ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
_______________________________________________
_______________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02
УХВАЛА
іменем України
"21" жовтня 2011 р. Справа № 2а-926/11
номер рядка статистичного звіту 10.3.2
Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Пасічник С.С.
суддів: Зарудяної Л.О.
Кузьменко Л.В.,
< Поле для текста >
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області на постанову Березнівського районного суду Рівненської області від "06" квітня 2011 р. у справі № 2а-926/11 за позовом ОСОБА_3 < Текст > до Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою суду першої інстанції від 15.03.2011 року позов в частині вимог за період з 01 січня 2008 року по 10.09.2010 року залишено без розгляду.
Постановою Березнівського районного суду Рівненської області від 06.04.2011 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області та зобов"язано відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_3 передбачену ч.3 ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров"ю, як особі, віднесеній до категорії 4 в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком за період з 11.09.2010 року по 06.04.2011 року з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції. В апеляційній скарзі зазначає про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадови і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Матеріали справи свідчать, що позивачка є пенсіонеркою та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області, проживає в с.Друхів Рівненської області, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, а також є потерпілою від аварії на ЧАЕС 4-ї категорії, що підтверджується посвідченням.
Відповідно до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров"ю, призначається в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
Відповідач виплачував позивачці доплату, як непрацюючій пенсіонерці, що проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, певні суми додаткової пенсії Вищезазначені суми, на думку позивачки, є значно нижчими, ніж це передбачено ст.ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв'язку з чим позивачка і звернулася до суду за захистом своїх порушених прав.
Оцінюючи правову позицію суду першої інстанції, судова колегія виходить з наступного.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств та відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій, тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.
Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Базовою величиною, з якої розраховується сума додаткової пенсії згідно зі ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідачу слід керуватися розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Виходячи із засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні спору в частині того, яка сума підлягає стягненню з відповідача, застосуванню підлягає саме стаття 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України.
Тому позивач відповідно до ст.51 Закону має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року №497 "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок щодо виплати пенсій та доплат до пенсій, які передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Таким чином, обов'язок проводити нарахування та виплату доплат, передбачених, ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відноситься до відання органів Пенсійного фонду України, а отже, відповідач по справі є належним.
Також, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача в подальшому виплачувати позивачу додаткову пенсію в розмірі, визначеному Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки те, що нарахування додаткової пенсії в подальшому буде також здійснюватися з порушенням вимог законодавства, є лише припущенням позивача й не підтверджується будь-якими доказами.
Підсумовуючи вищевикладене, слід вказати, що оскаржена постанова законна і обґрунтована, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.
Підстави для скасування постанови відсутні, а тому її слід залишити без змін.
Доводи скарги не є переконливими, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому її слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Березнівського районного суду Рівненської області від "06" квітня 2011 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
< Текст >
Головуючий суддя С.С. Пасічник
судді: Л.О. Зарудяна
Л.В. Кузьменко
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області вул. Андріївська, 48 а,м. Березне,Рівненська область,34600
< Текст >