Справа № 22-ц-1996/11 Головуючий у 1 інстанції: Строна Т.Г.
Категорія: 46 Доповідач в 2-й інстанції: Курій Н. М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді Курій Н.М.,
суддів: Цяцяка Р.П., Кота І.Н.,
за секретаря Карнидала В.В.,
з участю сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Турківського районного суду Львівської області від 22 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл спільного нажитого майна.
в с т а н о в и л а :
Рішенням Турківського районного суду Львівської області від 22 листопада 2010 року розподілено спільно нажите ОСОБА_3 та ОСОБА_2 майно.
У власність ОСОБА_2 виділено: телевізор вартістю 900 грн.; приставку до телевізора вартістю 100 грн.; дві ікони вартістю 200 грн.; 4 каструлі вартістю 100 грн.; сковорідку вартістю 25 грн.; супутникову антену вартістю 750 грн.; коврик вартістю 20 грн.; відро вартістю 20 грн.; три чайні сервізи вартістю 50 грн.; шість склянок вартістю 15 грн.; 5 метрів кубічних лісоматеріалів на суму 960 грн.; а всього майна на суму 3140 грн.
Судом у власність ОСОБА_3 виділено (із врахуванням того, що він сплачуватиме борг перед банком за отриману позику в сумі 8399 грн.43 коп. на час розірвання шлюбу, а тому його частку збільшено на половину цієї суми): чотири каструлі вартістю 100грн.; сковорідку вартістю 25 грн.; відро вартістю 20 грн.; шість склянок вартістю 15 грн.; п’ять метрів куб. лісоматеріалів на суму 960 грн.; пральну машину вартістю 500 грн.; бензопилу «Дружба»вартістю 800 грн.; три подушки вартістю 100 грн., корову вартістю 3700 грн.; телицю вартістю 300 грн.; свиню вартістю 1700 грн.; 10 центнерів сіна вартістю 300 грн.; вклад в банку на суму 9 грн. 33 коп., а всього майна на суму - 11029 грн. 33 коп.
Не погодившись із прийнятим судом по справі рішенням, та вважаючи його незаконним і необґрунтованим, позивач ОСОБА_2 в апеляційній скарзі ставить питання про зміну рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального й процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору по суті.
Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції при поділі майна подружжя враховано суму заборгованості за кредитом, який взятий відповідачем 20 листопада 2010 року на придбання холодильника «Дніпро»особисто для відповідача вже після того, як вони розірвали шлюб (вересень 2010 р.).
Апелянт також стверджує, що під час спільного проживання 01 грудня 2009 року ними було взято споживчий кредит на суму 3916 грн. 46 коп. для придбання пральної машини, супутникової антени та ДВД програвача, і частину якого у сумі 2380 грн. 46 коп. ними було сплачено, а відповідачу залишалось сплатити після розірвання шлюбу лише 1536 грн.
Апелянт просить провести розподіл спільно нажитого майно подружжя, виділивши їй наступне майно: телевізор, вартістю 900 грн., приставку до телевізора, вартістю 100 грн., дві ікони вартістю 200 грн., 4 каструлі вартістю 100 грн., супутникову антену вартістю 750 грн., сковорідку вартістю 25 грн., пральну машину вартістю 500 грн., телицю вартістю 2800 грн., корову вартістю 3700 грн., а всього виділено майна на загальну суму 9075 грн., а у власність відповідача виділити наступне майно: порося вартістю 1700 грн., бензопилу вартістю 800 грн., коврик вартістю 20 грн., подушки 3 штуки вартістю 100 грн., відра 2 шт. вартістю 40 грн., каструлі 8 шт. вартістю 200 грн., сковорідку вартістю 25 грн., сервізи чайні 3 шт. вартістю 50 грн., стакани 12 шт. вартістю 30 грн., сіно 10 центнерів вартістю 300 грн., 10 кубометрів лісу вартістю 1920 грн., грошовий вклад на суму 9 грн. 33 коп., а всього на загальну суму 5194 грн. 33коп.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з’явились, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, з 28 жовтня 1995 року і по 18 квітня 2011 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають доньку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Після розлучення між сторонами виник спір щодо поділу спільного майна.
При розподілі зазначеного в рішенні суду майна, яке підлягає поділу, суд виходив з того, що зазначене майно придбане сторонами в період шлюбу та є їх спільною сумісною власністю, а також рівності їх часток при його поділі та, врахувавши інтереси неповнолітньої дитини, допустив незначний відступ від рівності часток сторін при розподілі майна, беручи до уваги також залишок невиплаченого відповідачем кредиту.
Проте, з даним висновком місцевого суду колегія суддів повністю погодитись не може, оскільки він суперечить вимогам закону і матеріалам справи.
Відповідно до ст. 60 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку доходу.
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч.1 ст.69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно з ч.1 ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Під час апеляційного розгляду знайшло підтвердження, що спірне майно було придбане сторонами за спільні кошти та за рахунок спільної праці.
Разом з тим, поділивши майно подружжя, з урахуванням не сплаченого відповідачем кредиту на суму 8399,43 грн., суд першої інстанції не перевірив документів щодо зазначеного кредиту, тому помилково до суми майна подружжя врахував суму кредиту, який відповідач взяв після розлучення та не врахував кредиту, який взяв відповідач в інтересах сім’ї і сума боргу за яким на час розлучення сторін становила 1536 грн., що підтвердили сторони в судовому засіданні апеляційного суду.
Згідно до роз’яснень, які містяться в пунктах 24, 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», до складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи , та те,що знаходиться у третіх осіб, а також борги подружжя та правовідносини за зобов’язаннями, що виникли в інтересах сім’ї.
Судом встановлено, та не заперечується сторонами вартість майна, що підлягає поділу та становить 11660 грн., а з урахуванням вкладу в банку на суму 9 грн. 33 коп. –11669,33 грн. Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, та підтверджено сторонами, що частину виділеного майна позивач забрала, а відповідач свиню вартістю 1700 грн. зарізав та спожив, телицю вартістю 2800 грн. –продав, а також сплатив заборгованість за кредитом.
За наведених обставин, на підставі ст. 311 ЦПК України, колегія суддів доходить висновку, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення.
При цьому, колегія суддів вважає, що слід врахувати суму боргу за кредитним договором –1536 грн., яка є спільним боргом сторін в рівних частках та інтереси неповнолітньої дитини, допустивши відступ від рівності часток сторін при розподілі майна на суму 1778 грн. а тому розподілити майно таким чином:
у власність ОСОБА_2 виділити:
- телевізор вартістю 900 грн.;
- приставку до телевізора вартістю 100 грн.;
- дві ікони вартістю 200 грн.;
- 4 каструлі вартістю 100 грн.;
- сковорідку вартістю 25 грн.;
- супутникову антену вартістю 750 грн.;
- коврик вартістю 20 грн.;
- відро вартістю 20 грн.;
- три чайні сервізи вартістю 50 грн.;
- шість склянок вартістю 15 грн.;
- 5 метрів кубічних лісоматеріалів на суму 960 грн.;
- корову вартістю 3700 грн., а всього майна на суму 6840 грн. за мінусом половини суми кредитного боргу -768 грн. та збільшивши частку позивачки у майні на суму 1778грн. в інтересах неповнолітньої дитини;
у власність ОСОБА_3 виділити (із врахуванням того, що він сплачуватиме борг перед банком за отриману позику в сумі 1536 грн. на час розірвання шлюбу, а тому його частку слід збільшити на половину цієї суми - 768 грн. та зменшити на 1778 грн. з урахуванням інтересів неповнолітньої дитини :
- чотири каструлі вартістю 100 грн.;
- сковорідку вартістю 25 грн.;
- відро вартістю 20 грн.;
- шість склянок вартістю 15 грн.;
- п’ять метрів куб. лісоматеріалів на суму 960 грн.;
- пральну машину вартістю 500 грн.;
- бензопилу «Дружба»вартістю 800 грн.;
- три подушки вартістю 100 грн.,
- телицю вартістю 300 грн.;
- свиню вартістю 1700 грн.;
- 10 центнерів сіна вартістю 300 грн.;
- вклад в банку на суму 9 грн. 33 коп., а всього майна на суму –4829 грн. 33 коп.
Керуючись ст. ст. п.2 ч.1 ст.307, п.п. 3, 4 ч.1 ст. 309, ст.313, ч.2 ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Турківського районного суду Львівської області від 22 листопада 2010 року в даній справі скасувати.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Провести поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя.
Виділити та визнати за ОСОБА_2 право власності на:
- телевізор вартістю 900 грн.;
- приставку до телевізора вартістю 100 грн.;
- дві ікони вартістю 200 грн.;
- 4 каструлі вартістю 100 грн.;
- сковорідку вартістю 25 грн.;
- супутникову антену вартістю 750 грн.;
- коврик вартістю 20 грн.;
- відро вартістю 20 грн.;
- три чайні сервізи вартістю 50 грн.;
- шість склянок вартістю 15 грн.;
- 5 метрів кубічних лісоматеріалів на суму 960 грн.;
- корову вартістю 3700 грн., а всього майна на суму 6840 грн.
Виділити та визнати за ОСОБА_3 право власності на:
- чотири каструлі вартістю 100 грн.;
- сковорідку вартістю 25 грн.;
- відро вартістю 20 грн.;
- шість склянок вартістю 15 грн.;
- п’ять метрів куб. лісоматеріалів на суму 960 грн.;
- пральну машину вартістю 500 грн.;
- бензопилу «Дружба»вартістю 800 грн.;
- три подушки вартістю 100 грн.,
- телицю вартістю 300 грн.;
- свиню вартістю 1700 грн.;
- 10 центнерів сіна вартістю 300 грн.;
- вклад в банку на суму 9 грн. 33 коп.,
а всього майна на суму –4829 грн. 33 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Львівської області Курій Н.М.