метою створення ОСББ „Маяк – 6” є забезпечення захисту прав його членів (власниками квартир та приміщень багатоквартирних будинків), відповідно до п.11.1 статуту об'єднання та дотримання ними обов'язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Як вбачається з матеріалів справи, власники квартир (громадяни), безпосередньо отримують від позивача теплову енергію.

Отже, саме громадяни, як власники квартир, є споживачами теплової енергії, а не відповідач, як  балансоутримувач житлових будинків.

Пунктом 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності,  спрямованої  на  забезпечення  умов   проживання   та перебування  осіб  у  жилих  і  нежилих  приміщеннях,  будинках  і спорудах,  комплексах будинків і споруд відповідно до  нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до своєї статутної діяльності відповідач не є суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг.

Згідно із ст.22 Закону України „Про об”єднання співвласників багатоквартирного будинку” у разі, якщо правління об'єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об'єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об'єднання комунальних послуг.

Відповідно до ч. 3 ст.277 Господарського кодексу України абонент має право відпускати енергію приєднаним до його мереж вторинним споживачам (субабонентам). У цьому випадку субабоненти укладають договір енергопостачання з абонентом і мають права та несуть обов'язки абонента, а абонент має права та несе обов'язки енергопостачальника.

Таким чином, відповідач, відповідно до вимог чинного законодавства, може бути колективним замовником (абонентом) житлово-комунальних послуг, але не зобов'язаний ним бути.

Частина 4 статті 275 Господарського кодексу України зобов’язує виробників і постачальників енергії, що займають монопольне становище, зокрема суб'єкти природних монополій укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії.

Отже, споживачі не зобов'язані укладати вищевказані договори з виробниками і постачальниками енергії, що займають монопольне становище, а навпаки, останні зобов'язані укладати договори енергопостачання саме на вимогу споживачів.

В своїй апеляційній скарзі заявник посилається на те, що ч. 1 ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що договір   на   надання   житлово-комунальних   послуг    у багатоквартирному  будинку  укладається  між  власником  квартири, орендарем   чи   квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Однак, позивач не враховує вимоги ч. 2 ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що у разі якщо балансоутримувач не є виконавцем,  він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

Таким чином, відповідач, як балансоутримувач житлових будинків, не є особисто виконавцем житлово-комунальних послуг, а тому йому необхідно укласти договір на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не наведено підстав, в силу яких у відповідача виникає обов'язок укласти з позивачем договір на постачання теплової енергії.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.07 № 37/420 відповідає матеріалам справи та діючому законодавству, доводи, на яких ґрунтується апеляційна скарга не є підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

 

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.07 № 37/420 залишити без змін, а апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” - без задоволення.

2. Матеріали справи № 37/420 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          Рябуха  В.І.

 31.03.08 (відправлено)