Код суду 2702

Перша інстанція

№ 2а-3433/2010

№2а-418/2011

Категорія ___

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

         23 серпня 2011 року Гагарінський  районний суд м.Севастополя у складі: судді Бессараб Л.М.  розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в м.Севастополі про нарахування i виплату недосплаченої надбавки до пенсії , -   

В С Т А Н О В И В:

      20 січня 2010 року позивач звернувся до суду з названим позовом, в якому посилаючись на неповну виплату йому державної допомоги як «Дитинi вiйни” в розмiрi 20% мiнiмальних пенсiй за вiком за 2009 рік, просить суд визнати таку бездiяльнiсть протиправною, зобов'язати вiдповiдача нарахувати та виплатити розмiр недоплаченої надбавки за вказанiй перiод, а також зобов’язати відповідача нараховувати їй довічно 30% мiнiмальних пенсiй за вiком починаючи з січня 2010 року .

          У судове засідання позивач не з’явився, але надав заяву в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд розглянути справу у їх відсутність.

Представник відповідача –ГУ ПФ України в м. Севастополі в судове засідання не з’явився.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За таких обставин, враховуючи що сторонами надано заяви про розгляд справи у їх відсутність, суд вважає можливим розглянути справу в письмовому провадженні відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України.   

Згідно матеріалів справи, позивач дійсно належить до категорії „Дитина війни”, що підтверджується копією посвідчення.

          Згідно зі статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в редакції Закону України № 489-V від 19.12.2006 року, що діяла з 01.01.2007 року,  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007 положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладений в такій редакції: “Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни”.          

                    Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007 року визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).

                    При цьому, Конституційний Суд України вказав, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті Закону України про Державний бюджет України зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.           

                    Як зазначив Конституційний Суд України, це суперечить вимогам статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", згідно з якою державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

                    Відповідно до статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

                    Згідно зі статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначене підвищення. Однак, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання цього підвищення, яке прямо передбачене законом.

                    Конституційний Суд України неодноразово в своїх рішеннях №10-рп/2008 від 22.05.2008, №26-рп/2008 від 27.11.2008 підкреслював, що Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік має чітко визначену сферу регулювання, та ним не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, встановлювати інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших Законів України, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони.

                    Згідно з частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

                    Статтею 58 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких  законодавчих  актів  України” № 107-VІ від 28.12.2007 встановлений розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2008 –470,00 грн., з 01.04.2008 –481,00 грн.,  з  01.07.2008 –482,00 грн., з 01.10.2008 –498,00 грн.

          Відповідно до статті 54 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення дорівнює розмірам, що діяли у грудні 2008 року, тобто у розмірі 498,00грн.

Відповідачем було сплачено позивачу цю соціальну допомогу в розмірі 10% за період з січня 2009 року по теперішній час, що сторонами не заперечується.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 11 КАС України, з метою повного захисту прав позивачки та з метою процесуальної економії, суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог та розглянути вимоги про зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити розмір недоплаченої надбавки за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

Таким чином, несплачена державна соціальна допомога складає за лютий-грудень 2009 року (498 грн. х 20%) х 12 (місяців) = 1195,20 грн.

За таких обставин суд вважає можливим зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивачки недоплачену допомогу «Дітям війни»за період з січня по грудень 2009 року в розмірі 1195,20 гривень.

          Оскільки правові положення, які передбачають соціальні виплати, встановлені статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-IV від 18.11.2004 року, є чинними, позивач є дитиною  війни, тому має право на їх одержання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати.

Щодо позовних вимог про зобов’язання відповідача нараховувати позивачці в майбутньому соціальну допомогу в розмірі 30% у відповідності о Закону України "Про соціальний захист дітей війни", суд вважає за можливе відмовити в їх задоволенні в зв’язку з тим, що право позивача ще не порушено, в зв’язку з чим не підлягає захисту, що не перешкоджає позивачу звернутися за захистом своїх прав у разі їх порушення з боку відповідача в майбутньому.

Враховуючи, що було частково задоволено позовні вимоги позивача, відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати покладаються на державу.

На підставі викладеного, керуючись ч. 5 ст. 13 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, ст.ст. 12, 70, 71, 76, 79, 94, 99, 100, 159, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Зобов’язати Головне Управління Пенсійного Фонду України  в м. Севастополі нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену щомісячну соціальну допомогу «дітям війни»за період з січня по грудень 2009 року в розмірі 1195 гривень 20  копійок.

В іншій частині позову –відмовити.

Судові витрати покласти на державу.

Постанова  суду  може   бути  оскаржена  в  апеляційному   порядку  до  Апеляційного суду  м. Севастополя  через  суд  першої  інстанції  шляхом  подачі  в 10-денний строк  з дня  проголошення  рішення  заяви  про апеляційне  оскарження і поданням після  цього  протягом  20 днів  апеляційної  скарги,  з подачею  її  копії  до апеляційної   інстанції  або  в  порядку   ч.5  ст.186  КАС  України.

  Суддя   Гагарінського  районного

 суду м.Севастополя                                                                                                                              Л.М. Бессараб