ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
25 жовтня 2011 року м. Київ В/9991/2565/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий:Лосєв А.М.
Судді: Бившева Л.І.
Костенко М.І.
Ланченко Л.В.
Федоров М.О.,
перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.09.2011 р.
у справі № 2а-4077/09/2670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Золота Балка»
до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.09.2011 р. у названій справі.
Відповідно до статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 року №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів»), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Згідно статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом.
У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.09.2011 р. заявник посилається не неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».
В обґрунтування своїх вимог заявник додає копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 05.11.2009 р. у справі № 2-25/995-2006А (К-8821/07 –номер справи у Вищому адміністративному суді України), у якій, на його думку, згадану норму матеріального права застосовано інакше, ніж у даній справі.
Між тим, зазначеним судовим рішенням, на яке посилається податкова інспекція як на підставу неоднакового застосування норм матеріального права, не було розв’язано заявлений сторонами спір по суті, оскільки справу було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Приписи статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції саме одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
У той же час, як вбачається зі змісту поданої заяви та доданої як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права ухвали Вищого адміністративного суду України, неоднакове застосування судами норм матеріального права відсутнє.
Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.
Керуючись ст.ст. 236 –240 Кодексу адміністративного судочинства України,
У Х В А Л И В:
Відмовити Державній податковій інспекції у Печерському районі м. Києва у допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.09.2011 р.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:Лосєв А.М.
СуддіБившева Л.І.
Костенко М.І.
Ланченко Л.В.
Федоров М.О.