ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
19.10.06р. | Справа № 30/283 |
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Євстигнеєвої Н.М.
за участю представників:
Від скаржника (відповідача): не з'явився
Від заінтересованих осіб: стягувача (позивача) –Слабоус Є.А., довіреність №7 від 18.10.2006 року, юрисконсульт
відділу державної виконавчої служби у м. Синельникове та Синельниківському районі: не з’явився
розглянув скаргу Закритого акціонерного товариства „Зернопром”, (м. Синельникове)
на дії Державної виконавчої служби у м. Синельникове та Синельниківському районі
У справі:
За позовом науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер", м. Київ
до закритого акціонерного товариства "Зернопром", м. Синельникове
про стягнення заборгованості в розмірі 25305,60 грн.
СУТЬ СПРАВИ:
21 вересня 2006 року Закрите акціонерне товариство „Зернопром”, (м. Синельникове) звернулося до суду зі скаргою на дії Державної виконавчої служби у м. Синельникове та Синельниківському районі щодо виконання рішення господарського суду від 21.07.2005 року, якою просить:
- скасувати акт опису та арешту майна від 13.09.2006 року;
- скасувати постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 13.09.2006 року;
- звільнити з-під арешту описане та арештоване майно 13.09.2006 року, а саме: автомобіль SKODA OCTAVIA державний номер 12470АЕ кольору срібна перлина,2002 року випуску, 93 560,86грн. та автомобіль ВАЗ 21083, державний номер 95583АВ, 2002 року випуску, зеленого кольору –26 335,69грн.
Скарга мотивована тим, що постанова про арешт майна та оголошення заборони його відчуження та акт опису й арешту майна винесені державним виконавцем Барсук О.В. з порушенням статті 55 Закону України „Про виконавче провадження” та п.5.6.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, оскільки накладено арешт на майно, вартість якого перевищує в чотири рази суму за виконавчим документом.
Стягувач, Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю „Агро-Інтер”, (м. Київ) проти скарги заперечує та зазначає, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Державним виконавцем накладено арешт в межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов’язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на майно боржника, що не суперечить вимогам статті 55 Закону України „Про виконавче провадження”. Довідку заявника позивач вважає неналежним доказом, оскільки ця довідка відображає лише залишкову вартість основних засобів, а для з’ясування вартості арештованого майна необхідний баланс боржника та відповідна схема амортизаційних відрахувань для даних засобів.
Державна виконавча служба у м. Синельникове та Синельниківському районі у судове засідання не з’явилася, відзив на скаргу не надала, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення №6709260 від 28.09.2006 року.
Скаржник (відповідач) у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення №6709295 від 04.10.2006 року.
Відповідно до ч.2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка представника боржника та державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді скарги представником позивача (стягувача) не заявлялося.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника стягувача господарський суд встановив наступне.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21 липня 2005 року у справі №30/283 стягнено з закритого акціонерного товариства “Зернопром” (м. Синельникове) на користь науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" (м. Київ) суму основного боргу в розмірі 25305,60 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 253,06 грн. та 118 грн. витрат, пов’язаних з інформаційно - технічним забезпеченням судового процесу.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2005 року було оскаржено відповідачем до апеляційної та касаційної інстанцій. За результатами розгляду скарги відповідача рішення господарського суду від 21.07.2005 року та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі №30/283 залишені без змін.
21 жовтня 2005 року на виконання рішення господарського суду від 21.07.2005 року , яке набрало законної сили 18.10.2005 року був виданий наказ №30/283 (а.с.65).
22 грудня 2005 року старшим державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби у м. Синельникове та Синельниківському районі розглянута заява стягувача про примусове виконання наказу №30/283 від 21.10.2005 року та винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу 30/283, виданого 21.10.2005 року господарського суду про стягнення з ЗАТ „Зернопром” 25 676,66грн. на користь НВ ТОВ „Агро-Інтер” та постановлено Закритому акціонерному товариству „Зернопром” виконати рішення у семиденний строк з моменту отримання постанови (п.7 постанови).
Супровідним листом від 23.12.2005 року за вих. №659 на адресу сторін виконавчого провадження простою кореспонденцією направлені копії постанови про відкриття виконавчого провадження.
Як вбачається з наданих матеріалів, державним виконавцем, відповідно до статті 24 Закону України „Про виконавче провадження”, у триденний строк з дня надходження до нього виконавчого документа винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та встановлено семиденний строк для добровільного виконання рішення.
Відповідно до ч.1 статті 27 Закону України „Про виконавче провадження” копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.
Постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена учасникам виконавчого провадження 23.12.2005 року супровідним листом за вих.№659. Листом від 23.01.2006 року, направленим на адресу боржника та стягувача за вих. №659 останнім було роз’яснено їх права та обов’язки у виконавчому провадженні.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2006 року постанову старшого державного виконавця у м. Синельникове та Синельниківському районі про відкриття виконавчого провадження від 22.12.2005 року в частині речення: „що вступив в законну силу з 22.12.2005 року”, яке міститься в преамбулі та пункті 1 постанови скасовано.
13 вересня 2006 року державним виконавцем Державної виконавчої служби у м. Синельникове та Синельниківському районі винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Згідно цієї постанови було накладено арешт на все майно, що належить ЗАТ „Зернопром”, м. Синельникове, вул. Ватутіна,53 та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.
13 вересня 2006 року в присутності понятих державним виконавцем Державної виконавчої служби у м. Синельникове та Синельниківському районі Борсук О.В. було складено Акт опису й арешту майна, описано і накладено арешт на таке майно: автомобіль SKODA OCTAVIA державний номер 12470АЕ кольору срібна перлина,2002 року випуску, 93 560,86грн. та автомобіль ВАЗ 21083, державний номер 95583АВ, 2002 року випуску, зеленого кольору –26 335,69грн.
Не погодившись з діями державного виконавця боржник звернувся до господарського суду зі скаргою.
Розглянувши скаргу боржника, суд вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених дійсною Конституцією межах та відповідно до Законів України.
Відповідно до статті 1 Закону України „Про виконавче провадження” виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених, в тому числі, рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.
Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії (ст. 5 Закону України „Про виконавче провадження”), а також зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб (ст.7 цього Закону).
Відповідно до статті 30 Закону України „Про виконавче провадження” якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.
Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису та примусовій реалізації) –ст.50 цього Закону.
Способи накладення державним виконавцем арешту на майно боржника передбачені частиною першою статті 55 Закону України „Про виконавче провадження”.
Державним виконавцем Державної виконавчої служби у м. Синельникове та Синельниківському районі Борсук О.В. накладення арешту відбулося шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Відповідно до частини другої статті 55 Закону України „Про виконавче провадження” Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Наявність майна у боржника встановлена державним виконавцем та не спростовується боржником.
Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби - обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту.
Таким чином, дії державного виконавця, пов’язані з описом та арештом майна, що належить боржникові, проведені з метою забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній реалізації, в межах прав державного виконавця, передбачених статтею 5 Закону України „Про виконавче провадження”, у відповідності до вимог статті 55 цього Закону та Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999року за №865/4158 (з подальшими змінами).
Посилання заявника на те, що державним виконавцем порушено вимоги статті 55 Закону України „Про виконавче провадження”, оскільки накладено арешт на майно, вартість якого, згідно довідки заявника, перевищує в чотири рази суму за виконавчим документом відхиляється судом.
Відповідно до статті 57 Закону України „Про виконавче провадження” оцінка майна боржника провадиться державним виконавцем, якщо вартість майна не перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ринковими цінами, які діють на день проведення оцінки.
Для проведення оцінки транспортних засобів майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Отже у заявника відсутні підстави стверджувати, що вартість арештованого майна перевищує в чотири рази суми за виконавчим документом лише на підставі довідки про залишкову вартість транспортних засобів.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення скарги боржника.
Керуючись ст.ст.1,5,30,50,55 Закону України “Про виконавче провадження”, ст.ст.86,121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні скарги –відмовити.
Суддя | Н.М. Євстигнеєва |
(Дата підписання ухвали у
повному обсязі –20.10.2006 року)
|
|
|